Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №755/25082/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026року м. Київ

Унікальний номер справи № 755/25082/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11979/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів: Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року, постановлену під головуванням судді Шевчук А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: Верховна Рада України, про визнання правосуб`єктності людини, захист порушених прав під час війни проти українського народу, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: Верховна Рада України, про визнання правосуб`єктності людини, захист порушених прав під час війни проти українського народу, стягнення моральної шкоди (а.с. 1-9).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: Верховна Рада України, про визнання правосуб`єктності людини, захист порушених прав під час війни проти українського народу, стягнення моральної шкоди - визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 30).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 14 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 32-33).

На обґрунтування скарги зазначила, що позовну заяву оформлено відповідно до вимог чинного законодавства. Вимоги щодо недоліків позовної заяви суперечать ч. 10 ст. 10, ст. 175 ЦПК України, які забороняють свавільне нав`язування обов`язків держави на людину.

Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною та поверненням позивачу.

Визначення відповідачів, предмета спору та підстав позову є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження.

Повернення позовної заяви з підстав не усунення позивачем недоліків за ухвалою, яка не вручалась, є неприйнятним та проявом надмірного формалізму на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с. 32-33).

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи викладене.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: Верховна Рада України, про визнання правосуб`єктності людини, захист порушених прав під час війни проти українського народу, стягнення моральної шкоди (а.с. 1-9).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: Верховна Рада України, про визнання правосуб`єктності людини, захист порушених прав під час війни проти українського народу, стягнення моральної шкоди - залишено без руху та надано позивачу строк на усунення вказаних недоліків не пізніше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с. 25-26).

Підставою для залишення позовної заяви без руху суд, посилаючись на п.п. 2, 4, 5, 7, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначив, що позовна заява не містить повного найменування юридичної особи відповідача, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України; позивач не вказав у позовній заяві спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом; не зазначив обґрунтувань та доказів на підтвердження порушеного права; позивач не зазначив про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В матеріалах справи наявний супровідний лист про направлення копії ухвали від 05 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_1 , зазначену в позовній заяві (а.с. 27).

До суду першої інстанції повернувся конверт, адресований ОСОБА_1 , без вручення з зазначенням працівниками пошти підстави повернення - не вірна адреса-відмова-адресат відсутній (а.с. 28).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 - визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 30).

Повертаючи вказану позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що станом на 24.03.2026 року будь-яких заяв до суду від сторони позивача щодо усунення недоліків не надходило.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2, 4, 5, 7, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст.272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 ч.6 ст.272 ЦПК України. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Повертаючи позовну заяву позивачу з підстав не усунення недоліків, суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження про вручення копії ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 05 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху позивачу ОСОБА_1 .

До суду першої інстанції повернувся конверт, адресований ОСОБА_1 , без вручення з зазначенням працівниками пошти підстави повернення - не вірна адреса-відмова-адресат відсутній, тобто без зазначення конкретної підстави повернення поштового відправлення(а.с. 28).

При цьому, суд першої інстанції не вжив передбачених процесуальним законом заходів щодо повторного надсилання позивачу ухвали про залишення позову без руху з метою належного повідомлення позивача про постановлення судом ухвали про необхідність усунення недоліків позовної заяви.

Отже, за відсутності даних про отримання позивачем, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України є передчасним.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з положеннями статей 13, 175 ЦПК України, якими визначено, що позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для залишення позову без задоволення по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Оскільки формулювання позовних вимог, обрання способу захисту порушеного права, позивач здійснює на власний розсуд, колегія суддів вважає помилковим висновок суду, що позовна заява не відповідає вимогам та змісту, встановленим п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, а порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, котру відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року - скасувати.

Справу за позовомОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», третя особа: Верховна Рада України, про визнання правосуб`єктності людини, захист порушених прав під час війни проти українського народу, стягнення моральної шкоди направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов