Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №645/9213/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/9213/25

Провадження № 2-др/645/32/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді – Сілантьєвої Е.Є.,

за участю секретаря судових засідань – Хілінського М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мирось Катерини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 645/9213/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку майна, стягнення грошової компенсації, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку майна, стягнення грошової компенсації.

Рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова від 23.06.2026 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку майна, стягнення грошової компенсації – відмовлено в повному обсязі. Судові витрати покладено на позивача.

29.06.2026 на електронну адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Мирось К.В., про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката, у зв`язку із розглядом даної справи в розмірі 49 410,00 гривень.

Заява мотивована тим, що рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 23.06.2026 року позов ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності та стягнення компенсації залишено без задоволення. До відзиву на позовну заяву представником позивача додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу. У судовому засіданні від 23.06.2026 року по справі №645/9213/25 представником відповідача - адвокатом Мирось К.В. до оголошення судових дебатів під технічний запис зроблено заяву про те, що за наявності правових підстав (відмови у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 ) детальний опис понесених відповідачем судових витрат на правову допомогу буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення відповідного рішення. В поданому до суду попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат клієнта від 07.10.2024 року, визначення вартості за надання правничої визначалося з урахуванням, зокрема, Рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням Ради адвокатів Харківської області №13/1/17 від 21.07.2021 року. Враховуючи, що у рішенні Немишлянського районного суду м. Харкова від 23.06.2026 року у справі №645/9213/25 (провадження 2/645/1012/26), питання про судові витрати, зокрема, витрати відповідача на надання професійної правничої допомоги адвоката у зв`язку із розглядом даної справи, що були заявлені, вирішено не було, до суду було подано дано заяву.

30.06.2026 від представника позивача – адвоката Філоненко Я.В., в якому представник просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі. Також представник відповідача зазначив, що у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для компенсації витрат, то представник відповідача просить суттєво зменшити їхній розмір до розумної та співмірної суми відповідно до вимог статей 137 та 141 ЦПК України. В обґрунтування заперечень вказала, що позивач не погоджується із заявою представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 49 410 грн та вважає заявлену суму явно завищеною, неспівмірною зі складністю справи та фактичним обсягом наданих послуг, оскільки справа не відзначалася особливою складністю. Предметом спору було припинення права спільної часткової власності та стягнення компенсації. Справа не вимагала проведення експертиз, дослідження великого обсягу доказів чи застосування складних правових конструкцій. Представником відповідача фактично було підготовлено лише процесуальні документи та здійснено участь у трьох судових засіданнях, що підтверджується самим розрахунком. Заявлений розмір витрат на представництво у сумі 38 910 грн не підтверджує, що саме такий розмір був необхідним та співмірним для розгляду цієї справи. Доданий розрахунок містить лише перелік робіт та їхню вартість, визначену адвокатом самостійно, однак не підтверджує необхідність саме такого розміру витрат. Посилання заявника на рекомендовані мінімальні ставки адвокатського гонорару Ради адвокатів Харківської області не є нормативно обов`язковими для суду та не позбавляють суд права зменшити суму компенсації з урахуванням критеріїв розумності й співмірності. Судова практика Верховного Суду неодноразово виходить із того, що навіть за наявності договору, акту та квитанції суд не зобов`язаний стягувати всю заявлену суму, якщо вона є явно завищеною порівняно зі складністю спору. Відзив у справі займає небагато сторінок і не містить складного правового аналізу. Це спростовує необхідність такого високого гонорару. Було лише три судові засідання, а не десять чи п`ятнадцять. Адвокат заявила майже 39 тис. грн за представництво, хоча фактично справа не була винятково складною. Позов не був безпідставним чи очевидно необґрунтованим, він стосувався реального спору щодо спільної часткової власності.

В судове засідання позивачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат Філоненко Я.В. не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи.02.07.2026 від уповноваженого представника позивача надійшло клопотання, в якому представник зазначила, що брати участь у судових засіданнях не має наміру, детально описала підстави для відмови у послугах адвоката відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Мирось К.В. у судове засідання не з`явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 06.07.2026 від уповноваженого представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та її задоволення Крім того, в контексті поданих представником позивача заперечень, зауважила, що останньою в першій заяві по суті справи було орієнтовно (приблизно) оцінено вартість власних юридичних послуг, наданих позивачці ОСОБА_2 , в 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, що вочевидь, включало в себе не лише участь у майбутніх судових засіданнях, а й витрачений час на комплекс інших дій, необхідних для надання належної правової допомоги Клієнту в рамках судового провадження в цілому, відтак, подібні зауваження є щонайменше незрозумілими та в черговий раз демонструють неприховано суперечливу поведінку сторони позивача, якою супроводжувався весь судовий процес.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону№ 5076-VI).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) зроблено висновок, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ціна позову по вказаній справі визначена позивачем в розмірі 1075313 грн. та рішенням Немишлянського районного суду міста Харкова від 23.06.2026 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача було заявлено вимогу про компенсацію витрат на правничу допомогу. В обґрунтування якої додано копії наступних документів: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 3100; копію договору про надання правової допомоги від 15.11.2023; копію ордеру серії ВІ № 1362928; копію попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат Клієнта на професійну правничу за договором про надання правової допомоги № б/н від 16.11.2023, складений 02.01.2026; копію розрахунку суми судових витрат Клієнта на професійну правничу за договором про надання правової допомоги № б/н від 16.11.2023, складений 26.06.2026; копію рішення Ради адвокатів Харківської області №13/1/7 про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару. Про компенсацію вказаних витрат було повідомлено суд представником відповідача в судовому засіданні 23.06.2026 до судових дебатів, а також шляхом звернення до суду з відзивом на позовну заяву 12.01.2026, а заяву про ухвалення додаткового рішення подано до суду 29.06.2026.

Так, судом встановлено, що правничу допомогу відповідачу ОСОБА_1 надавала адвокат Мирось К.В.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що п`ятий день з дня ухвалення судового рішення судом, а саме 28.06.2026, припадає на вихідний день, сторона відповідача звернулась із заявою про надання доказів понесених судових витрат з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме першого робочого дня 29.06.2026.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Суд, зазначає, що визначення співмірності із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), здійснюється з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, з урахуванням статті 83 ЦПК України у взаємозв`язку із оцінкою таких критеріїв як складність справи (обсяг опрацьованого законодавства, судової практики, кількість та тривалість судових засідань, тощо). Подібні за змістом висновки, викладені і у постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, від 27.01.2022 у справі №910/17733/20 та від 15.12.2021 у справі №910/2166/21.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо правил підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання відповідачем ОСОБА_1 послуг адвоката Мирось К.В. з надання правової допомоги. Зокрема, адвокатом в інтересах відповідача подано відзив на позовну заяву від 12.01.2026; клопотання про забезпечення участі в судових засідання в режимі відеконференції від 16.01.2026; клопотання про відкладення судового засідання від 26.01.2026; заперечення на відповідь на відзив від 30.01.2026.

Також адвокатом Мирось К.В. здійснено представництво інтересів ОСОБА_1 у Немишлянському районному суді м. Харкова у режимі відеоконференції у судовому засіданні 17.02.2026 тривалістю 53 хв. 04 с. з 15.33 год. по 16.26 год., у судовому засіданні 05.05.2026 тривалістю 33 хв. 03 с. з 10.57 год. по 11.30 год., в якому представник брала безпосередню участь в залі судового засідання в приміщенні суду, а також 23.06.2026 у судовому засіданні у режимі відеоконференції тривалістю 2 год. 4 хв. 48 с. з 13.57 год . по 16.01 год., у ході якого справа була розглянута по суті.

У постанові від 18 березня 2024 року у справі № 459/2350/23 (провадження № 61-1802св24) Верховний Суд зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що дана справа про припинення права на частку майна, стягнення грошової компенсації для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників, фактично адвокатом складено лише два процесуальні документи у справі відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, які містять велику кількість прикладів судової практики, не є складними за змістом. З урахуванням категорії справи складання відзиву не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль. У судових засіданнях за розглядом справи по суті адвокат приймав участь три рази з нетривалим часом та фактичним розглядом справи протягом одного судового засідання.

Отже, враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих відповідачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, за наявності заяви представника позивача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 30 000,00 грн. за правову допомогу, надану в ході розгляду справи у суді першої інстанції.

За таких обставин суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким частково задовольнити вимоги представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мирось К.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 270, 280-284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мирось Катерини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 645/9213/25 – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 645/9213/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку майна, стягнення грошової компенсації.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 (тридцяти тисяч) гривень.

В іншій частині відмовити.

Додаткове заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд додаткового заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Додаткове заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд додаткового заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На додаткове рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 13.07.2026 року.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Е.Є. Сілантьєва