Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №307/2674/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2674/26 Провадження № 3/307/729/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сойма М. М., розглянувши справу, яка надійшла з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 709987 від 03 липня 2026 року ОСОБА_1 03 липня 2026 року о 20 год. 30 хв. в м. Тячів по вул. Довженка, Закарпатської області, Україна, керував автомобілем марки «Фольцваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, від проходження огляду у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ознайомившись із вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, вважаю, що даний протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 2,4 частини 1 ст. 278 КУпАП суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, у тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України "Про державну таємницю". Право на доступ до інформаційних ресурсів Реєстру мають посадові чи службові особи, визначені порядком ведення Реєстру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Як вбачається з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/136538640, постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 14 травня 2026 року у Справі № 638/7846/26, Провадження № 3/638/1972/26, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 (Сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (Один) рік.

Постанова Шевченківського районного суду міста Харкова від 14 травня 2026 року у Справі № 638/7846/26, Провадження № 3/638/1972/26, набрала законної сили 26 травня 2026 року.

Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 709987 від 03 липня 2026 року, який складений після набрання постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 14 травня 2026 року законної сили, якою ОСОБА_1 вже було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у ньому дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП без врахування обставин, за яких ОСОБА_1 звинувачується у повторному протягом року вчиненні однорідного правопорушення, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню.

Крім цього, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 709987 від 03 липня 2026 року не додано доказу керування ОСОБА_1 03 липня 2026 року о 20 год. 30 хв. в м. Тячів по вул. Довженка, Закарпатської області, Україна, автомобілем марки «Фольцваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100 затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них». Так, відповідно до вказаної інструкції використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів), як превентивного поліцейського заходу, є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції (п. 3.1 Розділу І Інструкції). Також зазначається, що «після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно» (п. 3.5 Розділу III Інструкції), у той час як долучений до матеріалів справи відеозапис не є повним та безперервним.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів у справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи.

Суд також не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити, як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.

Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення, однак, може визнаватись джерелом доказів у справі лише за умови його відповідності вимогам ст. ст. 254-256 КУпАП.

При цьому, як зазначено в частині 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 КУпАП.

Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14).

Враховуючи вищенаведене та вимоги ст. 254 КУпАП, вважаю, що суддя позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, викладених у протоколі, а тому з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення слід повернути до Тячівського РВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для дооформлення.

Керуючись ст. ст. 251, 254, 256, п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП,

П О С Т А Н О В Л Я Ю:

Протокол про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути до Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для дооформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Тячівського районного суду

Закарпатської області: Сойма М.М.