Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №392/444/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/247/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Кратко Д. М.

Справа № 392/444/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Іванов Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Кваши Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника-адвоката Кваши Л.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2026 року в справі про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602470 від 28 лютого 2026 року вказано про те, що 27 лютого 2026 року о 22:45 хвилин в Кіровоградській область, Новоукраїнському районі, м. Мала Виска по вул. Промислова, 1/6 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, недотримався безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем марки Renault Megan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив вимоги пункту 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху.

Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602476 від 28 лютого 2026 року, 27 лютого 2026 року о 22:45 хвилин в Кіровоградській область, Новоукраїнському районі, м. Мала Виска по вул. Промислова, 1/6 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинив дорожньо-транспортну пригоду із автомобілем марки Renault Megan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого залишив місце пригоди, чим порушив пункт 2.10а Правил дорожнього руху.

При таких обставинах, постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 гривень 00 копійок.

У апеляційній скарзі адвокат Кваша Л.П., в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення вимог процесуального законодавства просить скасувати постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2026 року, як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що « так звані докази», на ікі посилається суд у постанові є недопустимі, зокрема відеозапис неналежної якості, без можливості ідентифікувати події та факти , на які посилається суд - перебравши на себе функції обвинувачення. Окрім протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , відсутні будь-які докази, що підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

З точки зору достатності доказів, захисник вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, а тому усі сумніви і припущення, стосовно наявне в діях останнього складу інкримінованих адміністративних правопорушень повинні бути визнані на його користь.

Окрім того, у апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , вказуючи на те, що останній та вона як захисник не були присутніми у судовому засіданні, оскільки суд розглянув справу без належного виклику особи, а тому сторона захисту була позбавлена можливості своєчасно звернутися до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою.

При вирішенні питання про поновлення адвокату Кваші Л.П, строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В контексті застосування на практиці ст. 55 Конституції України про вільний доступ кожного до правосуддя для захисту своїх прав і свобод, а також положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови захиснику ОСОБА_1 адвокату Кваші Л.П. слід поновити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Квашу Л.П., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.п. 12.1, 13.1, 2.10 «а» ПДР України. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог ПДР України, які зазначені в протоколі працівником поліції.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції дослідивши матеріали справи та всі зібрані докази у їх сукупності правильно встановив дійсні фактичні обставини справи та дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

За змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях не визнає, проте, незважаючи на таку позицію, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602476 від 28 лютого 2026 року та серії ЕПР1 № 602470 від 28 лютого 2026 року (а.с. 1, 44); схемою місця ДТП яка мала місце 27 лютого 2026 року о 22 годині 45 хвилин в м. Мала Виска на вул. Промислова 1/6 (а.с. 45); письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 3,4, 46, 47); відеозаписами з нагрудної бодікамери працівника поліції, де зафіксовані обставини зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення (а.с 10, 56).

Так на відеозаписі об`єктивно зафіксовано переслідування та зупинка автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , затримання водія ОСОБА_1 . Також зафіксовано прибуття екіпажу поліції на місце ДТП, фіксування обставин ДТП, на відеозаписі чітко видно та чути, як водій автомобіля Renault Megan ОСОБА_2 передає працівникам поліції фізичний реєстраційний номерний знак, який під час зіткнення транспортних засобів відпав від автомобіля Volkswagen Passat. На відеозаписі також зафіксовано спілкування працівників поліції в присутності адвоката із ОСОБА_1 та оформлення матеріалів щодо нього.

На переконання апеляційного суду вищевказані зібрані по справі докази є належними і допустимими, взаємоузгоджуються між собою, та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції. Сумніви у їх належності достовірності та допустимості у апеляційного суду відсутні.

Доводи викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що суд першої інстанції розглянув справу з порушеннями, не об`єктивно та неповно, зібраним доказам надав неправильну правову оцінку є необґрунтованими та безпідставними.

Всупереч апеляційних доводів захисника Кваші Л.П. долучені до матеріалів справи докази, зокрема відеозапис події, є достатніми для встановлення обставин, які підлягають з`ясуванню у справі про адміністративне правопорушення.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції розглянув справу повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено та надав всім зібраним по справі доказам належну правову оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Оскільки суд першої інстанції дослідивши всі вищевказані зібрані по справі докази, в межах протоколів про адміністративні правопорушення, та надав їм належну правову оцінку, правильно встановив дійсні фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення та дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що підтверджується вищевказаними зібраними по справі доказами. Також наявними у справі доказами підтверджується порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, оскільки останній після зіткнення транспортних засобів умисно залишив місце ДТП.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку та визнав його винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, оскільки факт правопорушень повністю підтверджується наданими суду доказами, про що обґрунтовано зазначено у мотивувальній частині постанови.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дослідивши зібрані докази по справі, із дотриманням вимог ст.245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини у справі, надав всім зібраним по справі доказам правильну юридичну оцінку, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП. Підстави для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, як про те просить захисник в апеляційній скарзі - відсутні.

За результатами перегляду цієї справи, апеляційний суд з об`єктивністю констатує, що дані протоколу про адміністративне правопорушення, у сукупності з іншими доказами, у тому числі схемою ДТП, а також поясненнями учасників пригоди чітко відображають повну картину фактичних обставин цієї справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 внаслідок порушення вимог пункту 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з із автомобілем марки Renault Megan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв`язку з чим автомобілі Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Renault Megan, реєстраційний номер НОМЕР_2 отримали механічні пошкодження. Матеріалами справи також підтверджується той факт, що ОСОБА_1 після події ДТП, всупереч вимог п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, залишив місце пригоди.

Вказані обставини підтверджує також той факт, що потерпілий ОСОБА_2 не має матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 , оскільки завдана йому матеріальна шкода внаслідок ДТП була відшкодована.

Крім того апеляційний суд вважає, що необ`єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у апеляційній скарзі констатується формально.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що форма протоколу (стрічка-роздруківка) не відповідає встановленим вимогам, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП.

За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Протоколи серії ЕПР1 № 602470 та ЕПР1 № 602476 від 28 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 складені в електронній формі, містять усі обов`язкові графи, передбачені Додатком 1 до Інструкції, та роздрукований у формі стрічки (чека-роздруківки), тому відповідає вимогам щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Матеріали справи свідчать, що протокол складено уповноваженою особою та за встановленою формою з урахуванням усіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП. Протоколи власноруч підписані ОСОБА_1 будь яких зауважень останнім до протоколів не вносилось.

За таких обставин твердження захисника про те, що форма протоколу не відповідає встановленим вимогам є безпідставними та необґрунтованими.

Захисником в апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів про помилковість висновків судді місцевого суду, доказів на підтвердження позиції сторони захисту не надано, а відтак необ`єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності захисником констатується формально.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення судом першої інстанції права на захист, оскільки розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника, не є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Водночас, з огляду на це апеляційний суд визнав поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновив такий строк, чим фактично відновив порушене право особи на доступ до правосуддя, справедливий суд та ефективний судовий захист. При цьому, права ОСОБА_1 були відновлені в апеляційному суді шляхом надання можливості давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката. Проте, ОСОБА_1 та його захисником Квашою Л.П. не надано належних доказів, які б спростовували обставини викладені в оскаржуваній постанові та ставили б під сумнів висновки суду першої інстанції.

Разом з цим апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як убачається з матеріалів справи, у зв`язку з тим, що потерпілий ОСОБА_2 є працівником Маловисківського районного суду Кіровоградської області, по даній справі суддями Бадердіновою А.В., Кавун Т.В. та Назаренком К.П. заявлявся самовідвід. Вказані судді були відведені від розгляду даної справи та передано її на розгляд судді Кратко Д.М. При цьому суддею Кратко Д.М. самовідвід у цій справі не заявлявся. Вказана обставина хоча і не ставить під сумнів неупередженість суду при винесені постанови та законність і об`єктивність рішення суду, проте, ставить під сумнів процесуальну необхідність у відведенні раніше визначеного складу суду у цій справі.

За таких обставин слід виважено та логічно підходить до вирішення питання та мотивацій під час вирішення відводу, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність для цього підстав.

Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування чи зміни по суті правильного винесеного судом рішення апеляційним судом не встановлено. Законні підстави для скасування постанови судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 відсутні, а тому апеляційна скарга захисника Кваші Л.П. не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвокату Кваші Л.П. строк на апеляційне оскарження постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Кваши Л.П. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 та ст.124 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Д.Л. Іванов