Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №766/18884/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/18884/25 Головуючий в І інстанції: Булах Є.М.

Номер провадження: 22-ц/819/1074/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

Воронцової Л.П.,

учасники справи:

позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал";

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Крюкової Марини Володимирівни, яка діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року, ухвалене у складі судді Булах Є.М. в м. Херсоні, дата складення повного рішення – не зазначено, у справі за позовом адвоката Столітнього Михайла Миколайовича, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішенння та апеляційної скарги

20 грудня 2025 року адвокат Столітній Михайло Миколайович, який діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", звернувся через систему "Електронний суд" до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 28 805,40 грн, з яких: 6 000,00 грн – сума кредиту; 9 193,80 грн – сума процентів за користування кредитом; 13 611,60 грн – нараховані позивачем проценти за 114 календарних днів. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позов обґрунтований наступним.

22.11.2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна" було укладено електронний Договір № 7298109 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна", затверджених наказом No1364-ОД від 20.11.2023, року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту складає 6 000,00 грн (п.1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту – 16.11.2024. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 1.4. Кредитного договору).

ТОВ "Авентус Україна" свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 6 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 25 липня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та Позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитними договорами, в тому числі, щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 7298109 від 22.11.2023 року.

Враховуючи те, що на момент укладення договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 року між ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом, та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", як фактором, строк договору №7298109 про надання споживчого кредиту від 22.11.2023 року не сплив, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 114 календарних днів з 26.07.2024 року по 16.11.2024 року у розмірі 13 611,60 грн (6 000,00 грн х 1,99% = 119,4 грн х 114 календарних днів =13 611,60 грн).

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 28 805,40 грн, з яких:

6 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту;

9 193,80 грн – заборгованість за відсотками;

13 611,60 грн – нараховані проценти за 114 календарних днів.

Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.01.2026 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом, суд постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб. Крім того, за клопотанням позивача суд витребував від АТ КБ "ПриватБанк" докази, а саме: відомості/інформацію про належність відповідної платіжної картки відповідачу; відомості/інформацію про зарахування коштів 22.11.2023 на відповідну платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк", у сумі 6 000,00 грн, за ініціативою ТОВ "Авентус Україна" (код ЄДРПОУ 41078230) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ Універсальні Платіжні Рішення.

02.03.2026 року від АТ КБ "ПриватБанк" надійшли витребувані судом докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

У своєму клопотанні у позовній заяві до суду першої інстанції позивач просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Суд розглянув справу за відсутності її учасників.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року позов було задоволено, суд ухвалив:

--- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за кредитним договором № 7298109 від 22 листопада 2023 р. в сумі 28 805,40 грн, з яких: 6 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 9 193,80 грн – заборгованість за відсотками; 13 611,60 грн – заборгованість за відсотками за період з 26.07.2024 року по 16.11.2024 року за 114 календарних днів;

--- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" в рахунок відшкодування судового збору 2 422,40 грн;

--- в іншій частині вимог – відмовити.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, своєчасно ТОВ "Авентус Україна" грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не повернув, чим порушив ст.526 ЦК України та умови Договору, разом з тим, ТОВ "Авентус Україна" своє право вимоги до відповідача за договором відступлення передало позивачу, у якого відповідно виникло право стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за користування кредитними коштами. На спростування позовних вимог відповідач позицію не висловив та іншого розрахунку не надав, з урахуванням чого у позивача виникло право вимоги до відповідача про стягнення суми заборгованості за кредитними зобов`язаннями у заявленому розмірі.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав суду: копію договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, копію ордеру про надання правничої допомоги від 16.12.2025 року серії АІ №2076363, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, заявку №13792 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р., акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р.

Документу, що свідчить про оплату гонорару адвокату Столітньому М.М., який підтверджує сплату витрат позивачем та їх отримання (оприбуткування) адвокатом Столітнім М.М., в порядку визначеному законодавством України, витрат на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн, суду не надано та до матеріалів справи не долучено.

А тому, на думку суду, враховуючи, що документ про сплату витрат на правову допомогу на користь адвоката є одним із обов`язкових платіжних документів на підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу, відсутність такого доказу свідчить про відсутність понесення витрат позивачем, а тому відсутні правові підстави для їх стягнення.

На вказане заочне рішення адвокат Крюкова Марина Володимирівна, яка діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", подала 03 червня 2026 року через підсистему "Електронний суд" апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000,00 грн. При цьому він послався на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема зазначив, що суд не прийняв до уваги того, що з метою доведення належного виконання та надання правничої допомоги адвоката клієнту до суду першої інстанції було надано наступні документи: договір 10/12-2024 про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Столітнім М.М.; Акт № 13792 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р.; Заявку № 13792 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р.; Рахунок на оплату №13792-16/12-2025 від 16 грудня 2025 р.; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №9422/10. При цьому, вказав, якщо стороною документально доведено, що нею в майбутньому будуть понесені витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, що передбачено п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України. Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 у справі 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-1, 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19.

Також щодо розрахунку судових витрат в апеляційній інстанції зазначив, що позивачем понесено витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000,00 грн (звіт та платіжна інструкція додається), які просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином, рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та не оскаржується в частині вирішення позовних вимог по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

22.11.2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна" було укладено електронний Договір № 7298109 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Авентус Україна" затверджених наказом No1364-ОД від 20.11.2023, року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту складає 6 000 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту - 16.11.2024.

Відповідно до п.1.5.1. кредитного договору, стандартна процентна ставка за кредитом становить 1,99% в день.

ТОВ "Авентус Україна" свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало позичальнику кредит в сумі 6 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення".

Інформацією наданою АТ КБ "ПриватБанк" підтверджується належність картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування на неї кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн.

25 липня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом, та Позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитними договорами, в тому числі, щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № 7298109 від 22.11.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників від 25.07.2024 року, який є додатком №1 до договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 року.

Враховуючи те, що на момент укладення договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 року між ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом, та ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", як фактором, строк договору №7298109 про надання споживчого кредиту від 22.11.2023 року не сплив, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 114 календарних днів з 26.07.2024 року по 16.11.2024 року у розмірі 13 611,60 грн.

Станом на 25.07.2024 року відповідно до Реєстру прав вимог та Розрахунку заборгованості за відсотками за період з 26.07.2024 року по 16.11.2024 року за кредитним договором № 7298109 від 22.11.2023 р. сума заборгованості ОСОБА_1 перед новим кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" складає 28 805,40 грн, з яких: 6 000,00 грн – сума кредиту; 9 193,80 грн – сума процентів за користування кредитом; 13 611,60 грн – нараховані позивачем проценти за 114 календарних днів.

На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав суду: копію договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем; копію ордеру про надання правничої допомоги від 16.12.2025 року серії АІ №2076363; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; заявку №13792 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р.; Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р.

Документу, що свідчить про оплату гонорару адвокату Столітньому М.М., який би підтверджував сплату витрат позивачем та отримання (оприбуткування) адвокатом Столітнім М.М. витрат на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн суду не надано.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, в розмірі 10 000,00 грн та не оскаржується в частині вирішення позовних вимог по суті, то суд апеляційної інстанції переглядає справу лише в оскаржуваній частині.

Отже, предметом апеляційного оскарження за апеляційною скаргою представника позивача є вказане заочне рішення суду від 21 квітня 2026 року, яким було відмовлено у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 00 грн.

За положеннями ст.137 ЦПК України ("Витрати на професійну правничу допомогу"):

--- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1);

--- за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2);

--- для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3);

--- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4);

--- у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5);

--- обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6).

За приписами ст.141 ЦПК України:

--- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1);

--- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову – на відповідача;

2) у разі відмови в позові – на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2);

--- при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина 3);

--- розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8).

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документу на підтвердження оплати гонорару у сумі 10 000,00 грн адвокату Столітньому М.М.

Однак, суд не прийняв до уваги того, що за п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Тобто, відповідна сума витрат на правничу допомогу може бути оцінена як така, що ще не сплачена адвокату, а лише підлягає сплаті в майбутньому, але вона доведена відповідними доказами.

Такий правовий висновок зробила і Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, яка зазначила, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чном, оскільки суд першої інстанції не дослідив надані позивачем докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції на суму 10 000 грн, не врахував висновку щодо застосування п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, викладеному у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, то вказане є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесену позивачем у суді першої інстанції, та ухвалення в цій частині нового рішення про стягнення витрат на таку правничу допомогу.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

--- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

--- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

--- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 зробив висновок, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнене з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

На вказану постанову послався Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 17.12.2025 року у справі № 757/64192/19, зазначивши:

"Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

--- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

--- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у справі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у справі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі № 369/849/18.

Отже, у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Верховний Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи".

Таким чином, з власної ініціативи, за відсутності клопотання іншої сторони суд, керуючись критеріями, що визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, постанова Верховного Суду від 17.12.2025 року у справі № 757/64192/19.

Серед таких критерієв є, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Суд апеляційної інстанції враховує те, що у цій справі при розгляді справи в суді першої інстанції позивач ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" отримував правничу допомогу від адвоката Столітнього Михайла Миколайовича, розмір витрат на правничу допомогу склав 10 000,00 грн, це підтверджується: копією договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем; копією ордеру про надання правничої допомоги від 16.12.2025 року серії АІ №2076363; Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю; заявкою №13792 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р.; Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. Позивач не сплатив адвокату кошти за надання правничої допомоги.

Сторона відповідача не подавала заяву про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, судом було ухвалено заочне рішення.

А тому, з урахуванням наведеного, враховуючи положення ч.3 ст.141 ЦПК України, критерії пропорційності та розумності, зважаючи на те, що справа є малозначною (ч.6 ст.19 ЦПК України) та незначної складності, розглядалася в заочному порядку за відсутності відповідача, який не міг подати заяву про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд враховує надані докази отримання позивачем правничої допомоги від адвоката Столітнього Михайла Миколайовича в суді першої інстанції та вважає, що витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн є доведеними, на час ухвалення судового рішення позивачем не сплачено адвокату вказану суму в якості сплати витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, однак вказані витрати не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову (28 805,40 грн) та (або) значенням справи для сторони. А тому вважає, що з урахуванням обставин справи, її складності, ціни позову (28 805,40 грн) та (або) значенням справи для сторони, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та їх обсягу, заявлений розмір витрат є несправедливим тягарем і не відповідає критерію розумної пропорційності, відтак розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у цій справі має складати 3 500,00 грн.

Крім того, позивачем понесено витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000,00 грн, що підтверджується: Договором про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022; ордером від № 1993381, який підтверджує представництво інтересів позивача у цій справі адвокатом Крюковій Марині Володимирівні; Звітом від 03.06.2026 року про надання правової допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022; Платіжною інструкцією № 8505 від 03.06.2006, якою підтверджено сплату позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" адвокату Крюковій Марині Володимирівні 8 000,00 грн за написання та подання апеляційної скарги у цій справі.

Апеляційний суд враховує надані докази отримання позивачем правничої допомоги від адвоката Крюкової Марини Володимирівни в Херсонському апеляційному суді та вважає, що витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 8 000,00 грн є доведеними, на час ухвалення судового рішення позивачем вже сплачено адвокату вказану суму в якості сплати витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, однак вказані витрати не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову (28 805,40 грн) та (або) значенням справи для сторони. А тому вважає, що з урахуванням обставин справи, її складності, ціни позову (28 805,40 грн), того, що рішення оскаржується лише в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та (або) значенням справи для сторони, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та їх обсягу, заявлений розмір витрат в 8 000,00 грн є несправедливим тягарем і не відповідає критерію розумної пропорційності, відтак розмір витрат на правничу допомогу у цій справі в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції має складати 1 500,00 грн.

Доводи апеляційної скарги про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі, що перевищує 3 500,00 грн та 1 500,00 грн (відповідно відносно витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції) не обґрунтовані вимогами закону та висновків суду не спростовують, адже не враховують обставини справи, малозначність справи, її складність, ціну позову (28 805,40 грн), значенням справи для сторони, часу, витраченого адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг) та їх обсягу в суді першої та апеляційної інстанцій. Апеляційний суд вважає, що заявлені розміри витрат (10 000,00 грн в суді першої інстанції та 8 000,00 грн в суді апеляційної інстанції) є несправедливим тягарем і не відповідає критерію розумної пропорційності, відтак розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у цій справі, як зазначено, має складати 3 500 грн, а в суді апеляційної інстанції – 1 500,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, неправильне застосування норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення в частині відмови у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, слід скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, а саме стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу, понесені позивачем в суді першої інстанції, в розмірі 3 500,00 грн. В решті вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1 500,00 грн. В решті відповідних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Крюкової Марини Володимирівни, яка діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", задовольнити частково.

Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року в частині відмови у задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" в Херсонському міському суді Херсонської області, скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" про стягнення витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Курчуватська, буд. 27, прим.2) судові витрати на правничу допомогу, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" в Херсонському міському суді Херсонської області, в розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень). В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених в Херсонському апеляційному суді, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" (ЄДРПОУ: 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Курчуватська, буд. 27, прим.2) судові витрати на правничу допомогу, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" в Херсонському апеляційному суді, в розмірі 1 500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень). В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

В решті це рішення в апеляційному порядку не переглядалось, як таке, що не оскаржувалось.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку, у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повної постанови – 13 липня 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.В. Базіль

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова