Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №520/12650/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 липня 2026 р. справа № 520/12650/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом прокурора в інтересах Чугуївської окружної прокуратури (вул. Харківська, буд.98, Чугуїв, Харківська область, 63503, код 0291010834), Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, буд. 64,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23912956), Департамента культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1-й під., 4-й пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 02230856) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), третя особа - Міністерство культури України (вул. Франка Івана, буд. 19, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 43220275) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Чугуївська окружна прокуратура, Харківська обласна державна (військова) адміністрація, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство культури України звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять суд зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , Паспорт НОМЕР_2 ) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 02230856) охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини – пам`ятки археології національного значення «Великогомільшанський археологічний комплекс: городище та курганний могильник» (охоронний номер 200018-Н) - земельну ділянку з кадастровим номером 6321781501:01:003:0024, площею 0,25 га (Харківська область, Чугуївський район, село Велика Гомільша, вулиця Набережна, 13), на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Чугуївською окружною прокуратурою Харківської області встановлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6321781501:01:003:0024 площею 0,25 га, розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський район, село Велика Гомільша, вулиця Набережна, 13, перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (дата державної реєстрації права власності – 07.11.2018, підстава – свідоцтво про право на спадщину за заповітом). Зазначена земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології національного значення «Великогомільшанський археологічний комплекс: городище та курганний могильник» (охоронний номер 200018-Н), занесеної до Державного реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928. Прокурор зазначає, що між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, як органом охорони культурної спадщини, охоронний договір на частину зазначеної пам`ятки археології не укладено, що є порушенням вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768. Зазначене стало підставою для подання до суду даного позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач не скористався процесуальним правом надати відзив на позов, ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.06.2026 отримано за допомогою поштового зв`язку "Укрпошта", що підтверджується поштовим відправлення, яке повернулося на адресу суду 24.06.2026.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Позивач, Харківська обласна державна (військова) адміністрація, подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що він підтримує позовні вимоги та вважає їх обґрунтованими. Зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321781501:01:003:0024, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , розташована в межах пам`ятки археології національного значення «Великогомільшанський археологічний комплекс: городище та курганний могильник» (охоронний номер 200018-Н). Вказано, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник частини пам`ятки зобов`язаний укласти з органом охорони культурної спадщини охоронний договір, який визначає режим використання та заходи щодо збереження пам`ятки. При цьому відповідачем охоронний договір не укладено, звернень до ДКТ ХОД(В)А з цього питання не надходило, у зв`язку з чим наявне порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. У зв`язку з викладеним позивач просить позов задовольнити.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321781501:01:003:0024 площею 0,25 га, розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський район, село Велика Гомільша, вулиця Набережна, 13, перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, право власності на яку зареєстровано 07.11.2018 приватним нотаріусом Трубніковою В.В.

Водночас, зазначена земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології національного значення «Великогомільшанський археологічний комплекс: городище та курганний могильник» (охоронний номер 200018-Н), яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №928.

Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321781501:01:003:0024 повністю розташована в межах зазначеної пам`ятки археології національного значення.

Крім того, Департаментом повідомлено, що звернень від власника земельної ділянки щодо укладення охоронного договору не надходило, а охоронний договір на частину пам`ятки археології, розташовану на вказаній земельній ділянці, не укладений.

За доводами позивача, враховуючи те, що земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та розташована в межах пам`ятки археології національного значення, на власника поширюються вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, обов`язок укладення охоронного договору з відповідним органом охорони культурної спадщини. Таким чином, невиконання власником земельної ділянки обов`язку щодо укладення охоронного договору створює загрозу неналежного збереження пам`ятки археології національного значення та є підставою для зобов`язання ОСОБА_1 укласти відповідний охоронний договір у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон).

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень ч.3 ст.17 Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», перелік пам`яток місцевого значення затверджуються виконавчими комітетами обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів. Статтею 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок № 1768) (в редакції Порядку на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що, власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

При цьому охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована (п. 1 Порядку №1768).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1768 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 1768 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) в охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.

Згідно З п. 13 Порядку № 1768 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) після внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.

Відповідно до пункту 17 Порядку №1768 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 року № 630) охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: акт технічного стану пам`ятки (форма якого визначається МКІП) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам`ятці, - протягом п`яти календарних днів після його зміни; опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; технічний паспорт; план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); план території пам`ятки; паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКІП).

Таким чином, з аналізу положень Закону України Про охорону культурної спадщини та Порядку №1768 слідує, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи. Тобто, обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Такий самий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №826/4605/16, у постанові від 23 грудня 2019 року у справі №806/1536/18 та у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 826/25854/15.

Із матеріалів справи судом установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321781501:01:003:0024 площею 0,25 га, розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський район, село Велика Гомільша, вулиця Набережна, 13, перебуває у приватній власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, право власності на яку зареєстровано 07.11.2018 приватним нотаріусом Трубніковою В.В.

Водночас, відповідно до матеріалів справи, зазначена земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології національного значення «Великогомільшанський археологічний комплекс: городище та курганний могильник» (охоронний номер 200018-Н), занесеної до Державного реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321781501:01:003:0024 є частиною території зазначеної пам`ятки археології, а її власником є ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронний договір на частину пам`ятки археології національного значення, розташовану на вказаній земельній ділянці, з власником не укладено.

Суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 як власника земельної ділянки, розташованої в межах пам`ятки археології національного значення, покладено обов`язок щодо укладення з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронного договору відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Відомостей щодо укладення відповідного договору матеріали справи не містять.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати щодо сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов прокурора в інтересах Чугуївської окружної прокуратури (вул. Харківська, буд. 98, Чугуїв, Харківська область, 63503, код 0291010834), Харківської обласної державної (військової) адміністрації (вул. Сумська, буд. 64,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 23912956), Департамента культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1-й під., 4-й пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 02230856) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), третя особа - Міністерство культури України (вул. Франка Івана, буд. 19, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 43220275) про зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1-й під., 4-й пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 02230856) охоронний договір на частину об`єкта культурної спадщини – пам`ятки археології національного значення «Великогомільшанський археологічний комплекс: городище та курганний могильник» (охоронний номер 200018-Н) - земельну ділянку з кадастровим номером 6321781501:01:003:0024, площею 0,25 га (Харківська область, Чугуївський район, село Велика Гомільша, вулиця Набережна, 13), на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 13 липня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ