Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №420/5082/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5082/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч. 5 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку за результатом розгляду його заяви від 20.02.2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку з 22.09.2022 року відповідно до інформації наявної у тимчасовому посвідченні СУ №006813 від 22.09.2022 року та довідки ВЛК від 22.09.2022 року №148/14/4964.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, 22.09.2022 року позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст.14-а розкладу хвороб Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, що підтверджується довідкою ВЛК від 22.09.2022 року №148/14/4964.

Однак, відповідачем вищевказані відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесені не були.

Не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою суду справі №420/5082/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.

Під час розгляду справи від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що відомості у тимчасовому посвідченні військовозобов?язаного ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 22.09.2022 року не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів, тому військово-обліковий документ ОСОБА_1 у паперовій формі вважається недійсним. За твердженням відповідача, відсутні правові підстави для виключення позивача з військового обліку військовозобов?язаних.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд у справі встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідачем за час розгляду справи не заперечувалось.

Згідно довідки ВЛК від 22.09.2022 року №148/14/4964, виданої при ІНФОРМАЦІЯ_3 (наразі – ІНФОРМАЦІЯ_4 ), позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.ІІ ст.14-а наказу МОУ від 14.08.2008 року №402.

У наданому до суду тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 22.09.2022 року міститься інформація про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.ІІ ст.14-а наказу МОУ від 14.08.2008 року №402.

Відповідно до відмітки про військовий облік у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 22.09.2022 року (пункт 14), 22.09.2022 року позивач виключений з військового обліку.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4 не були внесені відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку позивача.

Не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю відповідача, позивач оскаржив її в судовому порядку в межах адміністративної справи №420/10370/25.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 року по справі №420/10370/25 було визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.02.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 року щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

На виконання вищевказаного судового рішення, відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 року, що підтверджується відповідним листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.11.2025 року. Водночас, відповідач відмовився вносити відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, посилаючись на те, що у Реєстрі відсутні відомості про проходження позивачем ВЛК та виключення його з військового обліку, з огляду на що позивачу було рекомендовано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 для належної актуалізації його даних.

Не погоджуючись із відмовою ІНФОРМАЦІЯ_7 про виключення його з військового обліку, викладеною у листі від 19.11.2025 року, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Під час перевірки правомірності оскаржуваної позивачем бездіяльності суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан, який продовжувався в подальшому та діє до цього часу.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі – Закон України №3543-XII).

Згідно ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби закріплено в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі – Закон №2232-XII) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно ч.1 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно ч.ч.3-5 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до п.3 ч.6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

За ст.2 Закону №1951-VIII визначено, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Згідно статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ст. 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), за п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20 Порядку №1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

За п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559 був затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №559).

Відповідно до п.п.3, 4 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, повинні відповідати відомостям, що містяться в Реєстрі. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Реєстрі, він вважається недійсним. Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Реєстрі, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Реєстрі, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Аналізуючи вищевказане, у Реєстрі має відображатись повна та дійсна інформація щодо військовозобов`язаних для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо військовозобов`язаних, в тому числі, й інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

В межах даної адміністративної справи спірним питанням є бездіяльність відповідача щодо невнесення актуальних даних до Реєстру стосовно виключення позивача з військового обліку.

Судом встановлено, що листом від 19.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_8 фактично відмовив позивачу у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку, зазначивши, що у Реєстрі відсутні відомості про проходження позивачем ВЛК та виключення його з військового обліку.

Варто зазначити, що згідно п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII (в редакції від 23.04.2022 року) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

Аналогічний припис міститься в п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII в редакції від 22.09.2025 року, яка була чинна на момент відмови відповідачем, оформленої листом від 19.11.2025 року, в частині внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.

Суд враховує, що згідно довідки ВЛК від 22.09.2022 року №148/14/4964, виданої при ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.ІІ ст.14-а наказу МОУ від 14.08.2008 року №402. У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 22.09.2022 року також міститься інформація про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.ІІ ст.14-а наказу МОУ від 14.08.2008 року №402. Більш того, відповідно до відмітки про військовий облік у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 22.09.2022 року (пункт 14), 22.09.2022 року позивач виключений з військового обліку.

Зазначених обставин відповідачем протягом часу розгляду справи спростовано не було.

Відповідно до п.22.12 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 року №402 (у редакції від 16.04.2021 року), постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.

Тобто, на думку суду, поняття "виключений з військового обліку" означає, що особа втрачає статус військовозобов`язаного та на неї не поширюються обов`язки з військового обліку.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 року по справі №280/6524/24 сформував правовий висновок, відповідно до якого згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII взяти на військовий облік можуть громадян, які зняті з військового обліку, а не є виключеними з військового обліку.

За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З викладеного вбачається, що після визнання позивача 22.09.2022 року непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідач був зобов`язаний реалізувати таку постанову шляхом виключення позивача з військового обліку.

Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, на яку позивач не має впливу, не може створювати негативні наслідки для останнього.

Відповідна правова позиція була викладена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 року по справі №420/30236/25.

Крім того, у вищевказаній постанові було зазначено, що взяття осіб на військовий облік регулюється п.2 ч.1 ст.37 Закону №2232-XII, водночас, вказаною нормою не визначено підстав для повторного взяття на військовий облік осіб, які були виключені з нього за станом здоров`я та яких визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Питання взяття, зняття та виключення осіб з військового обліку регулюється виключно цим законом та здійснюється лише відповідно до установлених ним підстав.

Враховуючи вищевказане суд доходить висновку, що відмова ІНФОРМАЦІЯ_5 19.11.2025 року у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку не відповідає вимогам Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а тому є протиправною.

Щодо вимог зобов`язального характеру суд зазначає наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналізуючи вищевказані обставини, суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 22.09.2022 року, виданим ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає необхідним стягнути на його користь суму сплаченого судового збору у розмірі 1064,96 грн. з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлену листом від 19.11.2025 року, у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 22.09.2022 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 064,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя О.В. Білостоцький