Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №610/2348/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2348/26

Провадження № 2-а/610/71/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

25.05.2026 ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Стрельченка О.В. звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), третя особа – Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі – Балаклійський ВДВС в Ізюмському районі СМУМЮ), у якій просить скасувати постанову № R326369 від 29.01.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 15.05.2026 після того, як виявив, що рахунок його банківської картки заблоковано, звернувся до Балаклійський ВДВС в Ізюмському районі СМУМЮ та дізнався про відкриття виконавчого провадження № 80909032 від 05.05.2026 на підставі постанови № R326369 від 29.01.2026, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за якою позивача визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення та накладено штраф в розмірі 17 000 грн. Вказану постанову позивач вважає безпідставною, такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки медичний огляд з метою визначення придатності його до військової служби він пройшов 12.05.2025. Крім того, справа про адміністративне правопорушення була розглянута з порушенням процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що полягало у неповідомленні його про дату, час та місце розгляду справи. Протокол та постанова про адміністративне правопорушення були складені за відсутності позивача, їх копії позивачу вручені не були (а.с. 2-7).

25.06.2026 через електронний кабінет в системі "Електронний суд" відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Разом з відзивом, відповідач подав клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву.

Частиною 5 ст. 162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою судді від 01.06.2026 про відкриття провадження у справі відповідачу було встановлено строк для подання відзиву до судового засідання, тобто до 13.07.2026. Отже, відзив подано відповідачем у встановлений судом строк, а тому строк для його подання поновлення не потребує.

Відзив мотивовано тим, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 24.08.2023. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 28.12.2023 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд та визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час відповідно до графи IІ Наказу МОУ "Про затвердження Положення про військово – лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України" № 402 від 14.08.2008. Після прибуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 29.01.2026 та перевірки всіх наявних документів було встановлено порушення ним вимог абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 № 1487, абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу". Враховуючи те, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову № R326369 від 19.01.2026 (а.с. 35-39).

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник подав заяву про розгляд справи за його відсутності, до заяви долучив копію довідки ВЛК від 27.01.2026 № 2026-0127-1113-0847-0 на підтвердження факту проходження ОСОБА_1 ВЛК.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку до електронного кабінету в системі "Електронний суд" 03.06.2026 о 03:34:48 год електронного документу – судової повістки про виклик до суду на 13:00 год 13.07.2026 (а.с. 27 зворот).

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про час та місце його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку до електронного кабінету в системі "Електронний суд" 03.06.2026 о 03:34:48 год електронного документу – судової повістки про виклик до суду на 13:00 год 13.07.2026 (а.с. 28 зворот).

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 26.05.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № R326369 від 29.01.2026, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 80907032, відкритого 05.05.2026 державним виконавцем Балаклійського ВДВС в Ізюмському районі Харківської області СМУМЮ Колотило В.Г. (а.с. 17-18).

01.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа – Балаклійський ВДВС в Ізюмському районі Харківської області СМУМЮ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення прийнято до розгляду Балаклійським районним судом Харківської області, відкрито провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст. 286 КАС України. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову R326369 від 29.01.2026; документи, що містять інформацію, щодо отримання ОСОБА_1 копії постанови № R326369 від 29.01.2026, із обов`язковим зазначенням дати її отримання; документи, що містять інформацію щодо відвідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та/або ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 29.01.2026 до 25.05.2026, із зазначенням дати та підстав такого відвідування (а.с. 23).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

27.01.2026 діловодом відділу обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 було складено протокол № 70 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого 27.01.2026 о 08:36 год в ході вивчення облікових документів, наявних в ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів було встановлено факт правопорушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягало у тому, що з дня набрання чинності Закону № 3621 він самостійно не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста за отриманням направлення на проходження медичного огляду та не пройшов повторно військово-лікарську комісію з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону № 3621, абз. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", ч. 3 ст. 17 ЗУ "Про оборону".

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 було роз`яснено ст. 63 Конституції України, права, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте дату та час розгляду справи у протоколі не зазначено. Пояснень по суті правопорушення ОСОБА_1 не надавав, копію протоколу не отримував. Відомості про відмову від пояснень та отримання протоколу в присутності свідків відсутні.

29.01.2026 ТВО начальника відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було винесено постанову № R326369 за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн (а.с. 43).

З вказаної постанови убачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення вимог п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", до 05 червня 2025 року не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Дані про отримання ОСОБА_1 копії постанови або відмови від її отримання у присутності свідків відсутні.

Постановою державного виконавця Балаклійського ВДВС Колотило В.Г. 05.05.2026 відкрито виконавче провадження № 80907032 з примусового виконання постанови № R326369 від 29.01.2026.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію картки обстеження та медичного огляду для визначення придатності до військової служби військовозобов`язаного, з якого встановлено, що такий огляд він проходив у тому числі 12.05.2025, тобто у встановлений законом строк. Причини не закінчення проходження огляду у вказаній картці не зазначені.

Відповідачем не надано доказів про те, що проходження медичного огляду не було завершено ОСОБА_1 у встановленні законом строки саме з його вини.

На виконання ухвали суду від 01.06.2026, якою було витребувано завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі яких було винесено постанову № R326369 від 12.01.2026, надано копії документів: витягу із наказу від 15.09.2021 № 238 про призначення підполковника ОСОБА_4 на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскаржуваної постанови, облікових даних ОСОБА_1 , сформованих 03.06.2026, інформації про порушення ВО, сформованої 03.06.2026 (а.с. 40-43).

За обліковими даними ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягає призову на військову службу під час мобілізації, 27.01.2026 допустив порушення військового обліку, що полягало у непроходженні (відмові від проходження) військово-лікарської комісії (а.с. 42).

Аналогічні відомості містить інформація про порушення ВО (а.с. 41).

Ухвала суду про витребування документів, що містять інформацію, щодо отримання ОСОБА_1 копії постанови № R326369 від 29.01.2026, із обов`язковим зазначенням дати її отримання та документів, що містять інформацію щодо відвідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та/або ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 29.01.2026 до 25.05.2026, із зазначенням дати та підстав такого відвідування, виконана не була.

Відповідно до довідки ВЛК від 27.01.2026 № 2026-0127-1113-0847-0 ОСОБА_1 пройшов ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_3 27.01.2026 та був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 3 статті 288 КУпАП передбачено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до пунктів 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Мотиви суду.

Як було зазначено вище, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він всупереч вимогам абз. 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", абз. 4 ч. 10 ст. 1 ЗУ Про військовий обов`язок і військову службу" не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у визначений строк до 05.06.2025.

Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період..

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та абз. 4 ч. 10 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", порушення яких ставиться у вину позивачу, передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України – за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" визначено установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Вказаний закон набрав чинності 15.02.2025.

Тобто, з 15 лютого 2025 року встановлено строк до 05 червня 2025 року визначено проходження повторного медичного огляду громадянами України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) з метою визначення придатності до військової служби, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі постанови ВЛК від 28.12.2023 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

З картки обстеження і медичного огляду для визначення придатності до військової служби убачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 12.05.2025 проходив повторний медичний огляд на підставі направлення № 9453-5999-9527-2238, тобто у встановлений законом строк, проте причини його не завершення у встановлені строки не зазначені. Доказів того, що проходження медичного огляду не було завершено ОСОБА_1 саме з його вини, відповідачем надано не було.

Отже, враховуючи, що позивач вчасно звернувся до ТЦК та СП для проходження повторного медичного огляду, а доказів його вини у не завершенні такого огляду матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про не доведення відповідачем наявності обставин, які б слугували підставами для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Разом з цим, суд зазначає, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав – на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Водночас, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Не зважаючи на вжиття судом заходів з метою отримання від відповідача відповідних матеріалів, на підставі яких було розглянуто справу, за результатами розгляду якої винесено оскаржувану постанову, відповідачем не було надано відповідних документів, з яких було б можливо встановити наявність або відсутність відомостей про належне повідомлення позивача про дату та місце розгляду стосовно нього справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, що у свою чергу позбавило позивача права на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, права на захист.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також не дотримано порядку притягнення особи до відповідальності та прав особи, яка притягується до відповідальності.

Відтак притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення та недотримання порядку притягнення до адміністративної відповідальності є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення та недотримання порядку притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що ставиться йому у вину, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № R326369 від 29.01.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви ОСОБА_1 було сплачено 532,48 грн судового збору.

За таких обставин стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, на користь позивача підлягає судовий збір у зазначеному вище розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 19, 20, 139, 143, 159, 160, 241-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 29 січня 2026 року № R326369 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

СуддяЮ.А. Феленко