Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №460/6065/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2026 року м. Рівне№460/6065/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОДАРА»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОДАРА» про стягнення податкового боргу у розмірі 3336, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЛОДАРА» перед бюджетом рахується податковий борг в сумі 3336, 00 грн, який у добровільному порядку відповідачем не сплачений.

Ухвалою від 08.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу надіслано рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням на адресу відповідача, згідно з відомостями ЄДР, яка відповідає податковій адресі платника податків.

Проте поштове відправлення повернулося до суду без вручення адресату.

У постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 Верховний Суд зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.54 постанови).

За таких обставин, в розумінні статей 124 та 251 КАС України ухвала від 23.10.2025 вважається врученою відповідачу.

У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав. Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

За відповідачем обліковується податкова заборгованість на підставі інтегрованої картки платника податків в загальній сумі 3336,00 грн, а саме:

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) в сумі 1260 грн;

з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (11021000) в сумі 2076 грн.

Дана виникла на підставі самостійно визначених податкових зобов`язань згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств № 9589879 від 10.04.2023; № 9427730686 від 08.03.2025; та визначених контролюючим органом податкових зобов`язань, але не сплачених в добровільному порядку згідно: податкового повідомлення – рішення № 2982/17-00-018-06-19 від 28.07.2022; податкового повідомлення – рішення № 7000/1700040519 від 27.12.2022; податкового повідомлення – рішення № 4940/17-00-04-05-19 від 09.06.2023; податкового повідомлення – рішення № 7237/17-00-04-06-12 від 29.04.2025.

З метою погашення податкового боргу позивачем для відповідача було сформовано та надіслано податкову вимогу форми «Ю» № 0005140-1301-1700 від 05.06.2025. Вказана податкова вимога сформована у встановленому законом порядку платником податків не оскаржувалася.

Відповідачем добровільно не сплачено суму податкового боргу, що зумовило звернення контролюючого органу до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 Податкового кодексу України (далі – ПК України), податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств належать до загальнодержавних податків і зборів та справляються на всій території України.

Відповідно до п.16.1.4 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Стаття 19-1 ПК України визначає функції податкових органів, до яких, зокрема, відноситься здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За змістом п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом з причин, пов`язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно зі ст.129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому, згідно з абзацом 7 пункту 87.1 статті 87 ПК України, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Тобто кошти платника податків, які знаходяться на його рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритого в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, можуть бути джерелом погашення податкового боргу лише з податку на додану вартість.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.10.2018 у справі №821/1431/17 (№К/9901/51946/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що податковий борг відповідача у встановлені законом строки не сплачено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, відповідають обставинам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛОДАРА" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в загальній сумі 3336,00 грн, а саме:

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) в сумі 1260 грн;

з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (11021000) в сумі 2076 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛОДАРА» (вул. Соломії Крушельницької, 77А,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 42958613)

Суддя С.А. Борискін