Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №520/31047/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 р. Справа № 520/31047/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "АГРОНОВА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.02.25 по справі № 520/31047/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "АГРОНОВА"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Агронова" (далі - позивач, ТОВ "Аграрна компанія "Агронова", апелянт) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Харківській області), в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0/40585/0415 від 18.07.2024.

03.02.2025 рішенням Харківського окружного адміністративного суду позов залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив суд рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив наступне.

Щодо реєстрації податкової накладної №8 від 18.02.2022.

15.07.2022 о 17:55 год. позивач склав та надіслав на реєстрацію податкову накладну № 8 від 18.02.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість, квитанцію про отримання податкової накладної № 8 від 18.02.2022 отримав лише 18.07.2022 в 8:13 (наступний робочий день), а зареєстрована податкова накладна № 8 від 18.02.2022 була 18.07.2022 в 11:53.

Позивач, виконав свій обов`язок щодо складання, підписання та направлення податкової накладної № 8 від 18.02.2022 до податкового органу протягом встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України) строків та не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що податкова накладна була зареєстрована податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків.

Щодо реєстрації податкових накладних № 9 від 17.02.2022 та № 10 від 21.02.2022.

Несвоєчасна реєстрація вказаних податкових накладних пов`язана з форс-мажорними обставинами, які склались у контрагента Позивача – ТОВ “АПК “НОВААГРО” (код ЄДРПОУ -40557237), що підтверджується сертифікатом № 2300-24-1556 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 16.08.2024 №033/671, внаслідок чого у позивача станом на 15.07.2022 був відсутній достатній реєстраційний ліміт для реєстрації податкових накладних № 9 від 17.02.2022 та № 10 від 21.02.2022.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення – без змін.

В обґрунтування зазначив, що правомірність нарахування штрафних санкцій ГУ ДПС в Харківській області узгоджується з практикою Верховного Суду у справах №280/4484/23 та №160/10740/23.

Зауважив, що порушення граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом №2876, тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених п.120. 1 ст.1201 Кодексу.

Також зазначив, що для кращого розуміння правового змісту форс-мажору слід взяти до уваги висновки, які сформулював Верховний Суд у своїх постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21. Так, суд встановив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Щодо листів Запорізької ТПП від 28.08.2024 № 033/696 та від 16.08.2024 № 033/671, наданого позивачем після проведення перевірки та після винесення податкового повідомлення-рішення - даний доказ жодним чином не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії Російської Федерації, в зв`язку із чим було введено воєнний стан, позивач не мав можливості виконати свої зобов`язання перед Державою. Не містить обґрунтування та мотивації форс мажорних обставин.

Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

ТОВ "Аграрна компанія "Агронова" зареєстроване за кодом 30892399.

ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Аграрна компанія "Агронова", за результатами проведення якої контролюючим органом складено акт про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №29948/20-40-04-15-02/30892399 від 25.06.2024 (а.с.23-24).

В акті перевірки зазначається, що ТОВ "Аграрна компанія "Агронова" несвоєчасно здійснено реєстрацію податкових накладних, оскільки така реєстрація здійснена з порушенням граничних строків реєстрації, а саме:

- податкова накладна №9 від 17.02.2022 зареєстрована з порушенням строку 18.07.2022 (порушено строк реєстрації на 3 дні);

- податкова накладна №8 від 18.02.2022 зареєстрована з порушенням строку 18.07.2022 (порушено строк реєстрації на 3 дні);

- податкова накладна №10 від 21.02.2022 зареєстрована з порушенням строку 27.07.2022 (порушено строк реєстрації на 12 днів).

Так, відповідно до акту про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №29948/20-40-04-15-02/30892399 від 25.06.2024 контролюючим органом встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних ТОВ "Аграрна компанія "Агронова", за що передбачена відповідальність статтею 120-1.1 ст.120-1 ПК України.

ГУ ДПС у Харківській області на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №29948/20-40-04-15-02/30892399 від 25.06.2024 було винесене відносно ТОВ "Аграрна компанія "Агронова" податкове повідомлення-рішення від 18.07.2024 №0/40585/0415 на суму 142 404,50 грн. (а.с. 52-53).

Позивач направив скаргу на податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, що була зареєстрована ДПС України за вхідним № 29673/6 від 05.08.2024.

Рішенням про результати розгляду скарги від 03.10.2024 №29781/6/99-00-06-03-01-06 Державна податкова служба України залишила без змін вказане податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення (а.с.54-56).

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2024 №0/40585/0415, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Залишаючи позов без задоволення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду належних доказів щодо неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення або порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судом таких обставин також не встановлено.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; .

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні був введений воєнний стан, який на підставі наступних указів Президента України продовжувався та триває досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану” від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

27 травня 2022 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану” від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

“У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану” за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”.

Як встановлено під час судового розгляду граничний термін реєстрації податкових накладних №9 від 17.02.2022, №8 від 18.02.2022, №10 від 21.02.2022 є 15.07.2022.

Щодо податкової накладної №8 від 18.02.2022 колегія суддів зазначає.

За твердженням позивача, зазначену податкову накладну о 17:55 15.07.2022 ним було надіслано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Натомість квитанцію про отримання та реєстрацію податкової накладної №8 від 18.02.2022 позивач отримав 18.07.2022.

Відповідно до п.11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі по тексту - Порядок №1246) після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ( в редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Згідно з абз 13 п.201.10 ст. 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, якщо до 18-00 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.

15.07.2022 був останнім днем строку, встановленого для реєстрації накладної №8 від 18.02.2022, що сторонами не заперечується та не підлягає доведенню.

15.07.2022 позивачем, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми «М.Е.Dос» була подана до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну №8 від 18.02.2022 з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана податкова накладна була направлена протягом операційного дня, що підтверджується роздруківкою скріншоту файла спеціалізованого програмного забезпечення - комп`ютерної програми «М.Е.Dос».

Колегія суддів вважає вказаний роздрукований скріншот належним та допустимим доказом на підтвердження факту направлення на реєстрацію податкової накладної.

Проте, всупереч вимогам ПК України, в день направлення на реєстрацію податкової накладної, до 18-ї години 15.07.2022, позивачу не надійшло ані квитанції про реєстрацію податкових накладних, ані квитанції про відмову у такій реєстрації.

Лише 18.07.2022 позивачу надійшла квитанція про реєстрацію вище зазначеної податкової накладної.

Враховуючи зазначені положення ПК України колегія суддів вважає, що податкова накладна №8 від 18.02.2022 є такою, що зареєстрована своєчасно. Відтак, податковим органом протиправно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію цієї податкової накладної.

Як наслідок позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення рішення щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №8 від 18.02.2022 підлягають задоволенню.

Щодо податкових накладних №9 від 17.02.2022 та №10 від 21.02.2022.

Під час судового розгляду встановлено, що позивачем податкову накладну №9 було складено та надіслано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.02.2022 о 11:09, а податкову накладну № 10 від 21.02.2022 – 22.07.2022 о 15:23.

Апелянт, в обґрунтування неправомірності нарахування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію цих податкових накладних, посилається на наявність форс-мажорних обставин у контрагента -ТОВ «АПК «НОВААГРО», що підтверджується сертифікатом №2300-24-1556 від 16.08.2024, внаслідок чого у позивача був відсутній достатній реєстраційний ліміт для реєстрації податкових накладних №9 та №10.

Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.

Пункт 4 Регламенту ТПП врегульовує питання розмежування компетенції ТПП України та регіональних ТПП.

Відповідно до п.п 4.1., 4.2 п.4 Регламенту ТПП Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо ТПП України.

На підтвердження форс-мажорних обставин неможливості своєчасної реєстрації податкових накладних №9 та №10 позивачем до матеріалів справи надано сертифікат №2300-24-1556 про форс-мажорні обставини у контрагента ТОВ «АПК НОВААГРО» від 16.08.2024 №033/671 внаслідок чого у позивача станом на 15.07.2022 був відсутній достатній реєстраційний ліміт для реєстрації зазначених податкових накладних.

Поряд із цим, колегія суддів під час апеляційного розгляду враховує практику Верховного Суду, яка є усталеною, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22).

Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат ТПП України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №9 від 17.02.2022 та №10 від21.02.2022, оскільки позивачем не надано та під час судового розгляду не встановлено яким чином наявність форс-мажорних обставин у контрагента знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з порушенням позивачем строків реєстрації зазначених податкових накладних.

Із детального розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН вбачається, що загальна сума штрафних санкцій у розмірі 142 404,50 грн складається з суми штрафу у розмірі 10% : 13 125,98 грн (несвоєчасна реєстрація податкової накладної №9 від 17.02.2022 на 3 дн.); 84204,40 грн (несвоєчасна реєстрація податкової накладної № 8 від 18.07.2022 на 3 дн.); 45 404,50 грн (несвоєчасна реєстрація податкової накладної №10 від 21.02.2022 на 12 дн).

З урахуванням детального розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН та встановленої протиправності нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №8 від 18.02.2022, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню в частині нарахування трафних санкцій в сумі 84 204,40 грн.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.07.2024 № 0/40585/0415 на суму штрафу в розмірі 84 204,40 грн належить скасувати та ухвалити в цій частині постанову про задоволення позову ТОВ "Аграрна компанія "Агронова".

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "АГРОНОВА" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 520/31047/24 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Агронова" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.07.2024 № 0/40585/0415 на суму штрафу в розмірі 84204,40 грн.

Ухвалити постанову, якою в скасованій частині зазначені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Агронова" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.07.2024 № 0/40585/0415 на суму штрафу в розмірі 84204,40 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року по справі № 520/31047/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк