Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №560/5107/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5107/26

РІШЕННЯ

іменем України

13 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Похила ОСОБА_2 в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2025 №153.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 01.05.2025 по 27.12.2025.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.05.2025 по 27.12.2025.

4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.05.2025 по 27.12.2025.

5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.05.2025 по 27.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 03.03.2022 по 27.12.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2025 №371 позивача виключено із списків особового складу частини, з всіх видів забезпечення з 27.12.2025.

Зазначає, що у період з 03.03.2022 по 09.05.2022, з 20.05.2022 по 15.08.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, однак 15.08.2022 під час виконання бойового завдання отримав важке поранення та тривалий час перебував на лікуванні, в тому числі за кордоном.

Вказує, що відповідач не виплатив позивачу в грошове забезпечення та додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 01.05.2025 по 27.12.2025.

Відповідачем 15.04.2026 подано відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечує, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначає, що з 27 грудня 2025 року позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Знятий з усіх видів забезпечення з 01 травня 2025 року в зв`язку із законом України № 3379-IX від 06.09.2023, яким внесені зміни до Закону № 2011 та Законом України № 3621-IX від 21.03.2024, яким внесені зміни до Закону № 2011, перебуванням в лікарняних закладах та у відпустці для лікування в межах України та за кордоном не може перевищувати 12 місяців поспіль.

Вказує, що станом на 01.05.2025 позивач перебував на лікуванні понад 1 рік, а тому нарахування та виплату грошового забезпечення призупинено. Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 , відповідно до довідок ФЕС позивачу було нараховане грошове забезпечення в повному обсязі відповідно до законодавства України. Вважає, що будь-якої вини чи протиправних дій з боку військової частини НОМЕР_1 стосовно позивача не допущено.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.04.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без (виклику) повідомлення сторін та витребувано у відповідача наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2025 №153.

Суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 з 04.03.2022 зарахований до списків особового складу, та на всі види забезпечення. Призначений на посаду номер обслуги 1 самохідної артилерійської гармати 1 самохідно-артилерійського взводу 5 самохідно-артилерійської батареї 2 самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 №644, старший солдат ОСОБА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , 15.08.2022 отримав поранення. Діагноз: Мінно-вибухова травма. Вогнепальне кульове наскрізне поранення поперекової ділянки зліва з наскрізним пораненням лівої нирки, тонкого кишечника та лівої половини тонкої кишки. Забій поперекового відділу хребта спинного мозку. Вогнепальне осколкове проникаюче наскрізне спинно-мозкове поранення на рівні 1.3 - хребця. Пневмоцефалія.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2022 №229 позивача відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення) виведено в розпорядження командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади наступних осіб рядового, сержантського та старшинського складу, з 15.08.2022 та утримувати у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 та залишити на усіх видах забезпечення.

Відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_3 від 15.08.2022 №229, від 26.03.2023 №85, від 26.05.2023 №146, від 14.07.2023 №195, від 26.08.2023 №238, від 07.11.2023 №311, від 18.12.2023 №352, від 11.04.2024 №104, від 20.04.2024 №143, від 16.06.2024 №170, від 28.06.2024 №182, від 13.08.2024 №229, від 08.10.2024 №290, від 01.11.2024 №314, від 04.12.2024 №349, від 04.03.2025 №65, від 28.06.2025 №185, від 08.08.2025 №226, від 01.09.2025 №250, старший солдат ОСОБА_1 перебував на лікуванні у зв`язку із пораненням, контузією, травмуванням отриманим під час ведення бойових дій.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2025 №153, позивача з 01.05.2025 знято з усіх видів забезпечення в зв`язку із Законом України №3379-ІХ від 06.09.2023, яким внесені зміни до Закону №2011 та Законом України №3621-ІХ від 21.03.2024, яким внесені зміни до Закону №2011, перебуванням в лікарняних закладах та у відпустці для лікування в межах України та за кордоном не може перевищувати 12 місяців поспіль.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2025 №371, вважати такими, що виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : старшого солдата ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишній номер обслуги 2 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 250-РС від 17.12.2025, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у відставку за підпунктом “б” (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 27.12.2025 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Знятий з усіх видів забезпечення з 01 травня 2025 року в зв`язку із законом України № 3379-IX від 06.09.2023, яким внесені зміни до Закону № 2011 та Законом України № 3621-IX від 21.03.2024, яким внесені зміни до Закону № 2011, перебуванням в лікарняних закладах та у відпустці для лікування в межах України та за кордоном не може перевищувати 12 місяців поспіль.

Вважаючи протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2025 №153, протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати за період з 01.05.2025 по 27.12.2025 грошового забезпечення та додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Статтю 9 Закону №2011-ХІІ доповнено пунктом 9 згідно із Законом України від 11.04.2024 р. №3633-IX, якою визначено, що за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 11 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Згідно з абзацом шостим пункту глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, з метою визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців за кордоном, медичний огляд може проводитися дистанційно, гарнізонними ВЛК НВМКЦ "ГВКГ", ВМКЦ регіонів за направленням командирів військових частин за місцем їх служби або посадових осіб, у розпорядженні яких перебувають військовослужбовці. У таких випадках до ВЛК разом з направленням на медичний огляд подаються медичні документи військовослужбовця (документи, що підтверджують направлення на лікування за кордон, виписки із медичних карт стаціонарного хворого, консультативні висновки лікарів-спеціалістів, результати додаткових методів досліджень, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), медичні документи іноземних закладів охорони здоров`я (завірені в установленому законодавством порядку копії, перекладені українською мовою) та військово-облікові документи (довідки про проходження військової служби, у тому числі за кордоном, про безпосередню участь у бойових діях тощо).

Постанова ВЛК про продовження тривалого лікування оформляється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає та направляється посадовій особі, яка видала направлення на медичний огляд.

За результатами дистанційного медичного огляду ВЛК та відповідно до постанови ВЛК Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 22.12.2024 № 11184, було прийняте рішення про потребу позивача у тривалому лікуванні.

Відповідно до абзацу третього пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Відтак, відповідач приймаючи оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.05.2025 №153, яким позивача знято з усіх видів забезпечення з 01 травня 2025 року, діяв правомірно.

Отже, похідні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошового забезпечення та додаткової винагороди додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 01.05.2025 по 27.12.2025 також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що будь-якої вини чи протиправних дій відповідачем щодо позивача не допущено, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )

Головуючий суддя О.О. Михайлов