Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №332/6141/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/6141/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/6141/25 Головуючий в 1 інстанції Сінєльнік Р.В.

Провадження № 33/807/739/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Рижова Михайла Григоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Рижова Михайла Григоровича на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір.

Згідно з оскаржуваною постановою, 02.11.2025 о 10 год. 47 хв. в м. Запоріжжі в Заводському районі на вул. Скворцова, буд. 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volksvagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, тест № 3502 від 02.11.2025, результат позитивний 0,44‰, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

2. Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі адвокат Рижов М.Г. зазначив, що не згодний з оскарженою постановою та стверджує, що:

- ОСОБА_1 не вчиняв жодного адміністративного правопорушення, оскільки не керував транспортним засобом у визначені в протоколі про адміністративне правопорушення день і час;

- протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно, оскільки у розпорядженні поліцейського не було складеного та підписаного акту огляду водія на стан сп`яніння;

- газоаналізатор було використано поліцейським з порушенням встановленого в Інструкції строку міжповірочного інтервалу;

- під складання адміністративних матеріалів працівник поліції фактично приховав від ОСОБА_1 можливість проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі;

- працівник поліції зазначив у протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння неправдиві відомості про наявність у ОСОБА_1 такої ознаки алкогольного сп`яніння як порушення мови.

3. Позиції учасників.

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Рижов М.Г. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч ч.1 ст. 130 КУпАП.

4. Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника - адвоката Рижова М.Г. на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши її доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване, законне рішення.

Дослідивши встановлені місцевим судом обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суддя першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, зокрема, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

-протоколу серії ЕПР1 № 501067 від 02.11.2025, відповідно до якого підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення. Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень;

-позитивного результату тесту №3502 від 02.11.2025 - 0,44 ‰, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень;

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Результати огляду на стан сп`яніння: 0,80 ‰. Водій ОСОБА_1 з результатами згоден, акт огляду підписав;

-рапорту інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП від 02.11.2025, відповідно до якого 02.11.2025 о 10 годині 47 хвилин під час фільтраційних заходів на блокпосту був зупинений транспортний засіб Volksvagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого в ході спілкування виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 6820 на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія, результат позитивний - 0,44 ‰, з яким водій погодився. Подія зафіксована на бодікамеру 474546;

-відеозаписом події адміністративного правопорушення, яким підтверджується факт зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у нього працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager» на місці зупинки транспортного засобу та згода водія на його проведення. На запитання поліцейського щодо вживання алкоголю ОСОБА_1 повідомив, що напередодні вживав алкоголь. Також відеозаписом підтверджується дотримання встановленої процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, результати такого огляду, які засвідчили перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а також його згода з результатом огляду.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність наявних доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на таке.

Як встановлено апеляційним судом, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №501067 02.11.2025 о 10 год. 47 хв. в м. Запоріжжі в Заводському районі на вул. Скворцова, буд. 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volksvagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, тест № 3502 від 02.11.2025, результат позитивний 0,44‰, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В якості додатків до протоколу долучено відеозапис з нагрудного відеореєстратора працівників поліції, про що є відмітка в протоколі (БК474546).

Із відеозапису події випливає, що працівниками поліції на блокпосту був зупинений водій автомобіля ОСОБА_1 , який мав візуальні ознаки сп`яніння, що було і озвучено працівниками поліції. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водій погодився. Прослідувавши ближче до приміщення блокпоста працівник поліції роз`яснює наявність документів на алкотестер «Драгер», строки його повірки. Проводиться огляд, результат позитивний 0,44‰, з результатом згоден (час на відеозаписі 10:55:30). Далі працівник поліції роз`яснює права, повідомляє про відсторонення від керування транспортним засобом, попереджає про повторність, складає протокол. Після оголошення протоколу ОСОБА_1 його підписує та отримує другий примірник.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт порушення правил дорожнього руху саме під керуванням ОСОБА_1 , суддя апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Так, відеозаписом події зафіксовано рух транспортного засобу Volksvagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , на блокпосту та подальше його паркування з правого боку проїзної частини на блокпосту (час на відеозаписі 10:48:15). Безпосередньо після зупинки транспортного засобу саме водій ОСОБА_1 перебуває на водійському місці автомобіля, пасажири в автомобілі відсутні. При цьому, водій не заперечує факту керування транспортним засобом.

Стосовно доводів про те, що від ОСОБА_1 було приховано можливість пройти огляд в закладі охорони здоров`я, апеляційний суд зазначає наступне.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, зокрема, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

При цьому, згідно з положеннями ч. 3 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відбувається на місці зупинки водія і лише у разі його відмови від проходження такого огляду або у випадку незгоди з отриманими результатами цей огляд може бути проведений у закладі охорони здоров`я.

З вищевикладеного слідує, що законом передбачені два порядки проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння: поліцейським з використанням технічних засобів і лікарем в закладі охорони здоров`я.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я в двох випадках, а саме: 1) у разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; 2) у разі незгоди водія з його результатами, тобто результатами огляду, проведеного поліцейським.

Так, у цій справі ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, не заперечував щодо його результатів, тому у поліцейського були відсутні підстави для направлення водія до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, в тому числі і приховувати таку можливість.

Щодо доводів апеляційної скарги про використання працівником поліції газоаналізатора «Драгер» з порушенням міжповірочних інтервалів засобів вимірювальної техніки апеляційний суд зазначає таке.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал) (пункт 17). Повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам (пункт 18).

Згідно з Порядком встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1195, міжповірочний інтервал для законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (далі - міжповірочний інтервал) це проміжок часу або напрацювання між двома послідовними повірками законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, протягом якого метрологічні характеристики такого засобу повинні відповідати встановленим вимогам (пункт 2). Міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюються Мінекономіки для забезпечення надійних результатів вимірювань протягом визначеного проміжку часу (пункт 3 Порядку).

Так, відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13 жовтня 2016 року із наступними змінами «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено, що газоаналізатори підлягають періодичній повірці міжповірочним інтервалом в 1 рік.

Відтак судом першої інстанції правильно встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проведений 02.11.2025 поліцейським з використанням технічного засобу «Drager Alcotest 6820», остання дата калібрування якого 07.11.2024, тобто на час проведення огляду на стан сп`яніння міжповірочний інтервал, визначений законодавчо, не сплив, отже експлуатація вказаного засобу вимірювальної техніки здійснювалась працівниками поліції з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах. Крім того, саме це було роз`яснено ОСОБА_1 працівником поліції перед проведенням огляду на стан сп`яніння та підтверджується відеозаписом (час 10:53:30).

Доводи апелянта щодо безпідставного складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 через відсутність у розпорядженні поліцейського акта огляду на стан алкогольного сп`яніння спростовуються матеріалами справи.

Будь-яких інших належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не надано.

З огляду на викладене, за наведених фактичних обставин справи судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушивши п. 2.9а ПДР, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження в доказах, наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які були повно та всебічно досліджені під час її розгляду судом першої інстанції.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не допустив порушень вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, які могли б бути підставою для зміни або скасування правильного по суті рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Натомість зібраними у справі доказами у повному обсязі підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Призначене судом адміністративне стягнення є законним, обґрунтованим, відповідає характеру вчиненого правопорушення та накладене в межах санкції, встановленої законом, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Рижова Михайла Григоровича, залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков