Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №520/7816/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 р. №520/7816/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 223-ОС від 07.03.2026 року «Про позбавлення премії».

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_3 , нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 премію, яка була стягнута у березні 2026 року за вересень 2025 року за пунктом 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 223-ОС від 07.03.2026 року «Про позбавлення премії».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згоден з пунктом 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 223-ОС від 07.03.2026 року «Про позбавлення премії», вважає його протиправним та безпідставним з огляду на те, що відповідачем грубо порушено вимоги пункту 7 глави 14 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам (затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки рішення було прийняте на підставі встановлених порушень, підтверджених актом ревізії та матеріалами службового розслідування, посилання позивача на необхідність позбавлення премії виключно у місяці, наступному за місяцем вчинення порушення, є безпідставним.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 13.04.2026 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.

ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ).

Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №616 ОС «Про особовий склад» від 17.08.2024 року позивача призначено на посаду начальника прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону.

Відповідно до п.п.16- 17 Наказу НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) № 4241-АГ від 14.08.2025 «Про підсумки службового розслідування» начальнику прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави приккшр НОМЕР_3 прикордонного загону старшого лейтенанту ОСОБА_2 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді «догана» та притягнуто до повної матеріальної відповідальності в розмірі завданого збитку на загальну суму 1 270 022 (один мільйон двісті сімдесят тисяч двадцять дві) гривні 07 копійок.

Наказом НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) № 4332-АГ від 20.08.2025 «Про підсумки службового розслідування», прийнятого виконуючим обов`язків начальника НОМЕР_3 Прикордонного загону полковником ОСОБА_3 , наказано:- притягнути до матеріальної відповідальності старшого лейтенанта ОСОБА_4 по факту нанесення шкоди державі на загальну суму 4 452 275,64 (чотири мільйони чотириста п`ятдесят дві тисячі двісті сімдесят п`ять) гривень 64 копійки, внаслідок надмірного нарахування та виплати додаткової винагороди.

За період з 01.01.2023 по 31.12.2025 Північно-східним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 , за результатами якої складено акт №202008-08/10 від 23.02.2026.

В акті №202008-08/10 від 23.02.2026 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 відображено порушення в частині нарахування премії у вересні 2025 року 6-ти військовослужбовцям, яких було притягнуто до матеріальної відповідальності за факти нанесення шкоди державі та оголошено дисциплінарне стягнення «догана», у тому числі начальника прикордонної зенітно ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Відповідно до рапорту головного бухгалтера - начальника фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) підполковника ОСОБА_5 від 03.03.2026 р. №09/17095/26-Вн згідно з актом №202008-08/10 від 23.02.2026 р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 р. по 31.12.2025 р. виявлено порушення в частині нарахування премії у вересні 2025 року 6-ти військовослужбовцям, яких було притягнуто до матеріальної відповідальності за факти нанесення шкоди державі та оголошено дисциплінарне стягнення «догана», у тому числі заявнику.

Наказом «Про позбавлення премії» № 223-ОС від 07.03.2026, керуючись п.п.6 пункту 14 розділу III «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 №558, позбавлено премії у березні 2026 року за вересень 2025 року у повному обсязі, начальника прикордонної зенітно ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшого лейтенанта ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) Підстава: акт № 202008-08/10 від 23.02.2026 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 року Державної аудиторської служби України північно-східного офісу Держаудитслужби.

Позивач у позовній заяві зазначає, що наказ про позбавлення позивача премії мав бути прийнятий командиром ВЧ НОМЕР_2 у вересні 2025 року, оскільки, якщо порушення було виявлено після виплати премії, позбавлення премії проводиться в наступному місяці. А командир ВЧ НОМЕР_2 прийняв наказ № 223-ОС від 07.03.2026 року «Про позбавлення премії» у березні 2026 року, що є незаконним.

Позивач, вважаючи, пункт 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 № 223-ОС від 07.03.2026 року «Про позбавлення премії» протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з ч.1 ст.14 Закону України від 03.04.2003 р. №661-IV "Про Державну прикордонну службу України" до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ч.6 ст.14 Закону України від 03.04.2003 р. №661-IV "Про Державну прикордонну службу України" комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Статтею ст.1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на військовослужбовців перелічені законодавцем у ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, де указано, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Згідно з ст.54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).

Відповідно до ст.83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

За правилами ст.84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Отже, у силу приписів ст.84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України призначення та проведення службового розслідування за загальним правилом не є обов`язковою передумовою прийняття компетентною військовою посадовою особою рішення про накладення дисциплінарного покарання, позаяк метою службового розслідування є виключно: уточнення причин, що сприяли вчиненню правопорушення, уточнення умов, що сприяли вчиненню правопорушення, уточнення ступеня вини, а не з`ясування події та складу дисциплінарного проступку, характеру протиправного діяння, обставини вчинення правопорушення, наслідків правопорушення.

Відповідно до ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Відповідно до ст.9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців обов`язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст.ст.26, ст.27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Розглядаючи справу, суд зважає, що підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-IX (далі за текстом - Закон України №160-IX).

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано (п.5 ч.1 ст.1 Закону №160-ІХ).

Згідно приписів частини першої, другої статті 3 Закону України №160-IX передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Водночас умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Враховуючи наведене, лише за одночасного доведення належними доказами наявності всіх чотирьох зазначених умов для притягнення особи до матеріальної відповідальності можливе притягнення військовослужбовця до одного з видів матеріальної відповідальності.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608).

Згідно абзацу четвертого 4 пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктами 3,4 цього ж розділу Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов`язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.

Судом встановлено, що відповідно до п.п.16- 17 Наказу НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) № 4241-АГ від 14.08.2025 «Про підсумки службового розслідування» начальнику прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави приккшр НОМЕР_3 прикордонного загону старшого лейтенанту ОСОБА_2 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді «догана» та притягнуто до повної матеріальної відповідальності в розмірі завданого збитку на загальну суму 1 270 022 (один мільйон двісті сімдесят тисяч двадцять дві) гривні 07 копійок.

Наказом НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) № 4332-АГ від 20.08.2025 «Про підсумки службового розслідування», прийнятого виконуючим обов`язків начальника НОМЕР_3 Прикордонного загону полковником ОСОБА_3 , наказано:- притягнути до матеріальної відповідальності старшого лейтенанта ОСОБА_4 по факту нанесення шкоди державі на загальну суму 4 452 275,64 (чотири мільйони чотириста п`ятдесят дві тисячі двісті сімдесят п`ять) гривень 64 копійки, внаслідок надмірного нарахування та виплати додаткової винагороди.

З аналізу оскаржуваного наказу та підстав його прийняття вбачається, що позбавлення премії заявнику здійснено не як захід дисциплінарного впливу, а як наслідок встановлення органом державного фінансового контролю факту неправомірного нарахування заявником зайвих сум грошового забезпечення, що виключає застосування до спірних правовідносин норм, які регулюють порядок та строки накладення дисциплінарних стягнень.

Продовжуючи вирішення спору по суті суд зазначає, що главою 14 розділу III Інструкції №558 визначено порядок преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Відповідно до п.п. 1-5 глави 14 розділу III Інструкції №558 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) начальники (командири) органів Держприкордонслужби мають право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів з числа осіб, які не проходили до зарахування на навчання військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.

Розміри премії для відповідних категорій військовослужбовців органів Держприкордонслужби щороку встановлюються Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі.

Виплата премій здійснюється щомісяця за місцем штатної служби військовослужбовця або органом, у якому він перебуває на фінансовому забезпеченні, одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Розмір премії у відсотках посадового окладу установлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) - наказами вищих начальників.

Військовослужбовці преміюються за всі періоди служби, за які їм виплачується грошове забезпечення, у тому числі під час перебування на лікуванні, у відпустці (крім відпусток, під час перебування в яких грошове забезпечення не виплачується згідно із законодавством), у відрядженні, у розпорядженні чи на навчанні.

Начальники (командири) органів Держприкордонслужби в межах економії фонду грошового забезпечення можуть преміювати військовослужбовців, які перебувають у їх розпорядженні.

Начальник (командир) органу Держприкордонслужби може позбавляти військовослужбовців премії частково (від установленого Адміністрацією Держприкордонслужби розміру) у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана» або «сувора догана».

Начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє премії частково за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим начальником (командиром).

Наказом «Про позбавлення премії» № 223-ОС від 07.03.2026, керуючись п.п.6 пункту 14 розділу III «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 №558, позбавлено премії у березні 2026 року за вересень 2025 року у повному обсязі, начальника прикордонної мінометної застави прикордонної комендатури швидкого реагування старшого лейтенанта ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) Підстава: акт № 202008-08/10 від 23.02.2026 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 року Державної аудиторської служби України північно-східного офісу Держаудитслужби.

Наведені положення глави 14 розділу III Інструкції №558, які передбачають можливість часткового позбавлення премії у разі накладення дисциплінарного стягнення «догана» або «сувора догана», не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки як убачається зі змісту наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону №223-ОС від 07.03.2026 «Про позбавлення премії», підставою для позбавлення позивача премії визначено не факт накладення дисциплінарного стягнення, а акт №202008-08/10 від 23.02.2026 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 та рапорт головного бухгалтера - начальника фінансово-економічного відділу.

Тож, не підлягають застосуванню відносно спірних правовідносин правила зменшення розміру премії або позбавлення премії як правових наслідків застосованого заходу дисциплінарного покарання(впливу).

Натомість, як то указано у п.п. 6-7 глави 14 розділу III Інструкції №558 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє військовослужбовців премії повністю:

за невихід на службу без поважних причин (за місяць, у якому здійснено таке порушення);

за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території органу Держприкордонслужби як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) (за місяць, у якому здійснено таке порушення);

за упущення, які призвели до поломок військової техніки й озброєння, пошкодження військового майна, інших матеріальних збитків;

за порушення передбачених законодавством вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці;

у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, позбавлення військового звання (за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення начальником (командиром) вищого рівня);

у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (за місяць, у якому така постанова надійшла до органу Держприкордонслужби);

у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення «зауваження» (за місяць, у якому накладено четверте дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до органу Держприкордонслужби надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення начальником (командиром) вищого рівня).

Військовослужбовці не преміюються за той місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці), а в разі проведення службового розслідування - за місяць, у якому підтверджено факт правопорушення. Якщо порушення виявлено (або за результатами службового розслідування підтверджено факт порушення) після виплати премії, позбавлення премії проводиться в наступному місяці.

Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби із зазначенням причин позбавлення на підставі поданих за командою клопотань безпосередніх начальників (командирів) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям.

У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Забороняється позбавляти премії військовослужбовців протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

Звідси слідує, що у разі вчинення військовослужбовцем ДПС України декількох епізодів протиправних винних діянь у вигляді за упущення, які призвели до матеріальних збитків - військовослужбовець, до обсягу владної управлінської компетенції якого входило вирішення відповідних питань може бути правомірно позбавлений премії: 1) або за кожен місяць, на який припав кожен окремий епізод вчинення/скоєння діяння з приводу упущення, які призвели до матеріальних збитків; 2) або за місяць завершення службового розслідування, результатами якого підтверджено факт вчинення/скоєння діяння з приводу упущення, які призвели до матеріальних збитків; 3) або після виплати премії у наступному місяці.

Як встановлено з матеріалів справи, Північно-східним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025, за результатами якої складено акт №202008-08/10 від 23.02.2026.

В акті №202008-08/10 від 23.02.2026 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 відображено порушення в частині нарахування премії у вересні 2025 року 6-ти військовослужбовцям, яких було притягнуто до матеріальної відповідальності за факти нанесення шкоди державі та оголошено дисциплінарне стягнення «догана», у тому числі начальника прикордонної зенітно ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону старшого лейтенанта ОСОБА_1 .

Відповідно до рапорту головного бухгалтера - начальника фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) підполковника ОСОБА_5 від 03.03.2026 р. №09/17095/26-Вн згідно з актом №202008-08/10 від 23.02.2026 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 р. по 31.12.2025 р. виявлено порушення в частині нарахування премії у вересні 2025 року 6-ти військовослужбовцям, яких було притягнуто до матеріальної відповідальності за факти нанесення шкоди державі та оголошено дисциплінарне стягнення «догана», у тому числі заявнику.

Так, застосовуючи положення наведених вище норм права до установлених на підставі приєднаних до матеріалів справи доказів обставин спору, суд доходить до переконання про те, що у межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень було вчинене управлінське волевиявлення у формі позбавлення заявника премії у березні 2026 року за вересень 2025 року на підставі акта №202008-08/10 від 23.02.2026 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 та рапорту головного бухгалтера - начальника фінансово-економічного відділу від 03.03.2026 №09/17095/26-Вн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів скасування, зміни або визнання неправомірним акта №202008-08/10 від 23.02.2026 р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_2 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 у частині висновків про порушення нарахування премії у вересні 2025 року заявнику як військовослужбовцю, якого було притягнуто до матеріальної відповідальності за факти нанесення шкоди державі.

Доводи позивача з приводу того, що наказ про позбавлення премії мав бути прийнятий у вересні 2025 року, суд не бере до уваги, оскільки вони не враховують дійсної підстави видання оскарженого пункту наказу.

Так, обставина календарної дати прийняття наказу про позбавлення премії та календарний місяць позбавлення премії жодним чином не впливають на порушення прав (інтересів) заявника у межах спірних правовідносин у зв"язку із змістом складеного органом державного фінансового контролю акту ревізії №202008-08/10 від 23.02.2026.

Суд зазначає, що позбавлення премії позивача було здійснене не у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування, а після документального встановлення актом ревізії №202008-08/10 від 23.02.2026 факту порушення фінансової дисципліни у вигляді неправомірного нарахування премії у вересні 2025 року військовослужбовцям, у тому числі позивачу, якого раніше було притягнуто до матеріальної відповідальності та якому оголошено дисциплінарне стягнення «догана».

Також суд виходить з того, що визначальним є не дата первинного нарахування премії чи місяць її виплати, а момент офіційного встановлення факту порушення у встановленому законом порядку, який у даному випадку настав після проведення ревізії та оформлення її результатів актом від 23.02.2026.

Відтак видання спірного наказу у березні 2026 року обумовлене саме часом виявлення порушення, а не періодом його первинного допущення.

Між тим, доводи позивача про необхідність застосування положень абзаців 6-7 пункту 14 глави 14 розділу III Інструкції №558 та обчислення строку прийняття оскарженого пункту наказу від дати проведення службового розслідування або видання наказу №4241-АГ від 14.08.2025 суд відхиляє як такі, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні характеру спірних правовідносин.

Натомість у спірному випадку позбавлення премії було застосовано не як наслідок реалізації дисциплінарної влади командира, а як захід реагування на встановлене органом державного фінансового контролю порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення, зафіксоване актом ревізії №202008-08/10 від 23.02.2026 та відображене у рапорті головного бухгалтера - начальника фінансово-економічного відділу від 03.03.2026 р. №09/17095/26-Вн.

Отже, ураховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позивача було правомірно позбавлено премії за вересень 2025 року.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення без задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат здійснюється за статтею 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування пункту наказу, зобов`язання вчинити певні дії,- – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Військової частини НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 п, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м. Харків та Харківської області, рішення у повному обсязі складено та підписано 13.07.2026.

Суддя Пасечнік О. В.