Вирок від 09 липня 2026 р. у справі №686/19747/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19747/26

Провадження № 1-кп/686/2135/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» липня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря – ОСОБА_2 , прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченого – ОСОБА_4 , захисника-адвоката – ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відео конференції, угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні згідно ЄРДР №62026240010000805 від 15.05.2026 року про обвинувачення -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедівка Вишгородського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця призваного на військову службу по мобілізації, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, будучи здоровим та придатним до військової служби, проходячи її на посаді електрика дизеліста польової лазні взводу забезпечення роти матеріального забезпечення батальйону забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст.ст.17,65,68 Конституції України, ст.ст.1,17 Закону України «Про оборону України», ст.ст.1,2 ч.1,6,24 ч. 2 п.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ, ч.5 ст.5, ч.5 ст.10, ч.1 ст.15 Закону України «Про Збройні Сили України» ст.ст.9,11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, з метою тимчасово ухилитися від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, маючи на меті неофіційно працювати на шиномонтажі «4колеса» у м.Вишгород Київської області, у період часу з 15.10.2024 по 28.11.2025, за пособництва Особа 1, Особа 2, Особа 3 (відносно яких щодо вказаних обставин здійснюються інші кримінальні провадження), які забезпечували приховування факту безпідставної відсутності ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_1 (у місці проходження військової служби) та невиконання останнім обов`язків військової служби, обґрунтовуючи його відсутність залученням до виконання завдань військової служби поза межами військової частини, а також забезпечували невідображення його ( ОСОБА_4 ) відсутності при веденні (здійснені) обліку особового складу відповідальними посадовими особами військової частини та невжиття останніми передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій останнього шляхом запевнення (повідомлення) його безпосередніх командирів і командирів вищого рівня у тому, що він ( ОСОБА_4 ) виконує завдання (обов`язки) військової служби поза межами місця дислокації військової частини, фактично обов`язків військової служби не виконував та неофіційно працював на шиномонтажі «4колеса» у м. Вишгород Київської області, де займався власними справами, не пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_4 , органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.28, ч.4 ст.409 КК України, як ухилення військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.

25 червня 2026 року між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони

Західного Регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у вказаному кримінальному провадженні (далі – Прокурор) та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника адвоката – ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості на таких умовах:

? беззастережне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості у пред`явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, за вищевикладених обставин;

? щире каяття ОСОБА_4 у вчиненому та його активне сприяння розкриттю злочинів;

? врахування ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , зокрема того, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має сталі соціальні зв`язки;

? передача ОСОБА_4 до затвердження угоди судом власних коштів в сумі 200 000 грн. на підтримку Збройних Сил України;

? згода ОСОБА_4 на призначення йому покарання, визначеного сторонами, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28 ч.4 ст.409 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та звільнення його на підставі ст.75 КК України від відбування такого покарання з випробуванням, з визначеною судом тривалістю іспитового строку та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , в присутності захисника, підтвердив суду, що він цілком розуміє свої права передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, ОСОБА_4 заявив про повне визнання своєї винуватості у пред`явленому обвинуваченні, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті і просив суд затвердити угоду.

Про те, що обвинуваченому ОСОБА_4 були належним чином роз`яснені та зрозумілі, права, порядок, умови та наслідки затвердження угоди підтвердив суду і захисник. Крім того захисник зазначив, що в його присутності при укладенні такої угоди між обвинуваченим та прокурором були дотримані права ОСОБА_4 , а зміст угоди про визнання винуватості не суперечить інтересам останнього, при цьому захисник просив затвердити угоду.

В свою чергу прокурор підтвердив добровільність намірів на укладення угоди на вищевказаних умовах та просив затвердити її як таку, що відповідає вимогам закону.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 468, 469, 470, 472, 473 КПК України, підстав для відмови в затвердженні угоди не встановлено.

Узгоджене між прокурором і обвинуваченим покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 вчинив умисно тяжкий злочин, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем проходження військової служби, має велику кількість подяк за здійснення волонтерської діяльності на підтримку Збройних Сил України, добровільно вніс власні кошти в сумі 200 000 грн. на підтримку Збройних Сил України, наразі являється військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.

В якості обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, суспільно-корисну поведінку, що передувала вчиненню кримінального правопорушення та посткримінальну поведінку обвинуваченого пов`язану з волонтерською діяльністю на підтримку Збройних Сил України.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, суд дійшов висновку, що укладену між прокурором і обвинуваченим угоду про визнання винуватості слід затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого ОСОБА_4 на підставі 75 КК України звільнити, встановивши йому мінімальний визначений законом іспитовий строк та покласти на нього обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_4 підлягає зарахуванню у строк покарання, як відбуте термін його попереднього ув`язнення під час досудового розслідування у виді тримання під вартою, з моменту затримання, тобто з 28.11.2025 року по 02.12.2025 року включно.

Відповідно до положень ст.124 КПК України, процесуальні витрати по справі пов`язані із залученням експертів, загальний розмір яких в сумі – 7576 (сім тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 90 коп. підтверджено документально підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Арешт на майно у даному кримінальному провадженні не накладався.

Доля речових доказів, згідно заяви прокурора, з чим погодилась сторона захисту, підлягає вирішенню в іншому кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги ухвалене судом рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду обраний відносно нього запобіжний захід у виді застави підлягає скасуванню, а внесена за нього застава в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень на рахунок ТУ ДСА в Хмельницькій області підлягає поверненню заставодавцям.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Укладену 25.06.2026 між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання, як відбуте, термін його попереднього ув`язнення під час досудового розслідування з моменту затримання, тобто з 28.11.2025 року по 02.12.2025 року включно.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов`язки:1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На період проходження військової служби ОСОБА_4 здійснення контролю за його поведінкою покласти на командира військової частини в якій засуджений проходитиме військову службу. У випадку звільнення ОСОБА_4 з військової служби до закінчення терміну іспитового строку контроль за його поведінкою покласти на уповноважений орган пробації за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави - 7576 (сім тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 90 коп. процесуальних витрат.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави – скасувати, а внесену на рахунок ТУ ДСА в Хмельницькій області за нього заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень повернути заставодавцям – ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 75700 (сімдесят п`ять тисяч сімсот) гривень кожному.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду ОСОБА_8