Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №333/5084/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №333/5084/26

Суддя: Варнавська Л. О.

Справа №333/5084/26

Провадження №2/333/4396/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Варнавської Л.О., за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду цивільну справу №333/5084/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Марчук Світлани Василівни звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, який було зареєстровано 24.10.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1098.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що від шлюбу з відповідачем вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначає позивачка, спершу вони з відповідачем проживали разом в м. Мелітополь, відповідач легально перебував на території України, має посвідку на постійне проживання та офіційно зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 . Крім того, він володіє українською мовою, читає і розмовляє нею. На початку повномасштабного вторгнення вони з відповідачем два роки проживали разом у Ісламській Республіці Іран, потім тимчасово переїхали до Грузії, де проживали разом певний час. Однак, згодом сімейне життя між ними суттєво погіршилося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, припинення ведення спільного господарства та бюджету, кожен із них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. Примирення не можливе, оскільки взаємної волі на спільне проживання немає та вже більше двох років вони разом не проживають. Станом на сьогодні, позивачка разом з дочкою проживає у своєї рідної сестри в АДРЕСА_2 , а відповідач, як їй відомо з його слів, тимчасово проживає в м. Дубай, ОАЕ. З підстав наведених вище, позивач вважає, що збереження сім`ї та подальше спільне їх проживання з відповідачем є неможливим, суперечить її інтересам, а тому просить шлюб розірвати, після розірвання шлюбу залишити за нею шлюбне прізвище та не проводити розподіл судових витрат.

Позивач та її представник до судового засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно і належним чином. Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява в якій вона просила розглядати справу без її участі та участі позивача та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку шляхом розміщення оголошення на сайті суду, оскільки останній зареєстрований на території м. Мелітополь, яка є тимчасово окупованою територією України. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Оскільки суд немає відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, тому вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області встановлено, що 24.10.2014 року сторони зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 1098.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1257.

Судом також встановлено, що сім`я розпалася остаточно, спільне господарство не ведеться, бажання до примирення у сторін відсутнє. Відновити шлюб неможливо, так як, між сторонами відсутня любов, взаємна довіра і повага.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У даному випадку позивач вважає неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати її прийняти заходи до примирення.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.

На підставі ч.1 ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.21, 56, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-81, 133, 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який було зареєстровано 24.10.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис за №1098.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 – залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua