Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №636/46/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 636/46/26 Головуючий суддя І інстанції Гніздилов Ю.М.

Апеляційне провадження № 33/818/1333/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м.Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю секретаря Вакули Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05 січня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Постановою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, Вінницька область, громадянина України, неодруженого, який займає посаду головного сержанта – командира відділення військової частини НОМЕР_1 , маючого військове звання «сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.

Постановою встановлено, 03.01.2026 о 14 год 00 хв сержант ОСОБА_1 під час виконання своїх службових обов`язків в умовах особливого періоду перебував за адресою: АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинив адміністративне військове правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05.01.2026 щодо нього скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено його право на захист, оскільки судовий розгляд проведено без належного забезпечення права на правову допомогу, а також йому не надано достатньо часу для підготовки своїх заперечень.

Крім того, апелянт зазначає, що висновки суду, що викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання ним службових обов`язків. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, матеріали справи не містять доказів щодо наявності законних підстав для вимог щодо проходження медичного огляду, дотримання процедури фіксації його нібито відмови від огляду, роз`яснення права пройти огляд в медичному закладі, вручення копії протоколу, а також не з`ясовано обставин щодо стану його здоров`я на момент складання протоколу та наявність належного акта відмови.

В своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 ззазначає, що є військовослужбовцем та апеляційну скаргу ним подано після отримання копію оскаржуваної постанови судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05.01.2026, а також усіх медичних документів, у зв`язку з чим зазначає, що він не мав об`єктивної можливості подати апеляційну скаргу у строк, передбачений чинним законодавством.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, але на адресу його місця мешкання, яка зазначена в його апеляційній скарзі, направлялась судова повістка, яка повернулась до апеляційного суду у зв`язку з відсутністю адресату.

Разом з цим, ОСОБА_1 повідомлявся судом апеляційної інстанції про дату, місце та час апеляційного розгляду шляхом надсилання йому 04.06.2026 судової повістки в електронному вигляді, що підтверджується відомостями довідки СМС на його номер мобільного телефону, який зазначений в апеляційній скарзі, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України №28 від 23.01.2023.

Крім того, 16.06.2026 до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 14.06.2026, в якій він просив задовольнити його апеляційну скаргу та провадити судовий розгляд за його відсутності, оскільки наразі проходить військову службу і виконує обов`язки військової служби.

За таких обставини, апеляційний суд, враховуючи наявність клопотання ОСОБА_1 про проведення апеляційного розгляду за його відсутності, а також те, що останній був належним чином повідомлений про місце, дату та час апеляційного розгляду, апеляційний суд вирішив провадити апеляційний перегляд оскаржуваної постанови без участі сторони захисту, з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи та доводів апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , з наступних підстав.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

За таких обставин, згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено об`єктивних відомостей, які спростовують висновки суду щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Цих обставин також не встановлено і судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час апеляційного розгляду.

Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме відомостями: протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ\Ч/0061 від 03.01.2026; виписки № 9 від 03.01.2026 із медичної карти амбулаторного хворого, виданої КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня»; копії військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 27.11.2001; письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 03.01.2026.

Зокрема, з відомостей протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ\Ч/0061 від 03.01.2026 вбачається, що 03.01.2026 о 14 год. 00 хв. сержант ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , представниками Військової служби правопорядку з ознаки алкогольного сп`яніння, під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду. В подальшому сержанта ОСОБА_1 було направлено представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 до КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння, де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до виписки №9 із медичної карти амбулаторного хворого, результат огляду: відмова від медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.1-2).

При цьому, відповідно до відомостей цього протоколу, сержант ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу та надання пояснень в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується особистими підписами останніх (а.с.1-2).

Крім того, ОСОБА_1 у цьому протоколі також не зазначив про будь-які порушення при фіксації його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1-2).

Отже, протокол про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ\Ч/0061 від 03.01.2026 складений у повній відповідності до ст.ст. 254-256 КУпАП, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з якими останнього було ознайомлено в присутності двох свідків, але він відмовився від надання пояснень та отримання копії цього протоколу.

Згідно відомостей письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 03.01.2026, останні стали свідками того, що 03.01.2026 в їх присутності гр. ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень та підпису у протоколі про військове адміністративне правопорушення, який був складений в приміщенні відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3, 4).

З відомостей виписки № 9 від 03.01.2026 із медичної карти амбулаторного хворого, виданої КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», вбачається, що 03.01.2026 о 14 год. 45 хв. до відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркологічного сп`яніння був доставлений гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.6).

Відповідно до відомостей копії військового квитка серії НОМЕР_2 та протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ\Ч/0061 від 03.01.2026, що головний сержант ОСОБА_1 станом на 03.01.2026 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира відділення (а.с.1-2, 5).

При цьому, апеляційний суд зауважує, що військовослужбовець ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з чим апеляційні доводи в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наводить будь-яких обґрунтованих доводів щодо неможливості проходження ним огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, у зв`язку з чим апеляційний суд критично ставиться до його апеляційних доводів про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння за обставин події у цій справі.

Більш того, 05.01.2026 ОСОБА_1 особисто приймав участь під час судового розгляду в суді першої інстанції та надав суду свої письмові пояснення, в яких він особисто зазначив, що йому не потрібен захисник та свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, визнає в повному обсязі (а.с.9), що додатково свідчить про необґрунтованість та безпідставність апеляційних доводів ОСОБА_1 .

При цьому, апеляційний суд, дотримуючись вимог практики ЄСПЛ щодо безсторонності суду при розгляді справ, зокрема, що викладена у рішенні у справі «Гайдашевського проти України» (заява №11553/21), враховує, що суд повинен бути безстороннім при розгляді справи, оскільки, здійснюючи власний пошук доказів та додатково засуджуючи заявника на основі отриманих таким чином доказів, апеляційний суд може створити враження плутанини між ролями прокурора і судді та, відповідно, дати підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду з точки зору об`єктивного критерію.

Разом з цим, сторона захисту, починаючи з 03.01.2026 та на час апеляційного розгляду, тобто станом на 19.06.2026, не була позбавлена процесуальної можливості звертатись до суду з клопотанням про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для їх допиту в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції для підтвердження апеляційних доводів про відсутність відмови ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння або щодо наявності порушень під час складання протоколу про військове адміністративне правопорушення у цій справі, але цим правом не скориставсь, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та суб`єктивними.

Належить також взяти до уваги, що протокол про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства оборони України №329 від 23.10.2021, у тому числі щодо зазначення у ньому дати і місця його складання, посади, прізвища, імені, по батькові особи, яка його склала; відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення, зафіксовані у ньому відомості узгоджуються із сукупністю інших доказів, тому суд доходить висновку, що цей документ складений у передбачений законодавством спосіб.

Суд бере до уваги те, що, незважаючи на незгоду на час апеляційного розгляду із діями працівників ВСП, у тому числі під час доставлення його до закладу охорони здоров`я, складання протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративних матеріалів за цим протоколом, ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом і він не звертався зі скаргами на дії цих осіб до командування ІНФОРМАЦІЯ_2 або до відповідних вищих посадових осіб, у тому числі до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку ст.267 КУпАП, з метою проведення службової перевірки та притягнення до дисциплінарної відповідальності, хоча мав для цього достатньо часу.

Крім того, стороною захисту не надано суду доказів про те, що вона зверталася до правоохоронних органів із заявою, в порядку ст.214 КПК України, щодо внесення відомостей до ЄРДР з метою порушення кримінального провадження за фактом фальсифікації матеріалів цієї справи та перевищенні своїх службових повноважень працівниками ВСП ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому апеляційні доводи в цій частині, у тому числі, щодо підробки процесуальних документів у цій справі та безпідставного складання офіцером ІНФОРМАЦІЯ_5 капітаном ОСОБА_4 адміністративного протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ\Ч/0061 від 03.01.2026 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, є необґрунтованими та суб`єктивними.

Крім того, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була зафіксована лікарем КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», що додатково свідчить про необґрунтованість та суб`єктивність його апеляційних доводів щодо порушення процедури медичного огляду.

Тобто, зазначені обставини, унеможливлюють будь-які посилання апелянта на незаконність дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 при складанні протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ДНХ\Ч/0061 від 03.01.2026 за ч.3 ст.172-20 КУпАП та адміністративних матеріалів за цим протоколом.

Крім того, ОСОБА_1 не надано суду апеляційної інстанції офіційних відомостей про те, що 03.01.2026 він відсторонений від виконання обов`язків військової служби, у зв`язку з чим апеляційна скарга в цій частині також є необґрунтованою.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 , які він зазначив в апеляційній скарзі, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту і уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Отже, під час апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції дійшов правильного та вмотивованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

За таких обставин, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП та відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.

Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05 січня 2026 року у справі – задовольнити, поновивши йому цей процесуальний строк.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05 січня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков