Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №480/10773/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №480/10773/24

Суддя: Бегунц А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 р. Справа № 480/10773/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2025, головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 12.09.25 по справі № 480/10773/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання протиправною постанови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 19.08.2024 №1471169152-2024-3 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги за шкоду, завдану загибеллю ОСОБА_2 , внаслідок військової агресії рф проти України, передбачену Законом України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рфпроти України";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати до суду звіт про виконання рішення протягом п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач зазначає, що її син, ОСОБА_2 , 17.10.2022 під час виконання обов`язків із охорони підстанції 750 кВ «Північноукраїнська» загинув внаслідок ракетного обстрілу. На переконання позивача, вказана підстанція є об`єктом критичної інфраструктури у сфері енергетики, а тому відповідно до Закону України від 20 березня 2023 року №2980-IX «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України» вона має право на отримання одноразової допомоги, однак відповідач відмовив їй у відповідній виплаті.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною постанови та зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції повністю скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі №480/10773/24 та ухвалити нове рішення яким:

- визнати протиправною постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №1471169152-2024-3 від 19.08.2024 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги за шкоду, завдану загибеллю ОСОБА_2 , внаслідок військової агресії рф проти України, передбачену Законом України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що порядок введення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 року №415. Отже, на дату загибелі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру не існувало і відповідно ПС-750кВ "Північноукраїнська" станом на 17.10.2022 не могла бути включена до вказаного Реєстру у зв`язку з його відсутністю.

Позивач вважає, що з огляду на законодавчо встановлений принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, має право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану внаслідок військової агресії рф проти України, відповідно до частини 4 ст.6 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України" та Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2022 №1109.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи ( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у них доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 з 2021 року працював у ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони». Його смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 сталася під час виконання службових обов`язків на об`єкті ПС-750 «Північноукраїнська». Даний факт підтверджується актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.10.2022 о 05 год. 08 хв.

З наданого до матеріалів справи акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.10.2022 о 05 год. 08 хв. встановлено, що 17 жовтня 2022 року охоронник ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки з охорони підстанції 750 кВ «Північноукраїнська», загинув внаслідок ракетного обстрілу.

Комісією з розслідування встановлено, що:

- ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони», що підтверджується кадровими документами (особова справа, накази).

- нещасний випадок стався 17 жовтня 2022 року о 05 год. 08 хв. на території електропідстанції 750 кВ «Північноукраїнська», де він ніс службу як охоронник.

- причина смерті: загибель настала внаслідок ракетного обстрілу збройними силами рф, що підтверджується матеріалами СБУ, поліції та висновками судово-медичної експертизи.

- комісія зробила висновок, що випадок який стався 17 жовтня 2022 року о 05 год. 08 хв. із охоронником 4 розряду ДП «Управління ВОХОР» ОСОБА_2 визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Разом із тим, актом не підтверджено належність роботодавця - ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» - до переліку об`єктів критичної інфраструктури.

Після смерті ОСОБА_2 членам його сім`ї були виплачені належні страхові та соціальні виплати, передбачені законодавством у випадку загибелі працівника на виробництві. Зокрема, сім`я отримала:

допомогу на поховання та одноразову виплату відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;

компенсації та інші виплати, що надаються у зв`язку із втратою годувальника, передбачені чинним соціальним законодавством.

05.08.2024 мати загиблого, ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 грн. відповідно до Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України».

19 серпня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято постанову №1471169152-2024-3, якою ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

У постанові зазначено, що її син, ОСОБА_2 , не належав до працівників об`єктів критичної інфраструктури, а його роботодавець - ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» - не включений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури як станом на 17 жовтня 2022 року, так і станом на дату звернення позивачки.

На підтвердження цього Головне управління ПФУ послалося на відповідь Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 16 серпня 2024 року №07/02/01-8129/СЕД, у якій зазначено, що ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури не внесене.

З огляду на наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області дійшло висновку про відсутність правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України №2980-IX.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулася з адміністративним позовом до суду, вважаючи дії відповідача протиправними та наполягаючи, що смерть її сина сталася під час виконання обов`язків на об`єкті критичної інфраструктури, тому вона має право на отримання одноразової допомоги.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» є об`єктом критичної інфраструктури або було віднесене до таких об`єктів у передбаченому законом порядку. Суд звертає увагу, що положення ч.1 ст.1 Закону №2980-IX є імперативними та чітко визначають коло осіб, на яких поширюється дія цього закону, - виключно працівники об`єктів критичної інфраструктури, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування. Будь-яке розширене тлумачення цієї норми, яке б дозволяло поширювати дію закону на працівників сторонніх підприємств, які лише виконують завдання на території об`єктів критичної інфраструктури, вказаний закон не містить. Отже, суд дійшов висновку, що у даній справі відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Ведений воєнний стан триває станом і на сьогодні.

Частиною 1статті 1 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 № 2980-IX(далі - Закон № 2980-ІХ) визначено, що право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

Згідно п. 1 ч. 2ст. 6 Закону № 2980-ІХ, право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цимЗаконом, мають також особи, визначені частиною першою статті 1 цього Закону, визнані особами з інвалідністю у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.05.2023).

За приписами ч. 1ст. 2 Закону № 2980-ІХодноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах:

1) особам з інвалідністю I групи - 800 тисяч гривень;

2) особам з інвалідністю II групи - 500 тисяч гривень;

3) особам з інвалідністю III групи - 200 тисяч гривень;

4) у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.

Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону № 2980-ІХ одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 4 Закону № 2980-ІХ призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім`ї, не здійснюються:

1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);

2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.

Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення і виплату та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю), передбаченої Законом України Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України(далі - Закон) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396(далі Порядок № 1396).

Пункт 11 Порядку № 1396 визначає, що після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.

Для встановлення факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Для цілей цього Порядку до об`єктів критичної інфраструктури належать об`єкти інфраструктури, які зазнали уражень внаслідок військової агресії рф проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, за умови, що такі об`єкти після збройного нападу включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а в разі їх загибелі (смерті) за таких обставин - члени сімей мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю за умови, що такі об`єкти інфраструктури після збройного нападу включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.

Відомості про об`єкти критичної інфраструктури з Реєстру об`єктів критичної інфраструктури містять інформацію з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства.

Для підтвердження наявності особистого розпорядження уповноважений орган надсилає до органу, в якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, письмовий запит щодо надання інформації про наявність особистого розпорядження, оригінал якого зберігається в особовій справі.

Заява приймається уповноваженим органом за наявності документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку.

Частиною 4 статті 6 Закону № 2980-ІХ установлено, що до завершення формування реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 9, 13, 14 статті 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 № 1882-IX(далі Закон № 1882-IX) критична інфраструктура - сукупність об`єктів критичної інфраструктури. Об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об`єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування.

За правилами частин 1, 2статті 8 Закону № 1882-IX віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 1882-IX, для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 з 2021 року працював у ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони». Його смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 сталася під час виконання службових обов`язків на об`єкті ПС-750 «Північноукраїнська». Даний факт підтверджується актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.10.2022 о 05 год 08 хв.

З наданого до матеріалів справи акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.10.2022 о 05 год 08 хв встановлено, що 17 жовтня 2022 року охоронник ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки з охорони підстанції 750 кВ «Північноукраїнська», загинув внаслідок ракетного обстрілу.

Комісією з розслідування встановлено, що:

- ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони», що підтверджується кадровими документами (особова справа, накази).

- нещасний випадок стався 17 жовтня 2022 року о 05 год 08 хв на території електропідстанції 750 кВ «Північноукраїнська», де він ніс службу як охоронник.

- причина смерті: загибель настала внаслідок ракетного обстрілу збройними силами РФ, що підтверджується матеріалами СБУ, поліції та висновками судово-медичної експертизи.

- комісія зробила висновок, що випадок який стався 17 жовтня 2022 року о 05 год 08 хв із охоронником 4 розряду ДП «Управління ВОХОР» ОСОБА_2 визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати загиблого, ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 грн відповідно до Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».

19 серпня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийнято постанову №1471169152-2024-3, якою ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

У постанові зазначено, що її син, ОСОБА_2 , не належав до працівників об`єктів критичної інфраструктури, а його роботодавець - ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» - не включений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури як станом на 17 жовтня 2022 року, так і станом на дату звернення позивачки.

На підтвердження цього Головне управління ПФУ послалося на відповідь Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 16 серпня 2024 року №07/02/01-8129/СЕД, у якій зазначено, що ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» станом на 17.10.2022 до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури не внесене.

З огляду на наведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області дійшло висновку про відсутність правових підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України №2980-IX.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сам факт перебування загиблого ОСОБА_2 на території підстанції 750 кВ «Північноукраїнська», яка включена (як зазначає позивач) до об`єктів критичної інфраструктури у сфері енергетики, не змінює правової природи його трудових відносин, оскільки роботодавцем загиблого було саме Державне підприємство «Управління відомчої воєнізованої охорони», яке не мало статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Цей факт підтверджується відповідями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, яка згідно з покладеними на неї повноваженнями веде облік та формування Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. У наданих відповідях зазначено, що ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» не включене до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури ані станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (день загибелі ОСОБА_2 ), ані станом на 15.07.2024 (день звернення його матері до ГУ ПФУ в Сумській області).

Таким чином, законодавчо визначений критерій застосування Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» - факт перебування особи у трудових відносинах саме з роботодавцем який має статус «об`єктом критичної інфраструктури» - у даній справі вказаний факт відсутній.

Позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» є об`єктом критичної інфраструктури або було віднесене до таких об`єктів у передбаченому законом порядку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що положення ч.1 ст.1 Закону №2980-IX є імперативними та чітко визначають коло осіб, на яких поширюється дія цього закону, виключно працівники об`єктів критичної інфраструктури, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування. Будь-яке розширене тлумачення цієї норми, яке б дозволяло поширювати дію закону на працівників сторонніх підприємств, які лише виконують завдання на території об`єктів критичної інфраструктури, вказаний закон не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що у даній справі відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 по справі № 480/10773/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua