Суд: Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №739/300/26
Суддя: Чепурко В. В.
Справа № 739/300/26
Провадження № 2-а/739/30/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2026 року м. Новгород-Сіверський
Новгород - Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря судового засідання – Лукаш Н.Я.,
представника відповідача – Єрмоленко О.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації,
В С Т А Н О В И В:
1. Описова частина
Стислий виклад позицій учасників справи
ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання чи відкликання відповідної вимоги.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач перебуває на обліку позивач як військовозобов`язаний з 08 листопада 2005 року. 24 грудня 2025 року було сформовано повістку відповідачу №6141699 про виклик до позивача на 09 год. 00 хв. 08 грудня 2025 року. Дана повістка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з описом вкладення за адресою місця проживання відповідача, після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення облікових даних. У подальшому вона повернула до позивача з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою». У зв`язку з цим позивач зазначає, що відповідач вважається належним чином повідомленим про необхідність явки до ТЦК відповідно до постанови КМУ №560 від 16 травня 2025 року. При цьому відповідач у визначений день та час до позивача не з`явився, тим самим порушив вимоги частин першої та третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У подальшому 14 січня 2026 року до органів Національної поліції позивачем було скеровано електронне звернення щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення відповідача до позивача, як особи, що вчинила правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП. 20 січня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив листом про неможливість здійснення адміністративного затримання і доставлення відповідача. У подальшому 26 січня 2026 року на адресу відповідача було надіслано засобами поштового зв`язку вимогу про виконання обов`язку військовозобов`язаного, однак вимога повернулася з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, у зв`язку з чим відповідач вважається таким, що належним чино отримав відповідну вимогу. Також вказується, що відповідач, згідно повідомлення Регіонального сервісного центру МВС у Чернігівській області від 16 лютого 2026 року, має посвідчення водія серії НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивач просить тимчасового обмежити відповідача у праві керування транспортним засобом під час мобілізації до виконання ним обов`язку чи відкликання вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх повністю з підстав, вказаних у позовній заяві. Також не заперечувала про розгляду справи без участі відповідача.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча неодноразово викликався до суду як шляхом надіслання повістки про виклик за адресою його проживання, яка повернулася з відміткою про відсутність адресата, так і шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. Оскільки відповідач в силу положень статей 124-129 КАС України вважається належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, при цьому в судове засідання не з`явився і заяви про розгляд справи без його участі не подав, враховуючи позицію представника позивача, суд ухвали здійснити розгляд даної справи без участі відповідача.
Заяви та клопотання учасників справи
Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи з викликом (повідомлення) сторін у справі.
Учасники справи інших заяв та клопотань до суду не подали.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 12 березня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без виклику (повідомлення) сторін, а також визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом (повідомлення) сторін у порядку спрощеного позовного провадження.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи
Як встановлено, відповідач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто у відповідача, як військовозобов`язаний з 08 листопада 2005 року (а.с. 14-15).
Згідно відомостей, які містяться в ЄДРПВР «Оберіг», місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14-15).
З метою уточнення облікових даних 24 грудня 2025 року позивачем засобами поштового зв`язку було направлено відповідачу повістку про виклик №6141699 від 24 грудня 2025 року, якою останній викликався на 09 год. 00 хв. 05 січня 2026 року (а.с. 18-20).
Вказана повістка не була вручена відповідача та повернулася 02 січня 2026 року до позивача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.19-20).
З огляду на неявку відповідача 05 січня 2026 року, позивачем було направлено повідомлення до Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області про доставлення відповідача як особи, що порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, однак листом від 20 січня 2026 року Новгород-Сіверський РВП ГУНП в Чернігівській області повідомлено про неможливість здійснення приводу відповідача у зв`язку з його відсутністю за місцем проживання (а.с. 16).
26 січня 2026 року позивачем на ім`я відповідача за місцем його реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , було надіслано вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом №11, якою позивача викликано відповідно до статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для виконання обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 вказаного Закону, до позивача на 08 год. 00 хв. 10 лютого 2026 року та повідомлено, що наслідком невиконання такої вимоги буде звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статті 283-2 КАС України до суду з позовом про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації (а.с. 11-13).
Вказана вимога також не була вручена відповідачу та повернулася 11 лютого 2026 року до позивача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.12-13).
Згідно інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях від 16 лютого 2026 року відповідач отримав 20 квітня 2018 року посвідчення водія серії НОМЕР_1 , дата закінчення дії посвідчення 20 квітня 2048 року (а.с. 21-22).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ, на території України оголошено загальну мобілізацію протягом 90 діб з дня набрання чинності цим Указом. У подальшому строк проведення в Україні загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно абзацу 1 частини першої, частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті додатку 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;
Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яка набрала чинності 18.05.2024, встановлено (далі - Постанова №560), що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до пункту 27 Постанови №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно пункту 34 Постанови №560 у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (пункт 24 Постанови №560).
Відповідно до пункту 23 Постанови №560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно пункту 41 Постанови №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, форма та зміст вимоги визначаються Міністерством оборони України.
Згідно з частин четвертої, п`ятої статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов`язку (обов`язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги. Вимога вважається виконаною у разі виконання громадянином обов`язку (обов`язків), зазначеного у вимозі.
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» днем вручення вимоги є: 1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв`язку; 2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.
Порядок тимчасового обмеження громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації визначений статтею 283-2 КАС України, згідно положень частин першої, другої якої у разі невиконання громадянином України у строки, встановлені Законом, вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду із позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації. Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред`явлення позовних вимог відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини восьмої статті 283-2 КАС України суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме:
1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції;
3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно;
4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).
Отже, для застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, позивачеві необхідно довести наявність сукупності таких обставин: невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції; вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно; невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.
У ході судового розгляду встановлено та визнається і не оспорюється сторонами, що позивач як повістки №6141699 про виклик до позивача на 09 год. 00 хв. 05 січня 2026 року, так і вимоги №11 про виконання обов`язку військовозобов`язаним з`явитися на 08 год. 00 хв. 10 лютого 2026 року до відповідача не отримував і зі змістом даних документів ознайомлений не був, відповідно взагалі не був обізнаний про відповідні виклики до позивача на вказані час та дату, при цьому самі повістка та вимога після надіслання їх на адресу відповідача повернулися позивачу, як відправнику, з відміткою про відсутність адресата за адресою, вказаною на поштових відправленнях.
Це у свою чергу свідчить, що відповідач не усвідомлював та не міг усвідомлювати обов`язку з`явитися до позивача в день та час, які були вказані у повістці про виклик та вимозі.
Стосовно доводів представника відповідача про те, що згідно пункту 41 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16 лютого 2024 року належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання, суд зазначає, що вказане положення є правовою презумпцією, тобто примущенням, яке без доказів вважається істинним, доки його неправдивість не буде безспірно доведено.
При цьому наведена вище презумпція не може бути підставою для висновку про фактичну обізнаність позивача про те, що його викликали до позивача у визначені в повістці та вимозі день і час.
Суд також зазначає, що згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територій, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376, вся територія Новгород-Сіверської міської територіальної громади належить до територій активних бойових дій з 12 грудня 2024 року, без визначення дати їх припинення.
У зв`язку з цим не виключено, що відповідач міг взагалі залишити зареєстроване місце проживання і як внутрішньо переміщена особа та виїхати за межі Новгород-Сіверської територіальної громади і зареєструвати своє місце проживання за іншою адресою, однак жодних відомостей про те, чи є відповідач внутрішньо переміщеною особою матеріали справи не містять і відповідна інформації позивачем не витребовувалася та до позовної заяви не приєднувалася.
Оскільки у судовому засіданні дослідженими доказами безспірно доведено, що позивач повістки про виклик та вимоги про виконання обов`язку військовозобов`язаним не отримував і з їх змістом ознайомлений не був, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено наявність підстав для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 9, 76, 77, 90, 229, 241-246, 251, 255, 262, 268-272, 283-2, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації – відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ – НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Чепурко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua