Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №336/5337/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №336/5337/26

Суддя: Савеленко О. А.

ЄУН: 336/5337/26

Провадження №: 2/336/4007/2026

13.07.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Штенгелова О.В. звернувся до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що зареєстрував шлюб з відповідачем 06.11.2010. Від шлюбу сторони дітей не мають. Зазначає, що на протязі тривалого часу сімейне життя подружжя суттєво погіршувалося, що на даний час призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з подружжя має протилежні погляди на шлюб, сім`ю, життя, ведення сумісного домашнього господарства. Відносини сторін не мають порозуміння, любові та поваги. У зв`язку із вказаними обставинами, збереження сім`ї неможливе і суперечить інтересам позивача. Стверджує, що відповідач не бажає розірвати шлюб через органи ДРАЦС.

Посилаючись на викладені обставини просить шлюб розірвати.

Ухвалою судді від 02.06.2026 відкрито провадження в справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Від представника позивача – адвоката Штенгелова О.В. до суду надійшла заява, в якій він просив суд провести судове засідання за відсутності сторони позивача, на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. 11.06.2026 від представника відповідача – адвоката Куляса О.Ф. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнала, зазначивши, що між сторонами відсутня любов і повага, просила справу розглянути за її відсутності. Також, просила суд залишити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що громадянин Республіки Таджикистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають у шлюбі, який зареєстровано 06 листопада 2010 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №574, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 ».

Від шлюбу сторони дітей не мають.

Спільне життя між сторонами не склалося, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Загальної Декларації Прав Людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 10.12.1948 року й ратифікованої Україною в 1973 році, Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року Законом № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року (із змінами та доповненнями) та Закону України «Про міжнародне приватне право» № 2709-IV від 23.06.2005 року (зі змінами та доповненнями).

Так, статтею 16 Загальної Декларації Прав Людини визначено, що чоловіки i жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися i засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній i повній згоді сторін, що одружуються. Сім`я є природним i основним осередком суспільства i має право на захист з боку суспільства та держави.

Таке положення міжнародно-правової норми повністю відповідає змісту статті 51 Конституції України, якою регламентовано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Припинення шлюбу громадян України з іноземцями та особами без громадянства, відповідно до ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначається правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про міжнародне приватне право» форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, у відповідності до ст. 110 СК України, яка передбачає можливість пред`явлення одним з подружжя позову про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них.

Аналізуючи докази у справі, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору (ч. 1 ст. 142 ЦПК України). Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 гривень за подання позовної заяви, та з урахуванням ч. 1 ст. 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору

Інші 50% сплаченого судового збору слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24,105,112 Сімейного кодексу України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 листопада 2010 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №574, розірвати.

Після розірвання шлюбу змінити прізвище ОСОБА_2 з « ОСОБА_5 » на дошлюбне « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого ним судового збору у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме 532(п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №7K1Е-4Х96-ТА9В-Н0НТ від 22.05.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , громадянин республіки Таджикістан, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А.Савеленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua