Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №607/7359/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2026 Справа №607/7359/25 Провадження №2/607/785/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

представника позивача Коцюби Н.Я.

представника відповідача Рокетської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, скасування заборгованості та повернення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Позивач) в інтересах якої діє адвокат Коцюба Н.Я., звернулась із позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (надалі - АТ КБ «Приватбанк», Відповідач) про захист прав споживача, скасування заборгованості та повернення коштів, в якому просить скасувати по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 заборгованість в сумі 80 744,79 грн., яка обліковується по рахунку як кредитна заборгованість та визнати припиненим зобов`язання позивача перед АТ КБ «Приватбанк» на суму 80 744,79 грн, а також стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 29 568,20 грн., які були сплачені як відсотки за користування кредитними коштами.

В обґрунтування позовних вимог, із урахуванням поданої заяви позивача від 28.07.2025, ОСОБА_1 вказує на те, що вона є споживачем банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» та має у цьому банку відкриті рахунки. Позивачу у банку на рахунки надходить пенсія, інші соціальні виплати та кошти на утримання неповнолітнього сина. 10.10.2024 у мобільному застосунку «Приват24» ОСОБА_1 надійшли повідомлення, згідно яких із її кредитної картки «Універсальна» на іншу картку «Для виплат», що належить також їй, упродовж нетривалого часу перераховано кошти трьома платежами на загальну суму 80 744,79 грн. У подальшому, в період часу із 12:06 год. по 12:08 год. дані кошти були списані із її картки для виплат невідомою особою через платіжну систему «NovaPay». Оскільки, ОСОБА_1 не повідомляла третім особам своїх даних щодо карток та рахунків, у тому числі PIN кодів, Позивач зателефонувала гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» та повідомила про вчинені щодо неї шахрайські дії. Цього ж дня, Позивач звернулась до органів Національної поліції про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, за наслідками розгляду якої за даним фактом правоохоронними внесено відомості до ЄРДР за №12024211040002374, правова кваліфікація ч. 4 ст. 190 КК України. Відтак, Позивач вважає, що обліковування Відповідачем кредиторської заборгованості за коштами, які були списані шахрайським способом та стягнення відсотків із неї без її волі, є незаконним, оскільки, вважає, що Відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню PIN коду, його розголошенню, номеру картки чи рахунку, або іншої інформації, яка б дала змогу особам ініціювати дані платіжні операції по списанню кредитних коштів.

2.Стислий зміст письмових пояснень Відповідача.

Представник відповідача через підсистему «Електронний суд» 10.07.2025 подав суду письмові пояснення, в яких вказав, що сторона Відповідача позову не визнає. Серед іншого зазначив, що Департаментом захисту банківських технологій АТ КБ «Приватбанк» проведено службове розслідування по клієнту ОСОБА_1 , щодо несанкціонованих списань коштів, яке відбулось 10 жовтня 2024 року з її карткових рахунків НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на загальну суму 77 439 на картковий рахунок невідомої особи. Зі слів позивача, в березні 2024 невідомими особами було «зламано» її меседжер «Viber» та проведена розсилка повідомлень всім контактам про збір коштів. Після вказаного інциденту, клієнтка відновила роботу месенджера та надалі з метою убезпечення коштів від викрадення завжди здійснювала блокування свого кредитного карткового рахунку через «Приват24» та розблоковувала останній при потребі переказу коштів. Тому, будучи впевненою, що картковий рахунок НОМЕР_2 заблокований, не звернула особливої уваги на телефоні дзвінки від банку які відбувалися 10.10.2024 в нічний час на її фінансовий мобільний номер НОМЕР_4 . З її слів, вхідні дзвінки ігнорувала та трубки не піднімала. Також, ОСОБА_1 повідомила, що у вказаний період вона здійснювала купівлю товару на сайті «ОЛХ», а також здійснювала продаж взуття, усі дії на підтвердження угоди відбувалися на офіційному сайті «ОЛХ» в тому числі шляхом прив?язки до особистої картки НОМЕР_3 . 11.10.2024 після звернення ОСОБА_1 до відділення банку, остання дізналась деталі оспорюваних транзакцій між її картковими рахунками та деталі списання з її НОМЕР_3 на картку стороннього банку через сервіс «NovaPay». Надалі ОСОБА_1 відновила «фінансовим» свій контактний номер НОМЕР_4 та запланувала звернення із заявою в правоохоронні органи. За інформацією https://ccstat.privatbank.ua, рахунок, відправника (потерпілої) НОМЕР_2 заблоковано клієнтом через заявку в «Приват24», проте, відповідно до зазначеної інформації, вищезазначений картковий рахунок НОМЕР_2 було розблоковано: 10.10.2024 12:04:34. Карткові рахунки ОСОБА_1 : картка для виплат НОМЕР_3 відкрита 08.02.2021; кредитна картка НОМЕР_2 відкрита 13.07.2024, останнє підняття кредитного ліміту Позивача здійснено Банком 31.08.2024 до 95000 грн. Аналізом проведених транзакцій через адмінку «PanLike» встановлено, що транзакція на сторонньому мерчанті проведена з ручним вводом номера картки, введенням с-коду та коду для інтернет-платежів, що в свою чергу не передбачає проведення претензійної роботи. Аналізом логів входу клієнтки ОСОБА_1 в «Приват24» під логіном « НОМЕР_4 » зафіксовано вхід клієнтки з нетипового для неї пристрою, починаючи з 21.09.2024. Аналізом зміни акаунту в "Приват24" під логіном «НОМЕР_4» за 10.10.2024 не зафіксовано зміни статичного пароля входу в обліковий запис. Тобто, логін та пароль при вході в «Приват24» в період проведення оспорюваних платежів не змінювався, зловмисник володів статистичним паролем. Проте, дана адмінка відображає факт зміни логіну на вхід в акаунт з номеру телефону " НОМЕР_4 " на номер телефону " НОМЕР_5 ". Відповідач зазначив, що враховуючи факти злому месенджера «Вайбер» а також безперешкодний вхід в обліковий запис «Приват24» клієнтки з нетипового пристрою, починаючи з 21.09.2024 року, можна зробити висновок, що ймовірна компрометація даних логіну/пароля на вхід в акаунт клієнта відбулася не в період оспорюваних транзакцій, а значно раніше. Тобто, окремої уваги заслуговує інформація надана ОСОБА_1 при зверненні на лінію клієнтської підтримки де вона підтвердила, що невдала спроба шахрайства відносно неї мала місце ще 08.03.2024, проте фінансових збитків їй завдано не було. Вважає, що розголошення персональної інформації та компрометація пароля на вхід в обліковий запис «Приват24» мав місце Позивачем не в період викрадення коштів (10.10.2024), а значно раніше. Зазначив, що оспорюванні видаткові операції ОСОБА_1 відбулись через порушення останньою Умов і правил надання банківських послуг.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 квітня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 16 жовтня 2025 року у даній справі закрито підготовче провадження, а справу призначено для розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коцюба Н.Я. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові та заяві про зміну предмету позову від 28.07.2025.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила факти передавання нею своїх даних банківських карток та PIN кодів до них стороннім особам, а також їх розголошення у тому числі на сторонніх веб ресурсах.

Представник відповідача Рокетська С.В. у судовому засіданні щодо позову заперечила та просила відмовити в повному обсязі з підстав викладених у письмових поясненнях, оскільки вважає, що Відповідачем належними та допустимими доказами доведено, що вчинення перерахування кредитних коштів із кредитної картки позивача на її картку для виплат та в подальшому їх списання сторонніми особами, відбулось із вини ОСОБА_1 .

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом

Як слідує з виписок по рахунку ОСОБА_1 і додатковими рахунками договору №SAMDNWFC0065791 від 03 лютого 2021 року та №SAMDNWFC00052384871 від 03 липня 2019 року за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, 10.10.2024 року невідомими особами здійснено фінансові операції із картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_7 , що належать ОСОБА_1 :

12:06:21 - 29588,81 грн. переказ коштів із картки № НОМЕР_2 на картку № НОМЕР_3 ;

12:07:14 - 29360,15 грн. переказ коштів із картки № НОМЕР_2 на картку № НОМЕР_3 ;

12:08:06 - 21 795,83 грн. переказ коштів із картки № НОМЕР_2 на картку № НОМЕР_3 , а всього на суму 80744,79 грн.

У подальшому, зазначену суму коштів було списано невстановленими особами із картки № НОМЕР_3 , без волевиявлення позивача через платіжну систему «NovaPay».

11.10.2024 ОСОБА_1 повідомлено АТ КБ «Приватбанк» про вчинені щодо неї вказані шахрайські дії, що полягали у переведенні кредитних коштів без її волі на її інший картковий рахунок та у подальшому їх списання без волевиявлення позивача.

З витягу з Єдиного реєстру судових розслідувань вбачається, що 11 жовтня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за фактом здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки коштами із банківської картки АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 за № НОМЕР_8 , правова кваліфікація ч. 4 ст. 190 КК України.

Як вбачається з інформації, викладеній у листі №123603-2025 від 02 вересня 2025 року Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, у слідчому відділі Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024211040002374 від 11.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке внесено на підставі заяви ОСОБА_1 щодо заволодіння грошовими коштами із банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 . З метою всебічного розслідування кримінального провадження проводяться слідчі (розшукові) дії, необхідні для забезпечення повного та об?єктивного проведення досудового розслідування.

Із змісту наданого Відповідачем службового розслідування, проведеного за повідомленням ОСОБА_1 11.10.2024 про вчинення щодо неї шахрайських дій вбачається, що під час перевірки Банком встановлено, що «…відповідно до клієнтської виписки по картці НОМЕР_2 ОСОБА_1 проведено транзакції між картками через додаток «Приват 24», а саме:

10.10.2024 12:06:21 - 29588,81 грн. переказ коштів із картки № НОМЕР_2 на картку № НОМЕР_3 ; 10.10.2024 12:07:14 - 29360,15 грн. переказ коштів із картки № НОМЕР_2 на картку № НОМЕР_3 ; 10.10.2024 12:08:06 - 21 795,83 грн. переказ коштів із картки № НОМЕР_2 на картку № НОМЕР_3 . В ході аналізу виписки по картці для виплат № НОМЕР_3 встановлено, що проведено видаткові інтернет-транзакції через термінал NovaPay LLC, який належить платіжній системі NovaPay…За інформацією зафіксовано вхід в обліковий запис під логіном НОМЕР_4 потерпілої за 10.01.2024 через відновлення сесії при вході із девайсів виключно через мобільний додаток… В ході перевірки ОСОБА_1 пояснила, що користується для входу в «Приват 24» тільки влаcним «Apple iPhone» і про використання «Samsung» їй нічого не відомо. Не підтвердилась також версія з використанням «Samsung» її неповнолітнього сина (модель та IMEI не співпадають). Аналізом логів входу клієнтки ОСОБА_1 в «Приват 24» під логіном « НОМЕР_4 » зафіксовано вхід клієнтки з нетипового для неї пристрою, починаючи з 21.09.2024..Типова для клієнтки модель «Iphone 8.1»…Аналізом зміни аканту в «Приват 24» під логіном « НОМЕР_4 » за 10.01.2024 не зафіксовано зміни статистичного паролю входу в обліковий запис. Тобто, логін та пароль при вході в «Приват 24» в період проведення оспорюваних платежів не змінювався, зловмисник володів статистичним паролем. Проте, дана адмінка відображає факт зміни логіну на вхід в акант з «НОМЕР_4» на «НОМЕР_5»…За інформацією вибірки «Finnum» встановлено, що номер фінансового телефону НОМЕР_4 ОСОБА_1 змінювався 10.10.2024 через Приват 24 на номер НОМЕР_5 …Таким чином під час перевірки встановлено, що компрометація входу під акаунтом "Приват24" клієнтки ОСОБА_1 та подальше викрадення коштів, сталася з вини самої клієнтки. Враховуючи факти злому месенджера "Вайбер" а також безперешкодний вхід (restoresession -відновлення сеансу) в обліковий запис "Приват24" клієнтки з нетипового пристрою, починаючи з 21.09.2024 року, можна зробити висновок, що ймовірна компрометація даних логіну/пароля на вхід в акаунт клієнта відбулася не в період оспорюваних транзакцій а значно раніше. Тобто, окремої уваги заслуговує інформація надана ОСОБА_1 при зверненні на лінію клієнтської підтримки де вона підтвердила, що невдала спроба шахрайства відносно неї мала місце 08.03.2024, проте фінансових збитків не було завдано. Виходячи з отриманої інформації можна припустити, що розголошення персональної інформації та компрометація пароля на вхід в обліковий запис "Приват24" мав місце не в період викрадення коштів (10.10.2024), а значно раніше…Порушень зі сторони банку не виявлено. Таким чином, оспорювані видаткові операції клієнтки ОСОБА_1 відбулись через порушення останньою Умов і правил надання банківських послуг, а саме п.п.1.1.2.1.10; 1.1.10.10.1; 1.1.10.10.2…»

27 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» із заявою в якій просила кошти, якими заволоділи треті особи шляхом вчинення шахрайських дій, не обліковувати як заборгованість спричинену діями ОСОБА_1 та не нараховувати на ці кошти відсотки, не здійснювати стягувати їх із неї.

Як вбачається з інформації, викладеній у листі за №20.1.0.0.0/7-250227/81533 від 24 березня 2025 року, АТ КБ «Приватбанк» повідомляє ОСОБА_1 , що не може повернути їй списані 10 жовтня 2024 року кошти, оскільки встановлено, що переказ коштів з картки НОМЕР_9 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24). Вхід в Приват24 був здійснений під ОСОБА_1 авторизацією. Операції по картці НОМЕР_10 проведені через платіжну систему NovaPay з ручним введенням даних картки - терміну дії, с-коду картки із використанням технології 3D-Secure, яка є частиною глобальних програм Visa (Verified by Visa) і MasterCard (MasterCardSecureCode), метою яких є надання і забезпечення безпечних і надійних методів оплати товарів і послуг в мережі Інтернет. Вважає, що вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання ОСОБА_1 фінансового телефону та іншої особистої інформації.

Згідно із банківської виписки ОСОБА_1 про рух коштів за період з 01.01.2024 по 01.01.2026, сума коштів, яку Відповідачем було списано, як сплату відсотків за користування кредитними коштами з 10.10.2024 по 01.01.2026 складає 41772,70 грн., з яких: 01.11.2024 - 2399,03 грн., 01.12.2025 - 3047,62 грн., 01.01.2025 - 3066,57 грн., 01.02.2025 - 3019,15 грн., 01.03.2025 - 2700,98 грн., 01.04.2025 - 2931,48 грн., 01.05.2025 - 2812,56 грн., 01.06.2025 - 2868,42 грн., 01.07.2025 - 2757,37 грн., 01.08.2025 - 2815, 30 грн., 01.09.2025 - 2775,35 грн., 01.10.2025 - 2658,08 грн., 01.11.2025 - 2705,32 грн., 01.12.2025 - 2583,15 грн., 01.01.2026 - 2632,31 грн.

Крім цього, судом з`ясовано, що у позивача була наявна кредиторська заборгованість станом на 01.10.2024 становила 12 000 грн. та на яку Відповідачем нараховувались відсотки у розмірі 556,28 грн. щомісячно, розмір яких за період із 10.10.2024 по 01.01.2025 (15 місяців) склав 8344,20 грн.

Відтак, суд вважає, що сума відсотків, які нараховано банком Позивачу за кредитною заборгованістю у розмірі 80 744,79 грн. та якою без волевиявлення ОСОБА_1 заволоділи невстановлені особи, за вказаний період буде складати 33428,50 грн. (41772,70 - 8344,20).

Позивач, виходячи із змісту заявлених нею позовних вимог просила стягнути із Відповідача лише 29568,20 грн. відсотків, що нараховані банком на вказану суму кредитної заборгованості.

2. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За змістом статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною 22 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що Національний банк України визначає порядок здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, обмеження щодо здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, у тому числі в платіжних системах.

Згідно ст. 23 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг, визначені в пункті 9 частини першої статті 10 цього Закону, зобов`язані здійснювати ідентифікацію та верифікацію користувачів відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

У відповідності до ч. 2-4, ч. 9 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків. Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати. У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

Згідно п. 34 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», належною перевіркою клієнта вважається здійснення суб`єктом первинного фінансового моніторингу заходів, що включають ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника). Суб`єктами первинного фінансового моніторингу є: банки, страховики (перестраховики) брокери, кредитні спілки, ломбарди, та інші фінансові установи.

Законом України «Про платіжні послуги» регламентовано поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлено виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлено права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначено загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

У статті 1 вказаного Закону визначено основні терміни, серед яких: автентифікація, дистанційна платіжна операція, засіб дистанційної комунікації, індивідуальна облікова інформація, ініціатор, платіжна операція та інші.

Інформування користувачів під час виконання платіжних операцій з використанням платіжних інструментів регламентовано статтею 32 Закону України «Про платіжні послуги».

Обов`язки емітента визначені частиною дев`ятнадцятою статті 38 указаного Закону, а користувача - частиною двадцятою.

Так, емітент зобов`язаний: 1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна жодним іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого частиною шістнадцятою цієї статті); 2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; 3) не надавати користувачу електронні платіжні засоби без відповідного запиту користувача, крім випадку надання користувачу електронного платіжного засобу на заміну раніше виданого електронного платіжного засобу; 4) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення; 5) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про необхідність розблокування або заміни (перевипуску) електронного платіжного засобу; 6) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

У свою чергу, користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги» визначено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій.

Загальні вимоги Національного банку України до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням установлено Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 № 164 (далі - Положення).

Умови договору не повинні містити вимоги про безумовну відповідальність користувача за неналежну платіжну операцію, за винятком, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту (пункт 29 Положення).

Згідно з пунктом 140 Положення користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 146 Положення).

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Наведена судом позиція повністю узгоджується з висновком наведеним в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2026 у справі № 401/1658/23.

У постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 922/4091/19 вказано, що саме банк відповідає за безпеку здійснення електронних платежів. Несанкціоноване списання коштів поза волею клієнта, свідчить про несанкціоноване втручання в систему здійснення банківських платежів, яка належить банку, з боку третіх осіб.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц за позовом банка до клієнта про стягнення заборгованості вказано: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню PIN коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такий правовий висновок у постановах Верховного Суду: від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, від 28 травня 2025 року у справі № 757/14963/23-ц та інших.

Указана судова практика Верховного Суду є сталою та сформованою.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню PIN-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 489/1649/17).

Відповідно до пунктів 143., 146. розділу VIІ. «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника; власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання PINу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, відповідальність емітента платіжного засобу презюмується, якщо не доведено протилежне.

Саме на емітента платіжного засобу законодавством покладений обов`язок доведення факту порушення користувачем вимог нормативних актів, внаслідок якого ініційовано платіжну операцію, яку користувач не санкціонував та/або не здійснював.

Відповідно до частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведених норм права і встановлених вище обставин, суд вважає, що Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, використанню PINкоду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Факт звернення 11.10.2024 ОСОБА_1 до Відповідача щодо незаконних транзакцій та звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених шахрайських дій свідчать про те, що у позивачки дійсно була відсутня воля на вчинення банківських операцій, які були здійснені 10 жовтня 2024 року шляхом переказу кредитних коштів на іншу банківську картку для виплат та у подальшому їх списання через систему NovaPay.

Суд приймає до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно банку. Твердження відповідача, відображені у наданій суду проведеній службовій перевірці у якій зазначено, що списання спірних коштів відбулось із вини позивача належним чином відповідними доказами не підтверджені та не доведені. Матеріали справи не містять доказів, які б їх підтверджували, у тому числі дії або бездіяльність ОСОБА_1 з цього приводу. При цьому, у складеному акті службової перевірки, яку надав відповідач містяться висновки про ймовірне розголошення ОСОБА_1 персональної інформації та компрометація пароля на вхід в обліковий запис "Приват24", який мав місце не в період викрадення коштів (10.10.2024), а значно раніше, без покликання на докази, які б підтверджували зазначені обставини. При цьому, Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що ним вживались заходи та Позивач належним чином повідомлявся про компрометацію паролю на вхід у його обліковий запис «Приват 24», а останній у свою чергу своєю бездіяльністю сприяв заволодінню такими кредитними коштами.

Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.08.2023 у справі № 176/1445/22.

У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц зазначено: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».

З урахуванням наведеного вище заслуговують на увагу доводи позивача про незаконність платіжних операцій, які було вчинено 10.10.2024 року без її волевиявлення.

В силу вимог ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд, дослідивши та оцінивши докази, а також у їх сукупності, враховуючи наведені вище обставини, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом зобов`язання Відповідача скасувати кредитну заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 80 744 грн., яка обліковується по її картковому рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий за платіжною карткою, а також повернути Позивачу списані із нього грошові кошти у розмірі 29 568 грн.. 20 коп., що були нараховані як відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 80 744 грн. 79 коп., зарахувавши їх на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий за платіжною карткою. При цьому, суд вважає, що зазначений спосіб захисту позивача буде достатнім та належним для відновлення її прав, як споживача у даному спорі.

Крім того, в силу ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, скасування заборгованості та повернення коштів, задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» скасувати кредитну заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 80 744 (вісімдесят тисяч сімсот сорок чотири) грн. 79 коп., яка обліковується по її картковому рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий за платіжною карткою.

Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» повернути ОСОБА_1 списані грошові кошти у розмірі 29 568 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн.. 20 коп., що були нараховані як відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 80 744 (вісімдесят тисяч сімсот сорок чотири) грн. 79 коп., зарахувавши їх на її картковий рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий за платіжною карткою.

У решті вимог, відмовити.

Стягнути із Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у користь держави судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн.. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.07.2026.

Дані про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 14360570

Головуючий суддя В. В. Ромазан