Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №766/8882/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Херсон

Номер справи: 766/8882/25

Номер провадження: 22-ц/819/1022/26

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.

секретар Середюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу адвоката Петряєва Володимира Вікторовича, який діє від імені ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2026 року (під головуванням судді Рядчої Т.І..), у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Петряєв Володимир Вікторович, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті в певний час,

в с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст заяви

10.06.2025 ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Петряєв В.В., звернулася до суду із заявою, в якій просить:

- встановити факт смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що мав місце у 2016 році у Новотроіцькому районі Херсонської області.

В обґрунтування заяви зазначила, що вона є донькою ОСОБА_2 ..

Встановлення факту смерті батька її необхідно для отримання свідоцтва про смерть та надання до РТЦК та СП з метою розподілу коштів, які будуть виплачувати по загибелі брата ОСОБА_3 .

Після звернення до Відділу ДРАЦС у м.Херсоні ПМУМЮ (м.Одеса) отримала відповідь, в якій зазначається, що актового запису про смерть ОСОБА_2 не знайдено, здійснити перевірку по паперовим носіям немає можливості, оскільки перші примірники актових записів знаходяться на окупованій території, а другі примірники вивезені окупаційною владою під час окупації міста Херсона та запропоновано звернутися до суду.

Іншим шляхом заявниця не може отримати свідоцтво про смерть батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого вимушена звернутися до суду.

Зазначає, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мав місце у 2016 році у Новотроіцькому районі Херсонської області підтверджується відміткою про зняття з реєстрації за місцем проживання в домовій книзі №2 Центра надання адміністративних послуг Зеленоподільської сільської ради, а також можуть підтвердити свідки.

Заявницею неведені норми ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України та ч.2 ст. 319 ЦПК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2026 рокуу задоволенні заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Петряєв В.В., який діє від імені ОСОБА_1 , посилаючись на те, що судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовано обставини справи, що мають значення для ухвалення рішення по справі та зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, внаслідок чого рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Петряєв В.В., який діє від імені ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції доводи та обґрунтування, наведені у заяві, надані докази: домова книга з відміткою про зняття з реєстрації та покази свідка ОСОБА_4 , яка повідомила, відомості щодо смерті ОСОБА_2 ; її та заявниці приїздом на похорон влітку 2016 року, його поховання за рахунок сільської ради, не отримання заявницею свідоцтва про смерть батька, - не прийняв до уваги.

Апелянт посилається на те, що ЦПК України передбачені чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦСу можуть видати свідоцтво про смерть, та які містяться в п.8 ч.1 ст. 315, п.9 ч.1 ст. 315; ст. 317, ст.305-309 ЦПК України.

(2) Позиція інших учасників

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

2. Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мав місце у 2016 році у Новотроіцькому районі Херсонської області суд першої інстанції виходив з такого.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

В пункті 13 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» N 5 від 31.03.95 роз`яснено, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Оскільки з наданих заявником доказів неможливо вірогідно встановити смерть особи в точно визначений час ОСОБА_2 , заява про встановлення факту смерті останнього не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається:

Батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 , що вбачається з наданої заявницею копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ( а.с.8) Її матір`ю є ОСОБА_5 ( а.с.8).

Батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 , що вбачається з наданої заявницею копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ( а.с.9) Його матір`ю є ОСОБА_5 ( а.с.9).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті Донецька обл. Волноваський р-н, село Водяне, що вбачається з копії повторно виданого свідоцтва про смерть ( а.с.10).

ОСОБА_6 листом від 09.04.2025 Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) за результатами розгляду заяви повідомив про відсутність у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відомостей щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 , який помер у 2016 році в Новотроїцькому районі Херсонської області. Здійснити перевірку наявності актового запису по паперовим носіям не має можливості, оскільки перші примірники актових записів цивільного стану по Новотроїцькому району Херсонської області за всі роки, що підлягають зберіганню, знаходяться на тимчасово окупованій території, а другі примірники по 2020 рік включно - вивезені окупаційною владою під час окупації міста Херсона. Для вирішення питання по суті її запропоновано звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті особи в певний час ( а.с.13)

Копія домової книги №2 з 01.04.1996 по 01.01.2020 Центру надання адміністративних послуг Зеленопідської сільської ради, містить інформацію, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом « НОМЕР_3 Каховський РВУМВС 24.09.1997», військовозобов`язаний, не працює, а графа «куди вибув» містить штамп без дати з позначкою «помер» без зазначення дати ( а.с.11-12).

Відповідь, на адресу міського суду, Зеленопідської сільської військової адміністрації Каховського району Херсонської області від 18.09.2025 за №1857 містить інформацію, що згідно відомостей Реєстру Зеленопідської сільської територіальної громади, станом на 17.09.2025, відомості про зареєстроване місце проживання та інші персональні дані громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні. ( а.с.47).

Новотроїцька селищна рада Генічеського району Херсонської області у листі від 17.09.2025 №02.1-14/589 на адресу міського суду зазначила, що картотека з адресними картками наразі недоступна, а у реєстрі Новотроїцькорї територіальної громади дані на гр. ОСОБА_2 відсутні ( а.с.48).

Головне управління ПФ України в Херсонській області листом від 29.12.2025 року на адресу міського суду надало інформацію, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 26.12.2025 на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії та інших соціальних виплат не перебуває, а за отриманням допомоги на поховання ОСОБА_2 до Головного управління не зверталися ( а.с.59).

Витребувана судом у Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі інформація: чи отримує ОСОБА_2 доходи: заробітну плату, пенсію, соціальну допомогу чи інші види виплат ( у разі, якщо виплати були припинені, вказати дату та причину припинення виплат), - свідчить про останнє отримання доходу у 2001 році ( а.с.72-77)

Судом першої інстанції також зазначено, що допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала суду, що доводиться заявниці сестрою по матері. Влітку 2016 року вони разом їздили на поховання ОСОБА_2 до села Федорівка Розолюксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області. Точну дату смерті ОСОБА_2 вона не пам`ятає. Її вітчим проживав один, працював на полях, зловживав спиртними напоями. Інших родичів, крім заявниці та її брата, який загинув на війні, ОСОБА_2 не мав. Про смерть ОСОБА_2 їм повідомив представник сільської ради. Поховання відбулося за рахунок сільської ради, свідоцтво про смерть заявниця не отримала.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

– встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

– встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

– встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

– визнання фізичної особи померлою (статті 305–309 ЦПК України).

Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.

Щодо встановлення факту смерті на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України

Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша–друга статті 318 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 28.02.2024 року у справі №506/358/22, які підлягають застосуванню відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України щодо застосування п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України.

Проте, первісно, для вирішення порушеного заявницею питання про встановлення факту смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що мав місце у 2016 році у Новотроіцькому районі Херсонської області, необхідно з`ясувати мету встановлення цього факту для заявниці. А за її наявності,- переходити до встановлення подальших обставин у справі.

У заяві адвокат Петряєв В.В. зазначив наступне: - встановлення факту смерті батька заявниці необхідно для отримання свідоцтва про смерть та надання до РТЦК та СП з метою розподілу коштів, які будуть виплачувати по загибелі брата ОСОБА_3 .

Тобто ОСОБА_1 має бути особою, яка за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на отримання грошової допомоги у разі загибелі ( смерті) військовослужбовця.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті ( ч.1 ст. 16-1 ) .

За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження( ч.2 ст.16-1).

У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках( ч.3 ст.16-1.).

За ч.4 ст.16-1 наведеного Закону до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Матеріали справи не містять документів, які свідчать про право ОСОБА_1 , на отримання, визначеної, державою, грошової допомоги, внаслідок загибелі військовослужбовця, а в наведеному нормою закону переліку осіб рідні сестри, брати не зазначені. Отже мета звернення до суду з заявою про встановлення юридичного факту, заявницею не доведена.

Також, відповідно до абз.4 п.1 ст. 16-3 наведеного Закону одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом другим пункту 2 статті 16-1 цього Закону.

Проте заявницею не зазначено та не доведено наявність особистого розпорядження військовослужбовця для встановлення мети звернення до суду з цією заявою про встановлення факту.

Таким чином, звернення до суду з заявою про встановлення юридичного факту без мети його встановлення для заявника, унеможливлює задоволення такої заяви саме з цієї підстави, а отже: без з`ясування причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; дослідження та оцінки доказів, що підтверджують факт. Оскільки встановлення юридичного факту, який просить встановити ОСОБА_1 не несе для заявниці юридичних наслідків, зазначених нею - з метою розподілу коштів, які будуть виплачуватися внаслідок загибелі брата,- заява про встановлення факту смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що мав місце у 2016 році у Новотроіцькому районі Херсонської області задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції належним чином не перевірив мету встановлення юридичного факту, а тому не дав оцінку відсутності у заявниці мети його встановлення, настання саме для неї певних юридичних наслідків встановленням такого факту.

Отже, у встановленні юридичного факту – встановлення факту смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що мав місце у 2016 році у Новотроіцькому районі Херсонської області, слід відмовити з підстав наведених судом апеляційної інстанції.

Щодо суті апеляційної скарги на рішення суду

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення ( п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України)

За ч.1 п. 1-4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду підлягає зміні, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині це ж рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст.367,374,376, 382 ЦПК України

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу адвоката Петряєва Володимира Вікторовича, який діє від імені ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2026 рокузмінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині це ж рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 13 липня 2026 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік