Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №460/4795/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2026 року м. Рівне№460/4795/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного;

зобовязати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів та виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

В обґрунтування адміністративного позову вказує, що відповідачем виключений з військового обліку на підставі ст. 37 ч. 6 п. 6 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції до 11.04.2024), тобто як особу засуджену до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. У лютому 2026 року позивач подав до відповідача заяву, в якій просив виключити його з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у зв`язку із виключенням його з військового обліку. Відповідач у відповіді зазначив, що позивач був взятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач наголошує, що взяття його на військовий облік суперечить конституційному принципу незворотності дії законів в часі.

Ухвалою суду від 19.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Ухвалою суду від 19.03.2026 у забезпеченні позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій відмовлено.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що положеннями частини 2 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із згвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258- 258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом І пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку. Відповідно до вищезазначеного позивач не підпадаєте під категорію осіб, якими не можуть комплектуватись Збройні Сили України. Отже, відповідно до вищезазначеного, позивач має перебувати на військовому обліку військовозобов`язаних та підлягаєте такому взяттю після того, як був знятий з обліку військовозобов`язаних.

У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, та вважає, що твердження відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В електронному військово-обліковому документі станом на січень 2024 відображався статус позивача як не військовозобов`язаного, в підставах "зняття/виключення з військового обліку" зазначалося: "були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (п.6 ч.5 ст.37)".

В подальшому електронному військово-обліковому документі з`явився запис про перебування позивача на військовому обліку, що слугувало підставою для звернення до відповідача із заявою.

У відповідь на заяву подану позивачем, відповідач повідомив про те, що виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із засудженням за тяжкий злочин є неможливим, адже чинним законодавством такої підстави наразі не передбачено.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, позивач у 2014 році був засуджений за вчинення злочину, який відносився до тяжких злочинів.

Суд зауважує, що дійсно відповідно до вимог пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (в редакції на час засудження позивача за скоєння злочину) громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, підлягали виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах.

Станом на дату надання відповідачем позивачу відповіді, стаття 37 Закону №2232-XII (в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024) передбачала, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Суд звертає увагу на те, що з 18 травня 2024 року законної сили набув закон №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який кардинально змінив правила військового обліку та підстави для зняття або виключення з військового обліку. В тому числі змінено умови мобілізації для осіб, які раніше були засуджені до позбавлення волі за тяжкою або особливо тяжкою статтею.

Як уже зазначалось, до 18 травня 2024 року стаття 37 Закону «Про військовий обов`язок та військову службу» передбачала, що особи, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину мають право на виключення з військового обліку. Після виключення з обліку такі особи набували статусу невійськовозобов`язаного та не підлягали призову на військову службу по мобілізації.

При цьому, виключення автоматично не відбувалося. Для цього військовозобов`язаний повинен особисто був звернутись до військового комісаріату, центру комплектування та подати заяву про виключення з обліку разом з документами, які підтверджують факт засудження.

На переконання суду, ті з військовозобов`язаних, які до 18 травня 2024 року отримали статус невійськовозобов`язаного, повторному взяттю на облік не підлягають. Проте після 18 травня 2024 року з початком дії нового законодавства, відповідно до якого засудження до позбавлення волі за тяжкою або особливо тяжкою статтею вже не є підставою для виключення з військового обліку, фактично означає, що ті хто не був виключений з обліку до 18 травня 2024 року вже не можуть це зробити та будуть перебувати на військовому обліку.

З матеріалів справи встановлено, що позивач ще з 17.01.2024 та на день набрання чинності законом №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", яким змінено підстави для виключення з військового обліку був виключений з військового обліку, мав статус невійськовозобов`язаного.

Водночас, з сформованого військово-облікового документа в електронній формі вбачаєтьтся , що 30.07.2025 року позивача взято на облік відповідачем.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо внесення 30.07.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо взяття на військовий облік позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції станом на дату взяття позивача на облік), взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

2) на військовий облік військовозобов`язаних:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;

жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Відповідач не навів жодної з передбачених вказаною нормою підстав для взяття позивача 30.07.2025 на військовий облік військовозобов`язаних. Водночас суд зауважує, що позивач, як станом на 18.05.2024, так і станом на 30.07.2025 вже був виключений з військового обліку, та після 18 травня 2024 року (з початком дії нового законодавства щодо підстав для виключення з військового обліку) не прибував після відбування покарання з установ виконання покарань.

За наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних.

Також варто зазначити, що чинним законодавством у сфері військового обліку не передбачено можливості повторного включення особи до військового обліку, якщо така особа раніше була виключена з нього, а отже, при внесенні відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідач діяв не на підставі, не у межах та не у спосіб, передбачені чинним законодавством України. А відтак, вимоги позивача є обґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного.

Зобовязати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів та виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя С.А. Борискін