Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №460/4603/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2026 року м. Рівне№460/4603/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №343 від 26 грудня 2025 року в частині відмови в наданні відстрочки військовозобов`язаному ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;

зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що має підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки здійснює постійний догляд за батьком дружини - особою з інвалідністю другої групи, який потребує постійного стороннього догляду. З метою отримання такої відстрочки позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою та додав усі необхідні підтверджуючі документи. Однак, відповідач протиправно відмовив у наданні такої відстрочки.

Ухвалою суду від 19.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що висновок ЛКК №469, виданий 05.12.2025 року КНП "Олександрійська лікарня" не відповідає формі, затвердженій Міністерством охорони здоров`я України, то ОСОБА_2 відповідно до закону зобов`язана утримувати свого батька ОСОБА_3 особу з інвалідністю ІІ групи. Таким чином, відмовапозивачу у наданні відстрочки є правомірною.

Ухвалою суду від 12.05.2026 повернено заяву про забезпечення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 21.05.2026 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено повністю.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме у зв`язку з наявністю одного з батьків дружини з числа осіб з інвалідністю II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

Рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №343 від 26 грудня 2025 року відмовлено в наданні відстрочки військовозобов`язаному ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням про відмову у наданні відстрочки звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з ч. ч. 1, 2статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент подання цієї позовної заяви та момент винесення рішення у справі строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Із системного аналізу наведеної вище норми слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов`язаний та у зв`язку із здійсненням такого догляду реалізовувати та набувати право на відстрочку.

Зокрема в силу наведених вище приписів, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;

- зайняті постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд.

Водночас порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560; в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Так, відповідно до Додатку № 5 згадуваного вище Порядку Кабінет Міністрів України постановив, що документами, які підтверджують право на відстрочку за п. 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:

- для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка),

- документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім`ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин),

- документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати такий догляд;

- для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді

Вказані приписи Постанови № 560 повністю узгоджуються із пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII та уточнюють які саме документи має подати військовозобов`язаний, задля реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Із системного аналізу норми пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов`язаний та набувати право на відстрочку.

Такими особами є зокрема:

1) хвора дружина (чоловік) військовозобов`язаного, його дитина та/або його батько чи матір;

2) батько чи матір дружини (чоловіка) військовозобов`язаного.

При цьому, нормами Додатку № 5 Постанови № 560 чітко встановлено, які саме документи відносно вказаних вище груп слід надати військовозобов`язаному для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Тобто, наведені вище приписи як Закону № 3543-XII, так і Порядку № 560 розмежовують як категорії осіб, за якими має здійснювати догляд військовозобов`язаний для отримання права на відстрочку, так і необхідні для цього документи, які він має надати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зокрема, у разі здійснення догляду за своїми за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю для надання відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII для особи яка зайнята доглядом достатньо лише документа, який підтверджує родинні зв`язки та документу про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акта про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Водночас у разі здійснення догляду за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка) необхідно надати і документ, що підтверджує неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд.

Із наведеного вище слідує, що під час мобілізації військовозобов`язані, які зокрема зайняті постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв`язки та документ про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи документами ОСОБА_1 до заяви про надання відстрочки, зокрема, долучив: довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 898585 від 17.06.2022, відповідно до якої ОСОБА_3 (батько дружини позивача) є особою з інвалідністю II групи безтерміново; військово-обліковий документ №191120229317944500041, відповідно до якого ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_1 є військовозобов`язаною; свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 ; свідоцтво про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 ; копію рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 02.05.2018; копію Висновку ЛКК №227 від 27.11.2025; копію Акту №67 від 12.12.2025 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду; копію висновку ЛКК № 469 від 05 грудня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_2 за результатами медичного огляду Олександрійської районної лікарні діагностовано остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків, та тривалу рецидивуючу дорсалгію, що виключає можливість надання нею соціальних послуг терміном на 1 (один) рік.

На переконання суду, наданих позивачем документів було цілком достатньо для прийняття рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.

Щодо посилання на невідповідність форми висновку ЛКК №469 від 05 грудня 2025 року, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що вказаний висновок є недійсним, чи виданий неуповноваженим органом, викладені у ньому медичі висновки є недостовірними.

В ході розгляду справи відповідачем не спростовано установлені медичним документом обставини та не доведено, що дружина позивача здатна здійснювати догляд за своїм батьком.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову під час мобілізації, суд зважає на таке.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міністерством оборони України.

Відповідно до абз. 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що відповідач є органом військового управління, який забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, а тому саме на нього покладено обов`язок щодо прийняття рішення надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.

Водночас, як вже згадувалося вище, порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до п. п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Оцінюючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд враховує, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №343 від 26 грудня 2025 року в частині відмови в наданні відстрочки військовозобов`язаному ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період; зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи положення ч.3 ст.139 КАС України, судовий збір, сплачений за подання цього позову, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом №343 від 26 грудня 2025 року в частині відмови в наданні відстрочки військовозобов`язаному ОСОБА_1 від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя С.А. Борискін