Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №473/1383/26 — Миколаївський апеляційний суд

09.07.26

33/812/282/26

Справа № 473/1383/26

Провадження № 33/812/282/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Тищук Н.О.,

із секретарем – Повертайленко Ю.В.,

за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника Мокряка Івана Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

У С Т А Н О В И В:

Постановою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

10 червня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначав те, що не мав можливості подати апеляційну скаргу вчасно з огляду на проблеми з електропостачанням у населеному пункті, в якому він мешкає.

За приписами частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання про поновлення строку суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що судове рішення про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановлено у судовому засіданні 30 квітня 2026 року за його участі та участі особи, яка має юридичну освіту, в якості його представника (а.с.34-38).

Копія постанови судді вручена ОСОБА_1 того ж дня під його особистий підпис.

Текст постанови містить чітке роз`яснення порядку та строку її оскарження.

При цьому, посилаючись на пропуск строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у зв`язку з відсутністю електропостачання за місцем проживання, доказів на підтвердження цієї обставини, апелянт не надає.

Врахувавши, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 червня 2026 року ОСОБА_1 вже було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження, однак така відмова мала місце у зв`язку з тим, що апелянт не зазначив у своєму клопотанні причин, з яких він просив про поновлення строку, у цьому провадженні суд призначив питання про поновлення строку до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 09 липня 2026 року з`явились ОСОБА_1 та його представник Мокряк І.М.

Однак доказів відсутності електропостачання за місцем проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, протягом часу, відведеного на подання апеляційної скарги, суду надано не було.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2026 року від імені ОСОБА_1 до суду першої інстанції було подано клопотання про продовження термінів апеляційного оскарження. При цьому причиною для продовження строку зазначено детальне вивчення відеозапису патрульних, постанови суду першої інстанції, вивчення нормативно-правового регулювання та наказів МВС, а не відсутність електропостачання.

Таким чином довід апеляційної скарги про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції – відсутність електропостачання, не підтверджено жодним доказом та спростовується матеріалами справи.

Для вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовується як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі «Індепендент ньюс енд медіа» та «Індепендент ньюспейперс» проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу, що є принципом остаточності рішень. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

Отже, у справі, що переглядається, апеляційним судом не встановлено особливих і непереборних обставин, які б перешкоджали апелянту оскаржити постанову судді суду першої інстанції у передбачений статтею 294 КУпАП строк.

З огляду на викладене підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими та неповажними, оскільки не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили б вчасне вчинення ОСОБА_1 процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2026 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відмовити

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Тищук