Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №638/11195/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/11195/26

Провадження № 2/638/8512/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

учасники справи:

позивачка – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

в с т а н о в и в:

21 травня 2026 року представник ОСОБА_1 -адвокат Давидюк Олександр Миколайович через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 30 червня 1995 року між сторонами укладено шлюб.

Спільне життя сторін не склалося. Протягом дванадцяти останніх років зникло порозуміння і взаємоповага, сторони мають різні погляди на життя.

Позивач зазначає, що з відповідачем вони вже тривалий час проживають окремо.

Неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.

Від шлюбу мають повнолітнього сина.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено судове засідання по справі.

У судове засідання позивачка не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.

Позивачка просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

13 липня 2026 року до суду від відповідача надійшла заява, відповідно до змісту якої просить суд провести розгляд справи за його відсутності, проте, за участі його представника – адвоката Одинцової В.І.

Позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Одинцова В.І. через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, за наявними у справі матеріалами. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 30 червня 1995 року. Шлюб зареєстровано за кордоном у Відділі записів актів цивільного стану адміністрації муніципального утворення Всеволожського району Ленінградської області Російської Федерації. Вказане підтверджується оригіналом мов оригін. Свидетельством о заключении брака НОМЕР_1 (а.с 24).

В подальшому відповідач набув громадянство України, а позивач отримала посвідку на постійне місце проживання в Україні.

Спільне життя сторін не склалося. Протягом дванадцяти останніх років зникло порозуміння і взаємоповага, сторони мають різні погляди на життя.

Неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї

Згідно з статтями 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України). шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України)

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина третя статті 109 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини третьої статті 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно із роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов`язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19)

Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення

Відповідно до положень частин першої, четвертої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановивши, що шлюбно - сімейні відносини припинені, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя, враховуючи правову позицію відповідача, який визнав позов, за наявності на те законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Беручи до уваги вищенаведене, підлягають поверненню з державного бюджету 532,48 грн 60коп. гривень, що дорівнює 50-ти відсоткам судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову (1064,96 х 0,5 = 532,48 грн. )

Понесені позивачем документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у сумі 532,48 гривень відповідно до статті 141 ЦПК України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 56, 104, 105, 109, 112 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 30 червня 1995 року відділом записів актів цивільного стану адміністрації муніципального утворення Всеволожського району Ленінградської області Російської Федерації, актовий запис 207 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 532 грн 48 коп. витрат зі сплати судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп. витрат зі сплати судового збору, сплаченого ним за подання до суду позовної заяви за платіжною інструкцією 67 від 20.05.2026

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: : АДРЕСА_1 .

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя В. М. Яковлева