Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №461/3190/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/3190/26 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 33/811/969/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника – адвоката Білецької І.М., представника Львівської митниці Фока Б.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Білецької Інни Миколаївни на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 21 травня 2026 року,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 34121 (тридцять чотири тисячі сто двадцять одну) грн. 70 коп., без конфіскації даних товарів.

Стягнуто з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 2134 (дві тисячі сто тридцять чотири) грн. 22 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Згідно з постановою судді, 28.01.2026 о 17.16 год. ОСОБА_1 поверталась з приватної поїздки, як пасажир транспортного засобу марки «Nissan», модель «Interstar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , через пункт пропуску «Угринів-Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці в напрямку в`їзд в Україну, обравши для слідування смугу прощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор».

Під час усного декларування заявила, що перевозить разом з пасажирами взуття в асортименті, що згідно статті 374 Митного кодексу України не перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду вказаного транспортного в багажному відділенні автомобіля без ознак приховування було виявлено 434 пари нового взуття, без ознак використання у фабричних упаковках, різних артикулів, фасонів та розмірів.

ОСОБА_1 частину товару визнала своєю власністю та надала до митного контролю, як підставу для переміщення та підтвердження вартості товару документ типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PL00TF000869161 від 27.01.2026.

Відповідно до поданого документу типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PL00TF000869161 від 27.01.2026, з території Республіки Польща експортується товар: жіночі кросівки, у кількості 62 пари, відправником товару зазначено компанію "EXIM Vadym Nykytiuk" (PL, Strupin Maly 27a, 22-100 NIP: 5632452609), одержувачем ОСОБА_1 .

Крім ОСОБА_1 у транспортному засобі переміщувались громадяни: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , якими також як підстава для переміщення та підтвердження вартості товарів, до митного контролю подані документи типу TAX FREE FOR TOURISTS.

При цьому, ряд поданих документів містили номера, які повторюються, що у свою чергу дало підстави вважати, що поданий ОСОБА_8 як підстава для переміщення та підтвердження вартості товару документ типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PLO0TF000869161 від 27.01.2026 одержаний незаконним шляхом, або такий, що містить неправдиві відомості.

В ході проведення митного контролю встановлено, що згідно відкритої інформації мережі Інтернет, що міститься на сайті Податкової адміністрації Республіки Польща (Krajowa Administracja Skarbowa, сторінка granica.gov.pl), факт оформлення та реєстрації документу типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PL00TF000869161 від 27.01.2026 не виявлено. Вказаний факт свідчить про відсутність такого документу в податкових базах даних Республіки Польща, а також сам факт його оформлення, що свідчить про неправдивість зазначених у поданому документі відомостей щодо відправника товару, одержувача та його вартості. Крім того, будь які рахунки-фактури, фіскальні чеки, тощо, які б свідчили про придбання виявлено товару і які були б підставою для оформлення поданого до митного контролю документу типу ТАХ FREE FOR TOURISTS у Республіці Польща, до митного контролю в Україні не подавались.

Таким чином, ОСОБА_1 подала митному органу як підставу для переміщення через митний кордон України товару (кросівки нові, без ознак використання, в упаковці виробника: артикул А 012, ТМ не визначена, країна походження КНР, у кольорі «black» 42 пари та у кольорі «beige» 20 пар, разом 62 пари) документ типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PL00TF000869161 від 27.01.2026, що містить неправдиві відомості щодо відправника і одержувача товару та його вартості.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Білецька І.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях скажу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, ухваленою з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Звертає увагу на те, що факт наявності товару в автомобілі за повної відсутності ознак приховування чи маскування повністю виключає об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України.

Вказує, що у даному випадку могли мати місце ознаки ст. 471 МК України (недекларування товарів), але ж ніяк не ст. 483 МК України.

Зазначає, що у діях ОСОБА_1 відсутні як об`єктивна сторона ( факт приховування чи подання завідомо неправдивих документів), так і суб`єктивна сторона (прямий умисел) правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника – адвоката Білецької І.М., на підтримку апеляційної скарги, думку представника митниці Фока Б.А. щодо законності судового рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною 6 ст. 294 КУпАП установлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження у справі про порушення митних правил і обов`язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Як визначено ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону суддею суду першої інстанції були дотримані, тому судове рішення є законним і обґрунтованим.

Згідно з матеріалами справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про порушення митних правил №0152/UA209000/2026 від 05.02.2026; доповідною запискою; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією контрольного талону; копією документу TAX FREE FOR TOURISTS №25PL00TF000869161 від 27.01.2026 з перекладом; актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.01.2026; описом предметів у справі про ПМП №0152/UA209000/2026; висновком СЛЕД Держмитслужби №1420003400-0157 від 18.02.2026; службовою запискою.

Вказані докази, на переконання апеляційного суду, є належними, достатніми та допустимими, отримані у передбаченому законом порядку, у своїй сукупності підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для справи.

Апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції під час розгляду справи про порушення митних правил, протокол за вчинення якого складено щодо ОСОБА_1 , дотримані вимоги матеріального та процесуального права, що обставини, за яких ОСОБА_1 порушила митні правила, у постанові судді районного суду зазначені правильно, кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 483 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам. Тому жодних підстав для висновку про необґрунтованість та незаконність оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає. Апеляційний суд констатує, що відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК України, суддя суду першої інстанції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повно, всебічно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, дослідив у судовому засіданні наявні у справі докази, дав їм належну правову оцінку та ухвалив мотивоване, законне рішення.

При цьому, судом апеляційної інстанції береться до уваги і те, що стороною захисту на підтвердження доводів про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не надано жодного доказу, який міг би ставити під сумніви правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Так, порушення митних правил, передбачене диспозицією ч.1 ст. 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Основним безпосереднім об`єктом порушення є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю, серед іншого, це їх переміщення через митний кордон з поданням до митного органу України як підстави для переміщення предметів підроблених документів або таких, що одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів.

Судом встановлено, що 28.01.2026 о 17.16 год. ОСОБА_1 поверталась з приватної поїздки, як пасажир транспортного засобу марки «Nissan», модель «Interstar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , через пункт пропуску «Угринів-Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці в напрямку в?їзд в Україну, обравши для слідування смугу прощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор».

Під час усного декларування заявила, що перевозить разом з пасажирами взуття в асортименті, що згідно статті 374 Митного кодексу України не перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

В ході проведення візуального огляду вказаного транспортного засобу виникла підозра, що в ньому наявні предмети або товари, які обмежені або заборонені до ввезення громадянами на митну територію України, або в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду вказаного транспортного в багажному відділенні автомобіля без ознак приховування було виявлено 434 пари нового взуття, без ознак використання у фабричних упаковках, різних артикулів, фасонів та розмірів.

ОСОБА_1 частину товару визнала своєю власністю та надала до митного контролю, як підставу для переміщення та підтвердження вартості товару документ типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PL00TF000869161 від 27.01.2026.

Відповідно до поданого документу типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PL00TF000869161 від 27.01.2026, з території Республіки Польща експортується товар: жіночі кросівки, у кількості 62 пари, відправником товару зазначено компанію "EXIM Vadym Nykytiuk" (PL, Strupin Maly 27a, 22-100 NIP: 5632452609), одержувачем ОСОБА_1 .

Крім ОСОБА_1 у транспортному засобі переміщувались громадяни: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , якими також як підстава для переміщення та підтвердження вартості товарів, до митного контролю подані документи типу TAX FREE FOR TOURISTS.

При цьому, ряд поданих документів містили номера, які повторюються, що у свою чергу дало підстави вважати, що поданий ОСОБА_8 як підстава для переміщення та підтвердження вартості товару документ типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PLO0TF000869161 від 27.01.2026 одержаний незаконним шляхом, або такий, що містить неправдиві відомості.

В ході проведення митного контролю встановлено, що згідно відкритої інформації мережі Інтернет, що міститься на сайті Податкової адміністрації Республіки Польща (Krajowa Administracja Skarbowa, сторінка granica.gov.pl), факт оформлення та реєстрації документу типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PL00TF000869161 від 27.01.2026 не виявлено. Вказаний факт свідчить про відсутність такого документу в податкових базах даних Республіки Польща, а також сам факт його оформлення, що свідчить про неправдивість зазначених у поданому документі відомостей щодо відправника товару, одержувача та його вартості. Крім того, будь які рахунки-фактури, фіскальні чеки, тощо, які б свідчили про придбання виявлено товару і які були б підставою для оформлення поданого до митного контролю документу типу ТАХ FREE FOR TOURISTS у Республіці Польща, до митного контролю в Україні не подавались.

Таким чином, ОСОБА_1 подала митному органу як підставу для переміщення через митний кордон України товару (кросівки нові, без ознак використання, в упаковці виробника: артикул А 012, ТМ не визначена, країна походження КНР, у кольорі «black» 42 пари та у кольорі «beige» 20 пар, разом 62 пари) документ типу TAX FREE FOR TOURISTS №25PL00TF000869161 від 27.01.2026, що містить неправдиві відомості щодо відправника і одержувача товару та його вартості.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що наявність товару в автомобілі за відсутності ознак приховування або маскування виключає об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є необґрунтованими, оскільки «приховування від митного контролю» охоплює також переміщення через митний кордон шляхом подання до митного органу України документів, які містять неправдиві дані, що у цій справі встановлено.

Крім того, будь які інші рахунки-фактури, фіскальні чеки, тощо, які б свідчили про придбання виявлено товару і які були б підставою для оформлення поданого до митного контролю документу типу ТАХ FREE FOR TOURISTS, до митного контролю також не подавалися.

Інші доводи, на які покликається апелянт, жодним чином не впливають на правильність та обґрунтованість висновків місцевого суду про те, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо продавця, покупця та вартості товару.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що суддя суду першої інстанції, врахувавши обставини справи, характер вчиненого правопорушення, дав належну оцінку зібраним у справі доказам, правильно застосував щодо ОСОБА_1 вид та розмір стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України, а тому накладене на ОСОБА_1 стягнення є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, є справедливим і таким, що відповідає, передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

Таким чином, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним митних правил буде сприяти досягненню основної мети виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 21 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Білецької Інни Миколаївни – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк