Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №454/1369/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 454/1369/26 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В.

Провадження № 33/811/1131/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кхатер Фаді Еліас на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 11 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень. (Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Сокальська тг/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Рахунок отримувача: UA578999980313040106000013905; Адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60коп. судового збору. (Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Стягувач: Державна судова адміністрація).

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 28.03.2026р. о 22:50 год. в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Угринів», що на території Сокальської ОТГ Шептицького району, Львівської області, під час прикордонного контролю на в`їзд в Україну на паспортний контроль пред`явила паспорт громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В процесі перевірочних заходів було встановлено, що вона є громадянкою України, що підтверджує витяг з БД ДМСУ «Форма-1» на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Своїми діями вищевказана громадянка порушила вимоги ст. 2,3 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених ПКМУ від 27.01.1995р. №57, чим здійснила спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів, тобто вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Кхатер Фаді Еліас подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду є незаконною необґрунтованою, такою, що прийнята з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, всебічного й об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, а також без належної оцінки доводів сторони захисту та поданих клопотань.

Звертає увагу на те, що суд вийшов за межі фабули протоколу про адміністративне правопорушення та самостійно конкретизував суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, зазначивши, що ОСОБА_1 «здійснила спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів».

Стверджує, що факт того, що особа у відносинах з Україною визнається громадянином України, не доводить, що вона мала умисел на незаконне перетинання державного кордону України.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Кхатер Фаді Еліас не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

За наведеного, з огляду на положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Кхатер Фаді Еліас оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Цих вимог закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано не було.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які, у разі визнання особи винною, повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, цим процесуальним документом особа фактично притягається до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище, фактично є обвинуваченням.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.

При цьому, суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу.

Так, диспозиція ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення виражається у перетині або спробі перетину державного кордону України одним із наступних способів: 1) поза пунктами пропуску через державний кордон України; 2) в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів; 3) в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу; 4) в пунктах пропуску через державний кордон України без дозволу відповідних органів влади.

Суб`єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає державний кордон України та бажає вчинити такі протиправні дії.

Суб`єктом правопорушення за ст.204-1 КУпАП є фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об`єктивної сторони даного правопорушення.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону та встановлений порядок управління, який регулює порядок перетину кордону. Це правопорушення посягає на недоторканність державних кордонів та безпеку держави.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №002831Е від 28 березня 2026 року (а.с. 1) вбачається, що ОСОБА_4 вчинила адміністративне правопорушення 28.03.2026 о 22:50, в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Угринів», територія Сокальської об`єднаної територіальної громади Шептицького р-ну, Львівської обл., під час прикордонного контролю на в`їзд в Україну на паспортний контроль пред`явила паспорт громадянина Республіки Польща для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В процесі перевірочних заходів було встановлено, що вона є громадянкою України, що підтверджує витяг з БД ДМСУ "Форма-1" на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Своїми діями вищевказана громадянка порушила вимоги ст. 2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в 'їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених ПКМУ від 27.01.1995 р. №57, тобто вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

Разом з тим, із фабули протоколу неможливо встановити, який саме спосіб перетинання в пунктах пропуску через державний кордон України інкримінується ОСОБА_4 , а саме: без відповідних документів, з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Оскільки протокол про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення не відповідає вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд першої інстанції повинен був би повернути матеріали справи для дооформлення особі, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.

Але, незважаючи на недоліки, які були допущені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції прийняв його до розгляду та в постанові про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності вийшов за межі фабули, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення, та самостійно доповнив зміст правопорушення, вказавши, що ОСОБА_1 «здійснила спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів».

Таким чином, неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність конкретизації наведених вище даних, позбавило суд можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення.

На переконання апеляційного суду, без усунення зазначених недоліків зробити однозначний висновок щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 не є можливим, відтак неповнота даних є істотною і апеляційний суд не наділений повноваженнями таку усунути.

За змістом ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають відповідному правоохоронному органу для належного, додаткового оформлення протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП (п.24 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14; п.16 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №10).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Без належного оформлення протоколу про адміністративну правопорушення, неможливо постановити законне і обґрунтоване рішення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з поверненням матеріалів до ВПС Нісмичі, ІНФОРМАЦІЯ_2 для доопрацювання, після усунення яких справа про адміністративне правопорушення, підлягає подальшому направленню до місцевого суду для її розгляду по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Кхатер Фаді Еліас – задоволити частково.

Постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 11 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП скасувати.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 повернути до ВПС Нісмичі, ІНФОРМАЦІЯ_2 для належного оформлення через Сокальський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк