Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №420/43123/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/43123/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягала у не направленні ОСОБА_1 на обстеження військово-лікарською комісією у період з 01.09.2024 до 20.04.2025 року;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди 100000 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з приводу поранення, травми, отриманої 27.09.2022 року під час захисту Батьківщини з 24.12.2024 по 20.02.2025 року, з 28.04.2025 року по 30.06.2025 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду 100000 гривень, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з приводу поранення, травми, отриманої 27.09.2022 року під час захисту Батьківщини з 24.12.2024 по 20.02.2025 року, з 28.04.2025 року по 30.06.2025 року;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.07.2024 року по 30.06.2025 року включно,01.07.2025 року – 21.08.2025 року, 22.08.2025 року по 03.10.2025 року включно в розмірі грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження з урахуванням раніше виплачених виплат;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.07.2024 року по 30.06.2025 року включно,01.07.2025 року – 22.08.2025 року, 21.08.2025 року по 03.10.2025 року включно в розмірі грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження з урахуванням раніше виплачених виплат;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування під час складання грошового атестату щодо ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання за період з 01 липня 2024 року по 03 жовтня 2025;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити новий грошовий атестат щодо ОСОБА_1 , виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, за період з 01 липня 2024 року по 03 жовтня 2025.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 25.08.2022 року по 03.10.2025 року. Зазначає, що за період лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я виплата додаткової винагороди за період стаціонарного лікування ОСОБА_1 проводилися не в повному розмірі. Крім того вказує, що в супереч вимогам чинного законодавства командиром військової частини НОМЕР_1 не видано ОСОБА_1 направлення на медичний огляд військово лікарською комісією у період з 23.12.2024 до 20.04.2025 року. Окремо позивач зазначє, що відповідачем протиправно не виплачувалось грошове забезпечення позивача зпочинаючи з липня 2024 року.

Ухвалою суду від 05 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти задоволення позову заперечував зазначивши, що відповідач діяв відповідно но норм чинного законодавства, та виплатив всі суми належного позивачеві грошового забезпечення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 25.08.2022 року по 03.10.2025 року.

Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.20255 року № 282, ОСОБА_1 звільнений з військової служби за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.

Судом також встановлено, що позивач брав участь у захисті Батьківщини, 27.09.2022 року позивач, отримав мінно-вибухову травму. Політравма. Проникаюче поранення грудної клітки зліва. Проникаючі уламкові поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкої кишки. Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Множинні переломи кісток лицевого черепа, гемосинус. Множинні уламкові поранення верхніх та нижніх кінцівок. Гемофтальм, множинні чужорідні тіла слизової обох очей, проникаюче поранення склерального тіла лівого ока. Внутрішньочеревна кровотеча, відкритий пневмоторакс зліва, травматичний шок ІІІ – ІV ступеня. Що підтверджується довідкою про обставини травми №261/п від 31.12.2022 року.

Позивач проходив лікування внаслідок отриманих травм.

Факт отримання ОСОБА_1 медичної та реабілітаційної допомогу у закладах охорони здоров`я в стаціонарних умовах, а також перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення підтверджується наступними документами:

- КНП Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» - 27.09.2022-29.09.2022 року – виписка із медичної картки стаціонарного хворого №4914/777;

- КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради – 29.09.2022 рік – 05.06.2023 рік – Виписка №17680 із медичної картки стаціонарного хворого;

- Довідка ВЛК від 12.04.2023 року № 217 ( травма пов`язана із захистом Батьківщини, згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 травма важкого ступеню, потребує подальшого лікування у КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради);

- Довідка ВЛК від 06.06.2023 року №348(потребує лікування у Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» на 30 днів);

- Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» – 05.06.2023- 12.07.2023 рік – виписний епікриз №61103б;

- Військово-медичний клінічний центр Південного регіону 12.07.2023 рік – 28.07.2023 рік – Виписка із медичної картки стаціонарного хворого №3308;

- Довідка ВЛК від 27.07.2023 року №1520 (потребує відпустки для лікування 30 днів, травма пов`язана із захистом Батьківщини, згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 травма важкого ступеню);

- Військово-медичний клінічний центр Південного регіону 25.08.2023 рік – 27.09.2023 рік – Перевідний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №4179;

- ТОВ «Медична клініка «Артмедіум» 06.09.2023 – 07.09.2023 рік - Виписка із медичної картки стаціонарного хворого;

- Довідка ВЛК від 26.09.2023 року №1753 (потребує лікування у Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України»);

- Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» – 27.09.2023- 03.10.2023 рік – перевідний епікриз №61103б (амбулаторна картка хворого);

- Військово-медичний клінічний центр Південного регіону 03.10.2023-11.10.2023 роки – Перевідний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №5003;

- Довідка ВЛК від 11.10.2023 року № 1872 (потребує подальшого стаціонарного лікування у КНП МКЛ №10 ОМР);

- КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР – 11.10.2023 -27.10.2023 роки – виписка із медичної картки стаціонарного хворого № 12514;

- Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» – 27.10.2023- 20.11.2023 роки – перевідний епікриз №61103б (амбулаторна картка хворого);

- Довідка ВЛК від 21.11.2023 року №9015 (потребує реабілітації у клінічному санаторії «Аркадія» ДПС України 21 календарних дні);

- Клінічний санаторій «Аркадія» ДПС України 22.11.2023 – 20.12.2023 роки – Перевідний епікриз №2241;

- Військово-медичний клінічний центр Південного регіону 21.12.2023-15.01.2024 роки – Виписний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №21;

- ТОВ «Медична клініка «Артмедіум» 11.01.2024 рік - Виписка із медичної картки стаціонарного хворого;

- Довідка ВЛК від 15.01.2024 року №193 (потребує відпустки для лікування 30 днів, травма пов`язана із захистом Батьківщини, згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 травма важкого ступеню);

- Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» – 14.02.2024 – 18.03.2024 роки – перевідний епікриз (№61103б амбулаторна картка хворого);

- ДПСУ Клінічний санаторій «Аркадія» 18.03.2024 – 17.04.2024 роки – Виписний епікриз № 529 із медичної картки стаціонарного хворого;

- Довідка ВЛК від 17.04.2024 року №1663/в (потребує тривалого лікування після поранення);

- Довідка ВЛК від 17.04.2024 року №1662/в (потребує реабілітації у клінічному санаторії «Аркадія» ДПС України тривалістю 30 календарних днів);

- ДПСУ Клінічний санаторій «Аркадія» 18.04.2024 – 17.05.2024 роки – Перевідний епікриз № 685 із медичної картки стаціонарного хворого;

- Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» – 17.05.2024 – 02.07.2024 роки – перевідний епікриз (№61103б амбулаторна картка хворого);

- ДПСУ Клінічний санаторій «Аркадія» 02.07.2024 – 01.08.2024 роки – Виписний епікриз № 1156 із медичної картки стаціонарного хворого;

- Госпіталь Військова частина НОМЕР_2 – 03.08.2024 – 03.09.2024 роки – Перевідний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №1641;

- Військово-медичний клінічний центр Південного регіону 03.09.2024 – 27.09.2024 роки – Виписний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №6616;

- ТОВ «Медична клініка «Артмедіум» 23.09.2024 рік - Виписка із медичної картки стаціонарного хворого;

- Довідка ВЛК від 26.09.2024 року №2388 (потребує відпустки для лікування 30 днів, травма пов`язана із захистом Батьківщини, згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 травма важкого ступеню);

- Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» – 25.10.2024 – 05.12.2024 роки – перевідний епікриз (№61103б амбулаторна картка хворого);

- Одеський національний медичний університет 05.12.2024 – 23.12.2024 роки – Виписка №4440/1140 із медичної картки стаціонарного хворого;

- ДПСУ Клінічний санаторій «Аркадія» 23.12.2024 – 24.01.2025 роки – Виписка № 2196 із медичної картки стаціонарного хворого;

- Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» – 24.01.2025 – 28.01.2025 роки – перевідний епікриз (№61103б амбулаторна картка хворого);

- Військово-медичний клінічний центр Південного регіону 28.01.2025 – 07.02.2025 роки – Виписка із медичної картки стаціонарного хворого №891;

- Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» – 07.02.2025 – 20.02.2025 роки – перевідний епікриз (№61103б амбулаторна картка хворого);

- КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР – 20.02.2025 – 03.03.2025 роки – Виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого з історії хвороби № 1278/1240 (діагноз: грип, клініко-епідеміологічно, перебіг середньої важкості. Гострий бронхіт);

- Госпіталь Військова частина НОМЕР_2 – 28.04.2025 – 30.06.2025 роки – Виписка із медичної картки стаціонарного хворого №699;

- КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР 22.08.2025 – 03.09.2025 року – виписка №12859 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відділення урології та трансплантології (діагноз: СКХ. Конкремент верхньої третини правого сечоводу. Гострий обструктивний пієлонефрит праворуч).

- Довідка ВЛК № 2025-0903-1212-2566-7 від 03.09.2025 року (потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів).

З листа Військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2025 року №0666/35/14902 судом встановлено, що колишньому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , майору ОСОБА_1 , з 24 грудня 2024 року по 30 червня 2025 року виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні не проведено, так як, в момент видання наказів не було висновку військово-лікарської комісії та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про продовження перебування військовослужбовця в лікарняних закладах з тяжким пораненням.

14.02.2025 року Позивач отримав виплату грошового забезпечення з військової частини НОМЕР_3 розмірі 77151,53 гривні, у вересні 2025 року отримав виплату грошового забезпечення у розмірі 27140,49 гривень.

27.07.2025 року, ОСОБА_1 подано рапорт до військової частини НОМЕР_1 щодо перерахунку та виплати додаткової винагороди та грошового забезпечення за період з 27.09.2022 року по 30.06.2025 року.

Згідно листа військової частини НОМЕР_1 від 01 вересня 2025 року № 0666/35/10867 з 24 грудня 2024 року додаткова винагорода з розрахунку 100 000 грн на місць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні не виплачувалася, так як, в момент видання наказів про виплату додаткової винагороди не було підтверджуючих документів про перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні з наслідками отриманого поранення 27 вересня 2022 року.

Проте, згідно опису вкладення до цінного листа 6502504664579 разом з рапортом від 27 липня 2025 року (вх. № 19134 від 16.08.2025 року) Позивач подав відповідні підтверджуючі документи про перебування на стаціонарному лікуванні після отримання поранення від 27 вересня 2022 року.

Щодо виплати щомісячного грошового забезпечення військова частина НОМЕР_1 у листі від 01 вересня 2025 року № 0666/35/10867 зазначає, що військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 не було проведено виплату з січня 2025 року, так, як, до військової частини не надходила довідка військово-лікарської комісії та відповідно не було продовжено виплату щомісячного грошового забезпечення.

Проте згідно картки особових рахунків ОСОБА_1 , які були додані до листа військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2025 року, вбачається, що грошове забезпечення не було нараховано та виплачено ОСОБА_1 починаючи з липня 2024 року. В подальшому в лютому 2025 року, були нараховані та виплачені грошові кошти, а саме щомісячне грошове забезпечення у розмірі 77151,53 гривні (ймовірно не повна сума виплат грошового забезпечення за три місяці ) та в вересні 2025 року у розмірі 27140,49 гривень.

Зазначене підтверджується і випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 .

Зважаючи на відповідь військової частини НОМЕР_1 від 01 вересня 2025 року № 0666/35/10867, ОСОБА_1 повторно подав заяву до військової частини НОМЕР_1 щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення з 01.01.2025 року по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , щодо перерахунку та виплати додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на місць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні за період з 24.12.2024 року по 30.06.2025 року на основі підтверджуючих документів про перебування на стаціонарному лікуванні після отримання поранення від 27 вересня 2022 року.

Зазначений лист згідно даних Укрпошти представником військової частини НОМЕР_1 отримано 28.10.2025 року, проте станом на дату подання позовної заяви відповідь не було надано та відповідно не було нараховано виплат.

19.12.2025 року, Позивачем отримано лист військової частини НОМЕР_1 з відповіддю на рапорт від 27.07.2025 року (додаток 58) де зазначено, що з 24.12.2024 року по 30.06.2025 року виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні не проведено, так як в момент видання наказів не було висновку військово-лікарської комісії та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про продовження перебування військовослужбовця в лікарняних закладах з тяжким пораненням.

Згідно картки особових рахунків ОСОБА_1 в січні 2025 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 667741, 94 гривні. Це додаткова винагорода не нарахована та не виплачена до 23.12.2024 року.

Позивач зазначає, що починаючи з 24.12.2024 року в супереч вимогам чинного законодавства, ОСОБА_1 не отримував додаткової винагороди передбаченої постановою № 168 у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, за період з 24.12.2024 – 20.02.2025 року (лікування внаслідок травми пов`язаної з захистом Батьківщини), 28.04.2025 – 30.06.2025 року (лікування внаслідок травми пов`язаної з захистом Батьківщини). А грошове забезпечення в розмірі, яке отримував за останньою займаною посадою ОСОБА_1 , перестав отримувати з січня 2025 року, згідно відповіді військової частини НОМЕР_1 , а фактично, з липня 2024 року з урахуванням частково виплаченого грошового забезпечення у лютому та вересні 2025 року. Вказане слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону. Аналогічне положення викладено і в п.1. ч.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правовою основою зазначеного обов`язку є Конституція України, Закони України «Про військовий обов`язок і військову службу», «;Про оборону України», «;Про збройні сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч.1 ст.9 Закону № 2011-XII).

Згідно з ч.2 ст.9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами частини 4 статті 9 Закону № 2011-XIІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови № 704 встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який указами Президента України продовжено до сьогоднішнього дня.

На затвердження вказаних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію».

Згідно з «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

В супереч вимогам чинного законодавства командиром військової частини НОМЕР_1 не видано ОСОБА_1 направлення на медичний огляд військово лікарською комісією у період з 23.12.2024 до 20.04.2025 року.

Суд враховує, що за період перебування на лікуванні з моменту отримання поранення до виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , Позивач направляв відповідні виписки з закладів охорони здоров`я про перебування на лікуванні або реабілітації, висновки ВЛК до командування військової частини НОМЕР_1 .

Однак, військовою частиною, отримуючи безпосередньо документи з закладів охорони здоров`я про продовження лікування військовослужбовця, та відповідно медичні документи від самого ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку, починаючи з 2024 року жодного разу не повідомлено ОСОБА_1 про необхідність отримати висновок ВЛК про потребу у тривалому лікуванні, також не видано направлення на визначення придатності до військової служби, чим здійснено протиправну бездіяльність.

Відсутність у Військової частини висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) для прийняття командиром військової частини рішення про виплату позивачу грошового забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах, не може ставитись в провину Позивачу та обмежувати його право на отримання належного йому грошового забезпечення, з урахуванням додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, передбаченої Постановою №168, адже у зазначений період ОСОБА_1 перебував на лікуванні після важкого поранення, та відповідно Відповідач не здійснив дій щодо забезпечення прав позивача, не повідомив його про обов`язковість отримання зазначеного висновку ВЛК про потребу у тривалому лікуванні.

Згідно п.30 Наказу Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України» (далі Наказ № 280) , заклади охорони здоров`я (установи) зобов`язані забезпечити відправку медичних та інших документів військовослужбовців в електронній формі (у разі відсутності технічної можливості або, якщо передбачено надання тільки оригіналів паперових документів, також у паперовій формі) до військових частин за місцем проходження служби військовослужбовців (у разі розформування військових частин або проведення інших організаційних заходів - військових частин вищих рівнів) та повідомляти служби персоналу цих військових частин про дати виписки військовослужбовців із закладів охорони здоров`я (установ) з метою виключення військовослужбовців із списків особового складу військових частин та своєчасного здійснення розрахунків, зняття з усіх видів забезпечення.

Разом з тим, п. 33 Наказу № 280 закріплює, що про прибуття військовослужбовців на лікування безпосередньо до закладів охорони здоров`я (установ) (зокрема, військовослужбовців, яких було підібрано на полі бою чи на морі, та тих, які прибули особисто без медичної картки з районів бойових дій), а також про виписку таких військових із закладів охорони здоров`я, керівники цих закладів не пізніше наступного дня після їхнього прибуття чи виписки зобов`язані повідомити командирів військових частин або керівників медичних підрозділів військових частин.

Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров`я зобов`язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули закріплено у ст.261 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Судом встановлено, що військова частина НОМЕР_1 була проінформована про те, що Позивач перебуває на лікуванні, проте жодним чином не повідомили про те, що він має надати додаткові документи, а саме висновок ВЛК.

Також, відповідно до направлення на медичний огляд ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби (лікування) від 24.12.2023 року та медичної характеристики ОСОБА_1 направляється на медичний огляд ВЛК для визначення необхідності подальшого лікування у профільному закладі. Тобто військовою частино НОМЕР_1 раніше, а саме 24.12.2023 року видавалося направлення для визначення необхідності подальшого лікування.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Пунктом 10 Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем (пункт 11 Порядку №260).

Згідно пункту 12 Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

Відповідно до положень пункту 1 розділу XXVIII Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесено зміни до «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок № 260 новим розділом. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

З системного аналізу наведених норм права слідує, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

З аналізу норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується винагорода у розмірі 100 000 гривень.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн винагороди протягом усього строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з отриманням травми за висновком військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Часове обмеження строку збереження грошового забезпечення військовослужбовця, який перебуває на лікуванні, мається в пункті 11 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Матеріали справи містять належні документи, що засвідчують потребу позивача в продовженні лікування та в довготривалому лікуванні після отриманого поранення, а саме відповідні довідки військово-лікарської комісії, що, у відповідності до положень п. 11 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 260, є підставою для продовження позивачу виплати грошового та матеріального забезпечення, в тому числі додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 пропорційно часу перебування на лікуванні після 12-місячного строку безперервного лікування.

Так, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 261/п від 31.12.2022 року ОСОБА_1 27.09.2022 року одержав поранення: мінно-вибухова травма. Політравма. Проникаючи поранення грудної клітини зліва. Проникаючі уламкові поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкої кишки. Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Множинні переломи кісток лицевого черепа, гемосинус. Множинні уламкові поранення верхніх та нижніх кінцівок. Гемофтальм, множинні чужородні тіла слизових обох очей, проникаючи поранення склерального тіла лівого ока. Внутрішньочерепна кровотеча, відкритий пневмоторакс зліва, травматичний шок ІІІ-ІV ступеню. Через артилерійський обстріл противника поблизу населеного пункту Українка, Миколаївського району, Миколаївської області.

Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійснені ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації та яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини.

Поранення не являється наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Так, ОСОБА_1 , в оспорюваний період, а саме з 23.12.2024 року надійшов за направленням невролога ВМКЦ ПР для реабілітаційного лікування до КС «Аркадія» ДПСУ.

В подальшому 24.01.2025 року відповідно до консультації офтальмолога виписаний для продовження лікування в інституті Філатова.

Проте у зв`язку погіршенням стану здоров`я (підвищення температури тіла та катаральні явища )та відповідно консультації лікаря-інфекціоніста переведено на стаціонарне лікування у відділення ВМКЦ ПР (діагноз Грип (клінічноепідеміологічно), середнього ступеня важкості. Стан після МВТ).

Після закінчення лікування переведено до інституту Філатова для продовження стаціонарного хірургічного лікування, де перебував на лікуванні з 07.02.2025 року по 20.02.2025 року.

20.02.2025 року відповідно консультації лікаря-інфекціоніста ВМКЦ ПР враховуючи погіршення загального стану (підвищення температури тіла та катаральні явища) переведений на стаціонарне лікування у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня», де перебував на стаціонарному лікуванні відповідно до 03.03.2025 року (за вказаний період з 20.02.2025 року -03.03.2025 року не оспорюю дії військової частини щодо не виплати додаткової винагороди у розмірі 100 тисяч за період стаціонарного лікування).

Після виписки з закладу охорони здоров`я, з 03.03.2025 року перебував у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .

З 28.04.2025 року ОСОБА_1 за направлення військової частини НОМЕР_1 перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 , де і проходив ВЛК щодо визначення придатності до військової служби. Виписаний із закладу охорони здоров`я 30.06.2025 року.

Згідно свідоцтва про хворобу №2025-0618-1644-5941-0 від 18.06.2025 року затвердженого рішенням 18 регіональної ВЛК №2025-0619-1454-3836-7 від 19.06.2025 року на підставі статті 31-а,62-а, графи 3 Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнаний непридатний до військової служби.

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 04.07.2025 року №2/25/1262/Р встановлено першу Б групу інвалідності внаслідок захисту Батьківщини.

З огляду на викладене, вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягала у не направленні ОСОБА_1 на обстеження військово-лікарською комісією у період з 01.09.2024 до 20.04.2025 року та підтвердження позивачем, що перебування на лікуванні у спільний період пов`язане з отриманням травми пов`язаної з захистом Батьківщини суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди 100000 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з приводу поранення, травми, отриманої 27.09.2022 року під час захисту Батьківщини з 24.12.2024 по 20.02.2025 року, з 28.04.2025 року по 30.06.2025 року та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду 100000 гривень, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з приводу поранення, травми, отриманої 27.09.2022 року під час захисту Батьківщини з 24.12.2024 по 20.02.2025 року, з 28.04.2025 року по 30.06.2025 року.

Щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у період з липня 2024 року по день виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Як передбачено п. 9 статті 9 Закону №2011-XII, за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10 -1 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 розділу XXVIII Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Такий порядок виплати грошового забезпечення не стосується військовослужбовців, зарахованих у розпорядження посадових осіб (які мають право призначення на посади) відповідно до підпунктів 12 -1 та 13 пункту 116, а також пункту 122 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.

Відповідач стверджує, що військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 не було проведено виплату щомісячного грошового забезпечення з січня 2025 року.

Проте, як вбачається з картки особових рахунків ОСОБА_1 , які були додані до листа військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2025 року, що грошове забезпечення не було нараховано та виплачено ОСОБА_1 починаючи з липня 2024 року. В подальшому в лютому 2025 року, були нараховані та виплачені грошові кошти, а саме щомісячне грошове забезпечення у розмірі 77151,53 гривні (орієнтовно не повна сума виплат грошового забезпечення за три місяці) та в вересні 2025 року у розмірі 27140,49 гривень.

Зазначене підтверджується і випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 .

В подальшому згідно картки особових рахунків ОСОБА_1 , не було нараховано та виплачене щомісячне грошове забезпечення.

Як, вбачається з медичних документів, ОСОБА_1 17.04.2024 року отримав Довідку ВЛК від 17.04.2024 року №1663/в , у якій відповідно зазначено «потребує тривалого лікування після травми (поранення)».

В подальшому у ОСОБА_1 була перерва між лікуванням, а саме у період з 01.08.2024 року по 03.08.2024 року ОСОБА_1 перебував у місці постійному місці дислокації військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідно виписним епікризом № 1156 із медичної картки стаціонарного хворого 02.07.2024-01.08.2024 роки, перевідним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №1641– 03.08.2024 – 03.09.2024 роки.

Отже, з 03.08.2024 року розпочався наступний, новий період лікування внаслідок поранення, отриманого 27.09.2022 року.

В оспорюваний період, а саме з 23.12.2024 року Позивач надійшов за направленням невролога ВМКЦ ПР для реабілітаційного лікування до КС «Аркадія» ДПСУ.

В подальшому 24.01.2025року відповідно до консультації офтальмолога виписаний для продовження лікування в інституті Філатова.

Проте у зв`язку погіршенням стану здоров`я (підвищення температури тіла та катаральні явища) та відповідно консультації лікаря-інфекціоніста переведено на стаціонарне лікування у відділення ВМКЦ ПР (діагноз Грип (клінічно-епідеміологічно), середнього ступеня важкості. Стан після МВТ).

Після закінчення лікування переведено до інституту Філатова для продовження стаціонарного хірургічного лікування, де перебував на лікуванні з 07.02.2025 року по 20.02.2025 року

20.02.2025 року відповідно консультації лікаря-інфекціоніста ВМКЦ ПР враховуючи погіршення загального стану (підвищення температури тіла та катаральні явища) переведений на стаціонарне лікування у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня», де перебував на стаціонарному лікуванні відповідно до 03.03.2025 року.

Після виписки закладу охорони здоров`я, з 03.03.2025 року перебував у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .

З 28.04.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 , де і проходив ВЛК щодо придатності до військової служби згідно направлення від військової частини НОМЕР_1 . Виписаний із лікувального закладу 30.06.2025 року.

Як вбачається, з медичних виписок з закладів охорони здоров`я, ОСОБА_1 у період з 04.03.2025 року по 28.04.2025 року не перебував на стаціонарному лікуванні.

В зазначений період Позивач знаходився у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .

Тобто з 28.04.2025 року у Позивача розпочався наступний, новий період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранення отриманого під час захисту Батьківщини.

Отже, як вбачається з норм чинного законодавства, ОСОБА_1 у період з 04.03.2025 року по 27.04.2025 року включно мав отримувати відповідно грошове забезпечення в розмірі грошового забезпечення, яке отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження. Оскільки, весь час до 04.03.2025 року (крім 02.08.2024) він перебувавав на стаціонарному лікуванні або відпустці для лікування, що відповідно виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.

Після виписки з закладу охорони здоров`я та отримання свідоцтва про хворобу, Позивач 30.06.2025 року подав рапорт щодо звільнення з військової служби за станом здоров`я.

Відповідно до п22.10. Наказу № 402, Постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.

Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, повинні бути реалізовані негайно.

Згідно п262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, начальник військового закладу охорони здоров`я зобов`язаний за п`ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров`я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.

В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров`я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов`язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров`я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В особливий період військовослужбовці, які згідно з висновком військоволікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Військовослужбовці також мають право особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також для оформлення звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Враховуючи вищевикладені норми, відповідно після виписки з закладу охорони здоров`я 30.06.2025 року, Позивач здійснив дії передбаченні законодавство для звільнення з військової служби за станом здоров`я.

Згідно підпункту 15 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі: якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення.

В той же час, згідно підпункту 10 п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі: визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним чи обмежено придатним до військової служби - до звільнення з військової служби.

Аналізуючи зазначенні норми права, варто прийти до висновку, що після виписки з закладу охорони здоров`я 30.06.2025 року та подачі рапорту на звільнення з військової служби за станом здоров`я, а саме у зв`язку з визнанням військово-лікарською комісією непридатним до військової служби ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_1 мали б зарахувати Позивача наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб по іншій підставі, а саме у зв`язку з визнанням військово-лікарською комісіє непридатним до військової служби.

Отже, після 30.06.2025 року відповідно мав розпочатися новий період перебування у розпорядженні по новій підставі – визнання військово-лікарською комісією непридатним до військової служби, а тому строки перебування у розпорядженні мають рахуватися заново.

В подальшому під час очікування на наказ про виключення Позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , згідно виписки №12859 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відділення урології та трансплантології у період з 22.08.2025 року по 03.09.2025 року перебувавав на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР з діагнозом СКХ. Конкремент верхньої третини правого сечоводу. Гострий обструктивний пієлонефрит праворуч.

Згідно довідки ВЛК № 2025-0903-1212-2566-7 від 03.09.2025 року, визначено, що ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування у зв`язку з хворобою на 30 календарних днів.

Тобто у період з 22.08.2025 року по 03.10.2025 року, Позивач має право отримувати грошове забезпечення у розмірі, яке отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, оскільки він перебував на стаціонарному лікуванні та відповідно у відпустці для лікування.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.07.2024 року по 30.06.2025 року включно,01.07.2025 року – 21.08.2025 року, 22.08.2025 року по 03.10.2025 року включно в розмірі грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження з урахуванням раніше виплачених виплат та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з з 01.07.2024 року по 30.06.2025 року включно,01.07.2025 року – 22.08.2025 року, 21.08.2025 року по 03.10.2025 року включно в розмірі грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження з урахуванням раніше виплачених виплат.

Окремо судом встановлено, що 27.07.2025 року ОСОБА_1 подав рапорт до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у зв`язку з інвалідністю, яка отримана внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2025 року 282, зазначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у відповідності до наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, окремого доручення Міністра оборони України №156/уд від 09 січня 2025 року виплачена.

Також згідно п. 5.2 Грошового атестату майора ОСОБА_1 від 06 жовтня 2025 р. № 2451, виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.08.2025 року №244.

Відповідно картки особового рахунку за №5901, додатку 14 до Порядку організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організації Збройних Сил України, Позивачу було нарахована та виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі 27553 грн. 80 коп.

Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виготовити та направити новий грошовий атестат щодо ОСОБА_1 , виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, за період з 01 липня 2024 року по 03 жовтня 2025, то в цій частині позовні вимоги є передчасними, а тому не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем ще не здійснено перерахунку грошового забезпечення на виконання даного судового рішення, позивач не звертався до відповідача із заявою щодо видачі оновленого грошового атестату, а відповідач у видачі оновленого грошового атестату позивачу не відмовляв.

В той же час суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягала у не направленні ОСОБА_1 на обстеження військово-лікарською комісією у період з 01.09.2024 до 20.04.2025 року.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди 100000 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з приводу поранення, травми, отриманої 27.09.2022 року під час захисту Батьківщини з 24.12.2024 по 20.02.2025 року, з 28.04.2025 року по 30.06.2025 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) щомісячну додаткову винагороду 100000 гривень, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з приводу поранення, травми, отриманої 27.09.2022 року під час захисту Батьківщини з 24.12.2024 по 20.02.2025 року, з 28.04.2025 року по 30.06.2025 року.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.07.2024 року по 30.06.2025 року включно,01.07.2025 року – 21.08.2025 року, 22.08.2025 року по 03.10.2025 року включно в розмірі грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження з урахуванням раніше виплачених виплат.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошового забезпечення за період з 01.07.2024 року по 30.06.2025 року включно,01.07.2025 року – 22.08.2025 року, 21.08.2025 року по 03.10.2025 року включно в розмірі грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження з урахуванням раніше виплачених виплат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко