Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №766/14986/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/14986/25 Головуючий у 1-й інстанції: Рядча Т.І.

Номер провадження: 22-ц/819/1050/25 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 квітня 2026 року, ухвалене у складі судді Рядчої Т.І., в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (скорочене найменування - ТОВ "Діджи Фінанс")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 в електронній формі через особистий кабінет позичальника укладено кредитний договір № 101503241, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" надало відповідачу кредит в сумі 15 000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

12 листопада 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено Договір факторингу № 13Т, відповідно умов якого право вимоги за кредитним договором № 101503241 від 06 серпня 2021 року перейшло до ТОВ "Діджи Фінанс".

Оскільки кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договорами, а відповідач не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 12 листопада 2021 року виникла заборгованість у розмірі 66 000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 000 грн; заборгованість за відсотками - 49 500 грн, заборгованість за комісійними винагородами - 1 500 грн, яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача та понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Залочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 квітня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором №101503241 від 06 серпня 2021 року станом на 12 листопада 2021 року в сумі 21 000 грн, а також 770 грн 81 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 1 591 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки кредитодавець свої зобов`язання за договорами виконав в повному обсязі, а відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, що є підставою для стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами в межах строку дії кредитного договору. Однак суд не вбачав підстав для стягнення процентів за користування кредитом поза межами строку дії кредитного договору, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Керуючись частиною першою статті 141 ЦПК України суд поклав на відповідача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме судовий збір у розмірі 770 грн 81 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 591 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 квітня 2026 року в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2026 року справа розподілена колегії суддів Херсонського апеляційного суду у складі головуючого (суддя-доповідач) Воронцової Л.П., судді: Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 02 червня 2026 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" строк на апеляційне оскарження заочного рішення суду та відкрито апеляційне провадження.

08 червня 2026 року цивільна справа надійшла до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 12 червня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував договірну природу пролонгації кредитного договору, яка відповідно до статті 212 ЦК України є відкладальною умовою, і після її настання (фактичного користування грошовими коштами) у сторін виникає обов`язок виконувати умови договору в оновленому обсязі. Як встановлено судом першої інстанції, станом на 05 вересня 2021 року відповідачем кредит не повернуто в повному обсязі, тому продовження відповідачем використання цих коштів свідчить про пролонгацію кредитодавцем строку кредитування на стандартних (базових) умовах у період з 06 вересня 2021 по 04 листопада 2021 року та на підставі п. 1.6., п. 2.3.1.2. нараховання відсотків в розмірі 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. У спірному випадку строк кредитування пролонговувався та максимально міг бути продовженим на 60 днів, а тому проценти за користування кредитом слід нараховувати на 90 днів, що включає в себе 30 днів строку початкового кредитування на пільгових умовах + 60 днів продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах, тому наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору і здійсненої пролонгації.

Зазначив, що поніс судові витрати у зв`язку з апеляційним переглядом справи на оплату судового збору у розмірі 3 633 грн 60 коп. та 4 000 грн витрат на правничу допомогу, які просив стягнути на свою користь з відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

06 серпня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101503241, відповідно до умов якого якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк 30 днів надати позичальнику грошові кошти у сумі 15 000 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін до 05 вересня 2021 року.(п.п.1.1.-1.4 договору). Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Комісія за надання кредиту складає 1 500 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.(п. 1.5.1 договору) Проценти за користування кредитом складають 4 500 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.(п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.6) (а.с. 22-31).

Відповідно до платіжного доручення № 30777571 від 06 серпня 2021 року, ТОВ "Мілоан" перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15 000 грн згідно з договором № 101503241 (а.с. 34).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором споживчого кредиту № 101503241 від 06 серпня 2021 року, складеного ТОВ "Мілоан", заборгованість ОСОБА_1 за період з 06 серпня 2021 року по 04 листопада 2021 року складає 66 000 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15 000 грн; заборгованість за відсотками становить 49 500 грн., - заборгованість за комісійними винагородами становить -1 500 грн (а.с.20-21).

12 листопада 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір відступлення прав вимоги № 13Т, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" передає (відступає) ТОВ "Діджи Фінанс" за плату, а ТОВ "Діджи Фінанс" приймає належні ТОВ "Мілоан" права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до копії витягу з додатку № 1 до договору факторингу №13Т від 12 листопада 2021 року вбачається, що ТОВ "Діджи Фінанс" отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101503241 від 06 серпня 2021 року на суму 66 000 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 15 000 грн; заборгованість за відсотками становить 49 500 грн., - заборгованість за комісійними винагородами становить -1 500 грн (а.с. 19).

З копій платіжних інструкцій вбачається сплата ТОВ "Діджи Фінанс" коштів за договором факторингу № 13Т від 12 листопада 2021 року ТОВ "Мілоан" (а.с.35-37).

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду переглядається в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками за період з 06 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскарженій частині не відповідає.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов?язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів за користування кредитом до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а поза строком кредитування 3% річних або інший розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зі змісту договору про споживчий кредит № 101503241 від 06 серпня 2021 року, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , вбачається, що кредит надається у розмірі 15 000 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 4500 грн, які нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.2, 1.3 та п. 1.5.2).

Разом з цим, згідно з п. 2.3.1.2 договору, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позивальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, які дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Оскільки в умовах договору сторони погодили умови його пролонгації на 60 днів, висновок суду першої інстанції про обмеження нарахування відсотків строком 30 днів, є помилковим.

Крім того, у п. 4.2 розділу 4 договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Тобто, в даному випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто до 05 вересня 2021 року, відтак відповідач продовжив користуватись кредитними коштами та пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договору.

У зв`язку із продовженням користування відповідачем кредитними коштами, строк кредитування продовжився на підставі п. 2.3.1.2 договору на період з 06 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року і нарахування процентів могло здійснюватися кредитором за стандартною (базовою) ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Таким чином, у період з 06 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року, що є строком кредитування, нарахування процентів на залишок кредиту здійснювався кредитором за ставкою 5% (сума процентів за користування кредитом у визначений договором строк кредитування становить 45 000 грн (15 000 грн х 5% х 60 днів), що відповідає п. 1.6 та відомостям про щоденні нарахування (а.с. 20-21).

Після 04 листопада 2021 року кредитор не застосовував до відповідача стандартну процентну ставку у порядку, визначеному п. 4.2 договору, і вимоги про стягнення процентів, нарахованих понад 90 денний строк (30 днів строк кредитування, 60 днів пролонгація строку кредитування) у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач не заявляв.

Враховуючи те, що відповідач, підписавши договір про споживчий кредит, погодився з його умовами, відсутні підстави вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування, його пролонгації не були відомі відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором на підставі частини першої статті 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами договору.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає погодженим між сторонами умовам договору, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували такий розрахунок.

З урахуванням зазначеного, враховуючи перехід від ТОВ "Мілоан" до ТОВ "Діджи Фінанс" прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 101503241 від 06 серпня 2021 року, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за процентами, нарахованими за період з 06 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року у розмірі 45 000 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції у частині відмови у стягненні заборгованості за період з 06 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи та допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, внаслідок чого необґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду у частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом за період із з 06 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" відсотків за договором про споживчий кредит № 101503241 від 06 серпня 2021 року за період з 06 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року у розмірі 45 000 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Наведена невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права відповідно до вимог пунктів 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині відмови у стягненні із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" відсотків за договором про споживчий кредит № 101503241 від 06 серпня 2021 року за період з 06 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року у розмірі 45 000 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернулося до суду з позовом про стягнення із відповідача кредитної заборгованості у розмірі 66 000 грн, за подання позовної заяви було сплачено судовий збір в розмір 2 422 грн 40 коп., оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп., і відповідно збільшити стягнуту судом суму судового збору.

Крім того, відповідно до частини першої, пункту першого частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з урахуванням задоволення позову в повному обсязі, відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу через їх неспівмірність, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 000 грн витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції слід змінити в цій частині.

Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційна скарга ТОВ "Діджи Фінанс" підлягає задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 на його користь слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633 грн 60 коп. та 4 000 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, які документально підтверджені та відповідачем не спростовані.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" задовольнити.

Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 квітня 2026 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" кредитної заборгованості у частині відмови у стягненні відсотків за договором про споживчий кредит № 101503241 від 06 серпня 2021 року скасувати.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" відсотки за договором про споживчий кредит № 101503241 від 06 серпня 2021 року за період з 06 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року у розмірі 45 000 грн.

Це ж рішення у частині стягнення судових витрат змінити, збільшити розмір стягнутого із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судового збору за подання позовної заяви з 770 грн 81 коп. до 2 422 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, із 1 591 грн до 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633 грн 60 коп. та 4 000 грн судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська