Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №604/673/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/673/26

Провадження № 2/604/523/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів

у с т а н о в и в:

12 червня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Підволочиського районного суду Тернопільської області із вказаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває у шлюбі, сторони мають спільну дитину : малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає постійно з позивачкою та перебуває на повному її утриманні. За твердженням позивачки, відповідач коштів на утримання сина не дає, самостійне утримання сина є для неї матеріально обтяжливим, коштів не достатньо для забезпечення належного утримання дитини, тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00грн щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення ними повноліття.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, у позовній заяві просила суд розглядати справу за її відсутності, на задоволені позову наполягає, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.

У судове засідання 07.07.2026 прибув відповідач, який надав пояснення по суті заявленого позову, позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти визначеного позивачкою розміру аліментів не заперечував.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 серпня 2017 року зареєстрували шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 10.08.2017 складено відповідний актовий запис за №763, Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що свідчить додана до позовної заяви копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».

Матеріали справи свідчать, що у шлюбі у сторін народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 20.10.2020 складено відповідний актовий запис за №2050, Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Івано-Франківськ), відповідно до свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 видано 20.10.2020. Згідно зі свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 є: батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_1 .

З довідки №6-64 від 27.05.2026 виданої старостою Кривенського старостинського округу Скалатської міської ради, встановлено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою : АДРЕСА_1 . Також повідомлено, що крім неї в будинку зареєстровані та проживають : син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації; батько- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований; мати – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - зареєстрована.

До матеріалів справи долучено виписки з медичної картки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також копії квитанції КБ «Приватбанк» про сплату відповідачкою грошових коштів за садочок, який відвідує дитина.

Матеріалами справи підтверджено, що малолітній син позивачки та відповідача ОСОБА_3 , проживає з матір`ю, перебуває на її утриманні та матеріальному забезпеченні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7 та 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Суд зазначає, що згідно положень ч.3ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум становить: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень; працездатних осіб - 3328 гривень

За приписами статі 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період

Відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд, з урахуванням вищевказаних норм матеріального права та встановлених обставин під час розгляду справи, дослідивши зібрані у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України, встановивши, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні позивачки, відповідач коштів на його утримання не надає, з урахуванням того, відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти визначеного позивачкою розміру аліментів не заперечував, відомості про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, у справі відсутні, враховуючи засади розумності та справедливості, дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00грн щомісячно, починаючи із дня пред`явлення позову і до досягнення ними повноліття.

Щодо стягнення судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору, суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення аліментів.

За вказаних обставин, зважаючи на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, слід стягнути з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору, у розмірі 665,60грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84,180,182,183 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 279-283 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00(п`ять тисяч гривень 00 копійок) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 12 червня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ) в дохід держави 665,60( шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

.

Повне судове рішення проголошено 13 липня 2026 року.

Суддя В.М. Сіянко