Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №339/338/26 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/338/26

307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 р. м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Сметанюк В.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, жительку АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, якій роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2026 року близько 08:50 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 , що проживає разом з нею, а саме умисно завдавала ляпасів, душила, погрожувала фізичною розправою, в наслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої, чим вчинила дії передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала розкаялася у вчиненому, вказала, що такого більше не повториться, просила суворо не карати, просила вибачення у потеріпілої. Додатково зазначила, що конфлікт виник через хату, оскільки мати змінила заповіт з неї користь внука.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила вказані в протоколі обставини.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року, під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків і дітей.

Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, окрім визнання вини підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 739925 від 26 червня 2026 року, рапортом працівника поліції, протоколом прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , копією термінового заборонного припису стосовно кривдника, винесеного 26.06.2026 щодо ОСОБА_1 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відеозаписами зі службової камери працівника поліції.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскiльки вона вчинила домашнє насильство щодо своєї матері, шляхом вчининення дій фізичного характеру, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

За перелічених фактичних обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.

Крім цього, з огляду на характер правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка за матеріалами справи вперше притягається до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, вину у вчиненому визнала та розкаялася, вважаю недоцільним направлення її на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до ст. 39-1 КУпАП.

У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, ст. 173-2 КУпАП, керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови або у разі її перегляду Івано-Франківським апеляційним судом з дня винесення постанови Івано-Франківським апеляційним судом.

Суддя В.Б. Сметанюк