Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №466/2046/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2046/26

Провадження № 2/466/2184/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря судового засідання Малаковської І.А.,

справа № 446/2046/26,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги,-

в с т а н о в и в:

13 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – ОСОБА_3 та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подання позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення позивачем 23-го віку.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона, ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 . До досягнення нею повноліття, аліменти на її утримання стягувалися з відповідача відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 лютого 2009 року у спаві №2п-877/2009 у розмірі 1/4 частини з усіх доходів заробітку відповідача щомісяця та сплачувалися регулярно. Фактично в останній рік розмір аліментів становив близько 3990 грн. на місяць, що не покриває повністю її витрат та вимагає додаткового забезпечення з боку матері. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачці виповнилося 18 років, у зв`язку з чим відповідно до закону припинився обов`язок відповідача щодо сплати аліментів як на неповнолітню дитину. Разом із тим, з 13 березня 2026 року позивачка є повнолітньою особою, яка продовжує навчання на денній формі навчання у Національному університеті "Львівська політехніка", у зв`язку з чим для подальшого утримання звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07.05.2026 року постановлено здійснювати заочний розгляд справи.

В судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце судового засідання, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Відзиву по справі не подано.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, суд у відповідності до вимог статей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04 квітня 2008 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 26.02.2009 року у справі №2-877/2009 ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 , 1980 року народження, в користь ОСОБА_3 , 1981 р.н., аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно в розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 грудня 2008 р. до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2013 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

30 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки №63 від 04.03.2026, ОСОБА_1 є студенткою першого курсу денної форми навчання Національного університету «Львівська політехніка» (Інститут комп`ютерних технологій, автоматики та метрології) терміном до 30.06.2029 року.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від зобов`язання по утриманню дитини.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201 СК України).

За положеннями ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Забезпечення утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на обох батьків (ст. 180 СК України).

Згідно з п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду при розгляді справи № 644/3610/16-ц (провадження № 61-12782св18)у постанові від 17квітня 2019року зробив висновок щодо обов`язку батьків сплачувати аліменти на повнолітню дитину до досягнення нею 23 років за умови, що та вчиться і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Суд враховує категорію справи, а саме стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка на період навчання не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Як встановлено судом в ході судового розгляду справи, позивачка проживає разом із матір`ю, яка фактично несе основний тягар витрат на утримання ОСОБА_1 , а саме: забезпечує її житлом, харчуванням, одягом, взуттям, засобами гігієни, оплачує візити до лікарів, стоматологічне лікування, ліки, навчальні матеріали, тощо.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2 )стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 -1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 -2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є студенткою першого курсу денної форми навчання Національного університету «Львівська політехніка», що в свою чергу на даний час унеможливлює її працевлаштування та самостійне отримання доходу, виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби повнолітньої доньки, суд вважає за доцільне визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі 6 000 грн.

За змістом ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Законодавчо на відповідача покладено обов`язок забезпечення утримання дитини, якого вони не виконують, у зв`язку з чим, враховуючи вимоги ст.182 СК України, та беручи до уваги ненадання відповідачем будь-яких доказів на спростування обставин, викладених позивачкою та підтверджених матеріалами справи, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн. щомісячно, починаючи з 13.03.2026 (день пред`явлення позову) та до закінчення ОСОБА_1 навчання у закладі вищої освіти, а саме до 30 червня 2029 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивачка звільнена при зверненні з позовом до суду, слід стягнути в дохід держави з відповідача.

Керуючись ст. ст. 182, 191, 198 200 СК України, ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268, 280 282, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що навчається в твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 13 березня 2026 року по день закінчення навчання у Національному університеті «Львівська політехніка», а саме до 30 червня 2029 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , 1981 р.н., проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено та підписано 19 червня 2026 року.

Суддя П. С. Невойт