Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №128/1418/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 128/1418/26

Провадження № 33/801/709/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника адвоката Чорного Сергія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 08 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КпАП України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

встановив:

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 08 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 126 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 через свого захисника -адвоката Чорного С.О., подав апеляційну скаргу, у якій просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що розгляд справи проведено у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при тому, що було подано калатання про відкладення розгляду справи.

Крім того, судом не взято до уваги той факт, що матеріалами справи підтверджується те, що за кремом автомобіля перебував не ОСОБА_1 , а його дружина, якій стало зле, тому він, з метою збереження здоров`я дружини, пересів на водійське місце.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, його захисник – адвокат Чорний С.О. просив розглядати справу в його відсутність.

Захисник – адвокат Чорний С.О. вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній, і просив задовольнити, а також врахувати додаткові пояснення, подані суду.

Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувались судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, об`єктивно з`ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628664 від 31.03.2026,

постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2025 у справі №127/30094/25 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять місяців,

постановою головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці Березовою Н.М. від 12.03.2025 у виконавчому провадженні №74466918 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості за сплати аліментів у повному обсязі за судовим наказом №127/4680/24 від 14.03.2024.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 628664 від 31.03.2026 року слідує, що того ж дня, приблизно о 16-15 год. на а/д «М-30», 377 км, в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 528i», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України і за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за частиною 5 статті 126 КпАП України, оскільки він протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП на підставі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2025 у справі №127/30094/25.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі докази містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Згідно вимог пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За змістом ч.4 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Положеннями ч.5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

Доводи щодо розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є такими, що свідчать про порушення прав ОСОБА_1 .

Так, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 був належним чином повідомлений судом про розгляд справи, зокрема на 30 квітня 2026 року, та 08 червня 2026 року.

Водночас за клопотанням захисника адвоката Чорного С.О. про відкладення розгляду справи, 30 квітня 2026 року розгляд справи не відбувся.

В подальшому адвокатом Чорним С.О. також було подано клопотання про відкладення розгляду справи , призначеного на 08 червня 2026 року у зв`язку з перебуванням у відрядженні. Проте на підтвердження даного факту адвокатом не надано жодних доказів. А тому вважаю, судом першої інстанції вірно залишено без задоволення таке клопотання.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що причини неявки особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності не відомі.

Не приймаються й до уваги доводи апеляційної скарги про те, що зупиненим транспортним засобом керувала дружина ОСОБА_1 , а не він, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, із переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що під час зупинки транспортного засобу за кермом перебував саме ОСОБА_1 , який не заперечував цього факту. В ході з`ясування наявності чи відсутності у нього права керування транспортними засобами, було встановлено, що строк позбавлення його права керування транспортними засобами не закінчився. Саме тоді ОСОБА_1 висунув версію про те, що він сів за кермо в м. Хмельницький в зв`язку з тим, що вагітній дружині стало погано.

Проте зазначене не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Так само не спростовують висновків суду першої інстанції й додаткові пояснення щодо невірного зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення його суті.

Відповідальність за ч. 5 статті 126 КпАП України настає за повторне вчинення будь-яких порушень, передбачених частинами 2-4 цієї статті.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП є правильним.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Вінницького районного суду Вінницької області від 08 червня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.

Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника адвоката Чорного Сергія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 08 червня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник