Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №490/5948/25 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №490/5948/25

Суддя: Чебанова-Губарєва Н. В.

13.07.26

33/812/316/26

Миколаївський апеляційний суд

Провадження № 33/812/316/26 Головуючий суду І інстанції

Категорія: ч. 1 ст. 183-1 КУпАП суддя Лященко В.Л.

Суддя апеляційного суду

Чебанова-Губарєва Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В., вирішуючи питання про прийняття до розгляду справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Цуріки М.В. на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Цуріки М.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.03.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

встановив:

постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.03.2026 р. у справі про порушення митних правил (справа № 490/5948/24), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару – безпосереднього предмету порушення митних правил, а саме «Олія соняшникова, сира, нерафінована» вагою 1 357 847 кг, вартістю 1251600 доларів США, що станом на момент митного оформлення, за курсом НБУ, становило 30 698 089,30 грн., що становить 15 349 044,65 грн., а також стягнути вартість товару у розмірі 30 698 089,30 грн.

На вказану постанову представником ОСОБА_1 - адвокатом Цурікою М.В. до Миколаївського апеляційного суду була подана апеляційна скарга. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12.05.2026 р. захиснику ОСОБА_2 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.03.2026 р.

07.06.2026 р. представником ОСОБА_1 - адвокатом Цурікою М.В. до Центрального районного суду міста Миколаєва подана заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій ставилось питання про скасування постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.03.2026 р. за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.06.2026 р., відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Цуріки М.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.03.2026 р.

На дану постанову судді місцевого суду адвокат Цуріка М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає розгляду і повертається особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності; її законним представником; захисником; потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Згідно рішення Конституційного суду України у справі № 2-рп/2015 від 31.03.2015 р. щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, положення ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Отже, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути оскаржені інші постанови судді, крім зазначених у ст. 284 КУпАП.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено.

З апеляційної скарги адвоката Цуріки М.В. вбачається, що, предметом оскарження є постанова про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тобто оскаржується постанова, яка не зазначена в ст. 284 КУпАП.

При цьому, як вірно зауважив суддя місцевого суду, посилання апелянта на можливість застосування положень КПК України, не є слушними, оскільки це стосується лише рішень, які ухвалені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП України.

Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

Апеляційний суд відзначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак, в кожному випадку, заявник, при зверненні до суду, повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, зазначена в резолютивній частині постанови місцевого суду вказівка на можливість оскарження постанови в апеляційному порядку, є помилковою.

Таким чином, враховуючи, що положеннями КУпАП не передбачено порядку перегляду справи за нововиявленими обставинами, подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, –

п о с т а н о в и в:

відмовити у прийнятті до розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – адвоката Цуріки М.В. на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Цуріки М.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.03.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, апеляційну скаргу повернути апелянту.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua