Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №444/4878/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4878/25

Провадження № 3/444/72/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з протоколом проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 25.11.2025 року о 06 год. 02 хв. на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава-Руська 151 км., Львівського району Львівської області, керував автомобілем марки "Daewoo Lanos" д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в законному порядку відмовився, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання жодного разу не прибув.

Справу було призначено до розгляду на 26.01.2026 року, однак захисником ОСОБА_1 - Черниш І.І. 18.12.2025 року подано письмове клопотання про ознайомлення та зняття копій матеріалів справи. 22.01.2026 року захисник ознайомилась із матеріалами справи, подано клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції та відкладення розгляду справи у зв`язку із технічною неможливістю ознайомлення з матеріалами справи.

Розгляд справи відкладено на 04.03.2026 року. 17.02.2026 року захисником ОСОБА_1 - Черниш І.І. подано письмове клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Також захисником ОСОБА_1 - Черниш І.І. подано 04.03.2026 року письмове клопотання про ознайомлення та зняття копій матеріалів справи у зв`язку із тим що диск нечитабельний. Однак, захисник на зняття копії відеозапису не прибула та на відеоконференцзв`язок не прибула. Розгляд справи відкладено на 11.06.2026 року.

03.06.2026 року захисником ОСОБА_1 - Черниш І.І. подано письмове клопотання про участь в режимі відеоконференції, однак захисник на відеоконференцзв`язок не прибула, розгляд справи відкладено на 30.06.2026 року.

17.06.2026 року захисником ОСОБА_1 - Черниш І.І. подано письмове клопотання про режимі відеоконференції, однак захисник на відеоконференцзв`язок 30.06.2026 року не прибула, та 30.06.2026 року подала письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що з 29.06.2026 року по 03.07.2026 року включно захисник Черниш І.І. перебуватиме у відпустці.

Розгляд справи відкладено на 06.07.2026 року.

01.07.2026 року захисником ОСОБА_1 - Черниш І.І. подано письмове клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак захисник на відеоконференцзв`язок 30.06.2026 року не прибула, та 06.07.2026 року подала письмові пояснення, в яких зазначила, що у провадженні Жовківського районного суду Львівської області перебуває справа № 444/4878/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522924, складений 25 листопада 2025 року поліцейським відділу поліції №2 (м. Жовква) Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Кузиком Мар`яном Мирославовичем. У протоколі зазначено, що 25 листопада 2025 року о 06 год. 02 хв. на автодорозі Тернопіль – Львів – Рава-Руська, 151 км, я керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів, після чого нібито ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я.

З наведеними у протоколі обставинами ОСОБА_1 не погоджується, оскільки вони не підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, а матеріали справи містять істотні порушення вимог ст.ст. 251, 252, 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, а також мого права на захист, гарантованого ст.268 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналіз матеріалів справи свідчить про численні істотні процесуальні порушення.

Насамперед направлення на медичний огляд містить взаємовиключні відомості. Так, у ньому зазначено, що «у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння», однак одночасно вказано, що огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився, а результати такого огляду також не проводилися. Таким чином, із самого направлення неможливо встановити, чи проводився будь-який огляд взагалі, що свідчить про неналежне оформлення цього процесуального документа.

Крім того, у направленні зазначено лише, що особу доставлено до закладу охорони здоров`я, однак у матеріалах справи відсутній будь-який висновок лікаря, акт медичного огляду або інший документ медичного закладу, який би підтверджував проведення такого огляду чи належним чином оформлену відмову від нього.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння також оформлений із порушенням вимог закону. У ньому відсутні результати огляду, не зазначено спеціальний технічний засіб, за допомогою якого мав проводитися огляд, відсутні будь-які показники такого приладу, а також не зазначено жодних відомостей про свідків проведення огляду чи відмови від нього. Фактично акт містить лише запис про нібито відмову від проходження огляду, що саме по собі не підтверджує дотримання вимог ст. 266 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише, що подія зафіксована на нагрудну бодікамеру №1071. Однак саме по собі таке посилання не є доказом вини. Належним доказом може бути лише повний та безперервний відеозапис, який підтверджує законність зупинки транспортного засобу, наявність ознак сп`яніння, роз`яснення водію його прав, пропозицію пройти огляд із використанням спеціального технічного засобу, пропозицію пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, роз`яснення наслідків відмови та безпосередньо сам факт усвідомленої відмови. Разом із тим сторона захисту була фактично позбавлена можливості дослідити цей доказ. Під час ознайомлення з матеріалами справи стороні захисту було надано компакт-диск із відеозаписом, однак зазначений диск не відкривався та не відтворювався жодним технічним засобом, у зв`язку із чим перевірити зміст відеозапису було неможливо.

Окремо слід зазначити, що наведені у протоколі ознаки сп`яніння мають виключно загальний та шаблонний характер. Посилання лише на запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів без належного проведення огляду відповідно до вимог закону не можуть беззаперечно підтверджувати перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Не може вважатися достатнім доказом вини і рапорт працівника поліції, оскільки він є внутрішнім службовим документом, який лише відображає суб`єктивне сприйняття події самим поліцейським та не замінює належних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, саме орган поліції зобов`язаний довести дотримання усієї процедури проведення огляду на стан сп`яніння, а будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У даній справі матеріали не містять належних, допустимих та достатніх доказів того, що працівниками поліції було повністю дотримано процедуру, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією №1452/735, а тому висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є передчасним та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведення її вини належними та допустимими доказами, яких у даній справі не надано.

ОСОБА_1 та його захисник просять суд закрити провадження у справі № 444/4878/25 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю належних і допустимих доказів події та складу адміністративного правопорушення.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, оскільки безпідставне затягування справи, що на думку суду має місце з боку захисника ОСОБА_1 - Черниш І.І., перешкоджає виконанню завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

А тому, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Черниш І.І. на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, подані письмові пояснення особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 своєї провини не визнав, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №522924 від 25.11.2025 року;

-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.11.2025 року о 06 год. 12 хв., відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду;

-CD диском події, яка мала місце 25.11.2026 року за участі ОСОБА_1 ;

-інформацією про те що ОСОБА_1 з 19.10.2004 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 ;

-рапортами працівників поліції від 25.11.2026 року.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у протоколі зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища та адреси свідків.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Із оглянутого під час розгляду справи відео записаного на СD диску події, яка мала місце 25.11.2025 року за участі ОСОБА_1 , встановлено, що працівником поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомого технічного приладу «Драгер» та в медичному закладі. Даний відеозапис містить інформацію щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Розгляд справи в суді проводиться щодо з`ясування саме обставин порушення водієм вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка є однією із кваліфікуючих ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація, на думку суду, не є сумнівними, узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Твердження, які наведені ОСОБА_1 та його захисником в письмових поясненнях про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не впливають на висновок суду та не спростовують вищенаведених висновків суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильною.

Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, майновий стан особи, ставлення до вчиненого.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність не встановлено.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначаючи вид та міру стягнення, враховую обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в межах санкції статті, за якою вона притягується до відповідальності, що буде достатнім для її виправлення та запобігатиме вчиненню нею інших адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір” з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.

Станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" становить 3328,00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. 00 коп. – в дохід держави зпозбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з протоколом проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) – 665 грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Олещук М. М.