Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №373/2977/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 373/2977/25

№ апеляційного провадження: 33/824/2965/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Хасанова В.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2026 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння оскільки не керував транспортним засобом. Вказує, що транспортним засобом - мотоциклом, керував його син ОСОБА_2 . Згодом син зателефонував і повідомив, що мотоцикл заглох і попросив за ним приїхати. ОСОБА_3 привіз його до місця, де поруч з мотоциклом перебував його син. Після невдалих спроб завести мотоцикл, ОСОБА_3 з його сином поїхали за причепом, а до нього під`їхали працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_3 . Також зазначає, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях інспектора поліції Кайденка Д.А. не узгоджуються з відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Так в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях інспектора поліції Кайденка Д.А. зазначено, що він керував мотоциклом, в той час як з відеозапису вбачається, що він не рухався, а стояв біля мотоцикла і працівники поліції його не зупиняли.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Чирка П.Г. апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити з наведених у ній підстав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.

Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.

Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 834902 від 22 вересня 2025 року, в якому зазначено, що 22 вересня 2025 року о 22 год. 30 хв. в м. Переяслав по вул. Золотоніське шосе, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mustang», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

До протоколу було долучено направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних і технічних засобів, довідку про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, довідку про відсутність (наявність) повторності вчинення адміністративного правопорушення та DVD диск із відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 2, 3, 4, 5, 6).

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції досліджено відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 була пред`явленавимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, та забезпечена можливість для виконання водієм вказаного вище обов`язку, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. З відеозаписів вбачається, що працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки такої відмови, а також роз`яснено його права та обов`язки, однак, на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 згоди не надав. Як наслідок, обов`язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав (а.с. 6).

ОСОБА_1 не спростовував факт відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Жодних пояснень про те, що він не керував транспортним засобом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише чекав біля мотоцикла на свого сина і товариша є безпідставними, оскільки вказані посилання не відповідають матеріалам справи, в тому числі й відеозапису з нагрудної камери працівника поліції.

Як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом. Жодних пояснень про те, що за кермом транспортного засобу був не він, а інша особа, ОСОБА_1 працівникам поліції не надавав, як і не зазначив про це в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, на вказаних відеозаписах зафіксовано як працівники поліції пояснювалиОСОБА_1 причину його зупинки, а саме керування мотоциклом без застебнутого мотошолому та посвідчення водія відповідної категорії, що останній не спростовував. Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 , повідомив їм, що вживав алкоголь, в зв`язку з чим і відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Посилання ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції не було враховано пояснення свідка ОСОБА_3 , який підтвердив, ту обставину, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є необґрунтованими, оскільки вказані пояснення спростовуються відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції. При цьому версія ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом з`явилася лише в суді першої інстанції, під час розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення. А відтак, пояснення ОСОБА_3 судом апеляційної інстанції розцінюються такими, що спрямовані на уникнення притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2026 року - залишенню без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 04 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Крижанівська