Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №420/41570/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41570/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 року № 443 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування пункт 6.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 № 443 в частині виплати позивачу премії у зменшеному розмірі,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 №443 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;

визнати протиправним та скасувати пункт 6.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 №443 в частині виплати ОСОБА_1 премії у зменшеному розмірі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Наказ командира в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та часткове позбавлення премії виданий з порушенням вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та є протиправним.

Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позову заперечував зазначивши, що позивачем не виконано наказ командира, та не повідомлено про невиконання або несвоєчасне виконання наказу у зв`язку з чим відповідачем правомірно прийнято наказ у №443 від 22.10.2025 про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання наказу посадових осіб військової частини НОМЕР_1 .

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, та проходить військову службу на посаді начальника відділення персоналу стройової штабу військової частини НОМЕР_1 .

З наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 №443 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання наказу посадових осіб військової частини НОМЕР_2 » судом встановлено наступне.

Не зважаючи на вимоги керівних документів, роботу командування військової частини, щодо забезпечення належної військової дисципліни та своєчасного реагування відповідних військових службових осіб на виконання поставлених їм наказів та доручень, все ще мають місце випадки порушень.

Відповідно до рапорту від 22.10.2025 офіцера відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 встановлено, що заступником командира з психологічної підтримки персоналу начальником відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , підполковником ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.ст. 29-31, 35, ст.72 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 09.10.2025, із застосуванням технічних засобів зв`язку, доведено до усіх командирів і начальників підрозділів військової частини НОМЕР_1 , наказ щодо надання у строк до 13.10.2025 друкованих відомостей доведення до підпорядкованого особового складу положень ст. 21, 22, 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, шляхом подачі відповідних відомостей офіцеру відділення психологічної підтримки персоналу, старшому лейтенанту ОСОБА_4 . З урахуванням низької виконавчої дисципліни окремих командирів (начальників) підрозділів (служб) військової частини НОМЕР_1 , термін виконання зазначеного наказу двічі продовжувався, остаточно до 10:00 год. 20.10.2025.

Разом з цим, начальником відділення персоналу стройової штабу військової частини НОМЕР_2 , підполковник ОСОБА_5 , начальником служби військової техніки озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , майором ОСОБА_6 , начальником служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ логістики військової частини НОМЕР_1 , старшим лейтенантом ОСОБА_7 , тимчасово виконуючим обов`язки командира роти логістики військової частини НОМЕР_1 , старшим сержантом ОСОБА_8 , тимчасово виконуючим обов`язки командира взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , головним сержантом ОСОБА_9 , станом на 22.10.2025, не забезпечено належного виконання наказу відданого 09.10.2025 їхнім прямим начальником. Незважаючи на вжиті заходи контролю виконання наказу, реалізовані 15.10.2025 та 18.10.2025, офіцером відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , старшим лейтенантом ОСОБА_10 , вищевказані військовослужбовці належних висновків не зробили, вчинене ними порушення військової дисципліни не припинили, про причини не належного виконання наказу не доповіли.

Таким чином, своєю бездіяльністю вищевказані військовослужбовці порушили вимоги абзаців 2, ст.4, ч.ч.1,5 ст.5, ч.1 ст.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та абзаців 4, 5, 11 ст.11, ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

З метою недопущення подібних випадків та посилення військової дисципліни, керуючись ч.1 ст.45, ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктом 1 вказаного наказу за порушення вимог абзаців 2, 5, ст.4, ч.1,5 ст.5, ч.1 ст.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та абзаців 4, 5, 11 ст. 11, ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, притягнуто начальника відділення персоналу стройової штабу військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_11 до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п."6" ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - "ДОГАНА".

Крім того пунктом 6,1 вказаного наказу визначено виплатити премію в розмірі 90% від встановленого розміру щомісячної премії за жовтень 2025 року, підполковнику ОСОБА_12 , відповідно до п. 4 розділу XVI Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №301 від 17.10.2025 (по стройовій частині), позивач вибув до Військово-медично клінічного центру Південного регіону.

Так в період з 18.10.2025 року по 19.10.2025 позивач знаходився на лікуванні.

Позивач вважає оскаржуваний наказ в його частині протиправним та за його скасуванням звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно ст.3 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.

Відповідно до ст. 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.199 року № 548-XIV.

Згідно 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст.28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Згідно ст.ст.26,30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 551-XIV.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно ст. 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Згідно ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Згідно ст.ст.83,84,86,87 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

При цьому, оцінюючи обґрунтованість спірного наказу, суд виходить із того, що відповідний наказ має прийматися на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені, в тому числі під час розгляду акту службового розслідування, та які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 №443 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання наказу посадових осіб військової частини НОМЕР_2 » порушення вимог абзаців 2, 5, ст.4, ч.1,5 ст.5, ч.1 ст.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та абзаців 4, 5, 11 ст. 11, ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, притягнуто начальника відділення персоналу стройової штабу військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_11 до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення, передбачене п."6" ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - "ДОГАНА".

З вказаного наказу вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за не виконання наказу щодо надання у строк до 13.10.2025 друкованих відомостей доведення до підпорядкованого особового складу положень ст. 21, 22, 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, шляхом подачі відповідних відомостей офіцеру відділення психологічної підтримки персоналу, старшому лейтенанту ОСОБА_4 . З урахуванням низької виконавчої дисципліни окремих командирів (начальників) підрозділів (служб) військової частини НОМЕР_1 , термін виконання зазначеного наказу двічі продовжувався, остаточно до 10:00 год. 20.10.2025.

Суд зазначає, що в наказі командира не зазначено, який саме наказ від якого числа його номер позивачем та в якій частині не виконано або в чому саме полягає порушення військової дисципліни: як зазначено вище в преамбулі наказу спочатку зазначено що згідно наказу треба надати відомості до 20.10.2025, а в подальшому зазначено, що не забезпечено належного виконання наказу.

Відповідно до ст.35 Статуту накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Згідно ст.36 Статуту командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до ст.37 Статуту військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

Разом з тим, з оскаржуваного наказу вбачається, що під час вирішення питання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення сувора догана, відповідачем не досліджувалось питання доведення до відома позивача наказу щодо надання друкованих відомостей доведення до підпорядкованого особового складу положень ст. 21, 22, 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, шляхом подачі відповідних відомостей офіцеру відділення психологічної підтримки персоналу, обставин виконання або невиконання наказу в повному обсязі або в частині, а також причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.

При цьому, до суду відповідач взагалі не надав доказів доведення зазначеного вище наказу до позивача.

Суд не приймає доводів відповідача, що наказ до позивача доведено через додаток WhatsApp, оскільки чинним законодавством не встановлено такого способу доведення наказу.

При цьому, приписи статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначають, що командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення, якщо вину військовослужбовця повністю доведено.

У постанові Верховного Суду від 12.08.2019 року по справі № 1340/4847/18 суд наголосив, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2019 року по справі № 1340/4847/18, від 01.11.2022 року по справі № 380/3045/21.

Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 , як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення догана та визначення премії в розмірі 90% від встановленого розміру щомісячної премії за жовтень 2025 року.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Судові витрати позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 року № 443 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування пункт 6.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 № 443 в частині виплати позивачу премії у зменшеному розмірі - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 №443 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Визнати протиправним та скасувати пункт 6.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 22.10.2025 №443 в частині виплати ОСОБА_1 премії у зменшеному розмірі.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко