Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №577/3101/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №577/3101/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Кравченко В. О.

Номер провадження 33/816/1326/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 173 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка при тягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.06.2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає, за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.06.2026 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді 10 діб адміністративного арешту за те, що він 17.05.2026 року о 10 год 00 хв, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в магазині продовольчих товарів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого у АДРЕСА_3 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу продавця ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.06.2026 року скасувати в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та накладення стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 діб та прийняти нову постанову, якою притягнути до відповідальності за ст. 173 КУпАП, де визначити інше покарання, окрім адміністративного арешту на строк 15 діб.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції призначив йому найсуворіший вид адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, хоча при розгляді справи не встановлено обставин, що обтяжують покарання. Також судом не було враховано того, що ОСОБА_1 раніше ніколи не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності і що саме це правопорушення, це перший проступок за його життя. Також зазначав, що щиросердно розкаюється у своїх діях та просить пробачення у потерпілої за дії, які скоїв відносно неї, є ФОПом, сплачує податки та допомагає ЗСУ (ремонтуючи їм безкоштовно автомобілі).

Визнає, що випив перед тим, як приїхати до магазину і що виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 . Однак стверджує, що покази, які надала потерпіла в судовому засіданні про те, що він ліз через прилавок цілуватися, ображав її, а також двох її синів, які проходять службу в ЗСУ – неправдиві, і для підтвердження цього просить викликати та опитати в судовому засіданні свідка події – ОСОБА_3 , який в день події прибув до магазину разом з ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив здійснювати розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та призначив адміністративне стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, які зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції призначив йому найсуворіший вид адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, хоча при розгляді справи не встановлено обставин, що обтяжують покарання, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Загальні положення накладення адміністративного стягнення визначені у ст.33 КУпАП, відповідно до якої при накладенні адміністративного стягнення має бути враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, дотримався.

Так, суд першої інстанції надав належну правову оцінку обставинам справи та правильно кваліфікував дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дотримався положень КУпАП при обиранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя суду першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність як обтяжуючих так і пом`якшувальних обставин. У судовому засіданні, при розгляді справи в суді першої інстанції, ОСОБА_1 визнав факт вчинення правопорушення, проте не розкаявся у вчиненому, не засудив свою поведінку та не намагався відшкодували завдані збитки чи виправити наслідки, до того ж, відмовився просити вибачення у потерпілої, звинувачуючи останню у неправдивих показах. Зважаючи на це, суд дійшов правильного висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.

Зі вказаним висновком суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд.

Щодо вибачення, про яке просить ОСОБА_1 у потерпілої в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що вибачення потрібно просити безпосередньо у особи, якій було завдано моральну шкоду, тобто у потерпілої, однак, як вбачається з постанови суду першої інстанції при розгляді справи ОСОБА_1 відмовився вибачатися. Нових обставин, за яких ОСОБА_1 просив вибачення безпосередньо у потерпілої ОСОБА_2 , апеляційним судом не встановлено.

Щодо виклику та допиту свідка ОСОБА_3 , який в день події прибув до магазину разом з ОСОБА_1 , то апеляційний суд не вбачає підстав для виклику вказаної особи, зважаючи на наступне.

У провину ОСОБА_1 ставиться те, що він перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в магазині продовольчих товарів «Крамниця», висловлювався нецензурною лайкою на адресу продавця ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян.

Зазначені обставини були встановлені судом першої інстанції під час об`єктивного розгляду справи та підтверджуються письмовими доказами доданими до складеного протоколу про адміністративне правопорушення: довідкою про результати проведення перевірки інформації за фактом звернення гр. ОСОБА_2 від 28.05.2026 року (а.с.2), протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.05.2026 року (а.с.3), письмовими поясненнями потерпілої від 18.05.2026 року, які були долучені до протоколу (а.с.4) та поясненнями самого апелянта від 27.05.2026 року, що також були долучені протоколу (а.с.5).

Надані потерпілою ОСОБА_2 пояснення у суді першої інстанції при розгляді справи також підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину. Апеляційний суд не вбачає підстав сумніватися у правдивості наданих потерпілої свідченнях, оскільки вони узгоджуються та не суперечать іншим доказам, які містяться в матеріалах справи.

До того ж, як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , в судовому засіданні визнавав, що в день вчинення правопорушення перебував у стані алкогольного сп`яніння та дійсно висловлювався нецензурною лайкою на адресу потерпілої. Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи ОСОБА_1 зазначав, що не пам`ятає всіх дій вчинених ним, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Також, і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує обставини, зазначених у складеному відносно нього протоколі, а саме те, що перебував в стані алкогольного сп`яніння та висловлювався нецензурною лайкою на адресу потерпілої.

Зважаючи на викладене вище апеляційний суд вважає, що всі об`єктивні обставини справи встановлені як судом першої інстанції, так і при апеляційному перегляді, на основі належних та допустимих доказів. Підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідка ОСОБА_3 , апеляційний суд не вбачає, оскільки апелянтом не обґрунтовано необхідність виклику свідка, зокрема не зазначено, які саме обставини, що мають значення для справи може підтвердити чи спростувати свідок. У зв`язку з цим, та з метою запобіганню порушенню розумних строків розгляду справи виклик зазначеного свідка не є доцільним.

Також, твердження ОСОБА_4 про те, що він є ОСОБА_5 , сплачує податки та допомагає ЗСУ (ремонтуючи їм безкоштовно автомобілі), апеляційний суд відхиляє, оскільки зазначена інформація не підтверджена жодними доказами, та не спростовує висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП та не є підставою для скасування постанови.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення умисно, з мотивом неповаги до суспільства, що виразилось в тому, що він проявив свою неповагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та мав на меті самоутвердитися за рахунок приниження та зневаги до інших осіб.

Обставини, передбачені ч. 2 ст. 32 КУпАП, які б виключали можливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного арешту, а саме: не досягнення особою вісімнадцятирічного віку, інвалідності першої і другої групи, апеляційним судом не встановлено і в матеріалах справи не містяться.

Тому, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 діб, суд першої інстанції обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є справедливим, з урахуванням обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.06.2026 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП – залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуЯнголь Є. В.