Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №320/6742/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року м. Київ справа №320/6742/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ради оборони Київської області, Київської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування пункту 1.1. рішення від 14.10.2024 №279,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ради оборони Київської області, Київської обласної військової адміністрації, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.1. рішення оперативного штабу Ради оборони Київської області від 14.10.2024 №279 про заборону на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Фастівського району Київської області, проведення автомобільних заходів до моменту припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану на всій території України або до окремого розпорядження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що п. 1.1 рішення оперативного штабу Ради оборони Київської області від 14.10.2024 № 279 в частині заборони проведення автомобільних заходів на земельній ділянці (кадастровий номером 3222486600:04:002:0210), яка розташована на території Тарасівської сільської ради Фастівського району Київської області є незаконним та необґрунтованими.

Звернуто увагу, що оперативний штаб Ради оборони Київської області не має законодавчо закріплених повноважень запроваджувати обмеження, що ухвалені протоколом № 279 від 14.10.2024, оскільки це не входить до повноважень, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Вказано, що мотивувальна частина оскаржуваного протоколу № 279 від 14.10.2024 не містить достатніх підстав та доказів того, що запроваджувані заходи є необхідними для досягнення законної мети щодо забезпечення безпеки та суспільного інтересу.

Окрім того, при прийнятті рішення оперативним штабом Ради оборони Київської області не наведено жодних обґрунтованих підстав, які б свідчити про застосування до позивача таких обмежень.

За висновком представника позивача, прийняте рішення оперативним штабом Ради оборони Київської області не відповідає принципам верховенства права та пропорційності, тоді як будь-яке обмеження прав повинно відповідати законній меті та бути суспільно необхідним у демократичному суспільстві.

Таким чином, рішення оперативного штабу Ради оборони Київської області ухвалене без законних на те підстав та є втручанням у право на мирне володіння майном ОСОБА_1 , у зв`язку з чим рішення оперативного штабу Ради оборони Київської області підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача-2 долучено до матеріалів справи відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки за інформацією Відділення поліції № 1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України 05.10.2024 надійшло повідомлення про те, що невідомі особи між населеними пунктами с. Тарасівка – с. Крюківщина, на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210, на якому розташоване ТОВ «БАЗА23», всупереч установленому порядку влаштовують автоперегони.

Зокрема, нехтуючи загальноприйнятими нормами та порушуючи громадський порядок, який полягає у порушенні безпечності громадського спокою, нехтуванні Указу Президента України, яким введено правовий режим воєнного стану, на згаданій земельній ділянці 05.10.2024 було організовано захід - дрифтинг (заїзд) під назвою «Форсаж».

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210, власником якої є ОСОБА_1 , в порушення законодавства та цільового призначення земельної ділянки, використовувалась для дрифтингу.

Отже, відповідно до протоколу № 279 засіданням оперативного штабу Ради оборони Київської області від 14.10.2024 правомірно вирішено заборонити на земельній ділянці кадастровий номер 3222486600:04:002:0210, розташованій на території Тарасівської сільської ради Фастівського району, проведення автомобільних заходів до моменту припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану на всій території України або до окремого розпорядження.

У відповіді на відзив представник позивача зауважував, що доводи, викладені представником відповідача-2, є узагальненими, непідтвердженими доказами та нормами чинного законодавства, а отже не спростовують протиправність прийнятого відповідачем-1 рішення.

Таким чином, на думку представника позивача, спірне рішення прийнято свавільно, з перевищенням повноважень та за відсутності дослідження всіх доказів та обставин.

Представник відповідача-1 своєї позиції щодо заявлених позовних вимог не виклав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.10.2024 на засіданні оперативного штабу Ради оборони Київської області розглянуто колективне звернення мешканців с. Крюківщина, Бучанського району, Київської області, зі змісту якого вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Фастівського району Київської області лунають гучні звуки під час проведення тренувань, змагань з дрифтингу, автоперегонів тощо, які сприймаються громадянами як обстріли, звуки сирен під час повітряних тривог та негативно впливають на їх психоемоційний стан.

За результатами розгляду якого, з метою зниження соціальної напруги, оперативним штабом Ради оборони Київської області прийнято рішення про забору на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210, яка розташована на території Тарасівської сільської ради Фастівського району Київської області, проведення автомобільних заходів до моменту припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану на всій території України або окремого розпорядження (п.1.1. протоколу № 279 від 14.10.2024).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022», введено воєнний стан на території України, а відтак права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися.

Рада оборони є колегіальним органом управління, що утворюється в особливий період та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації та Положенням про раду оборони Автономної Республіки Крим і області, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2007 року № 507 (ДСК).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 8 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон) в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, зокрема, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такий захід правового режиму воєнного стану, як заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів.

Статтею 9 Закону визначено, що в умовах воєнного стану військові адміністрації та органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України та іншими законами України.

Таким чином, оскільки питання стосувалось питання правомірності здійснення позивачем масових автомобільних заходів, доводи представника позивача про перевищення повноважень відповідачами при прийнятті спірного рішення не підтверджується.

За інформацією Відділення поліції № 1 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України (далі — відділення поліції № 1) 05.10.2024 до відділення поліції № 1 надійшло повідомлення про те, що невідомі особи між населеними пунктами с. Тарасівка – с. Крюківщина, на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210, на якому розташоване ТОВ «БАЗА23», всупереч установленому порядку влаштовують автоперегони.

За даним фактом сектором дізнання відділення поліції № 1 внесені відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024116050000185 від 05.10.2024 за ознаками злочину (кримінального проступку), передбаченого статтею 356 Кримінального Кодексу України (самоправство).

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210, цільове призначення - «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту і дорожнього господарства» є ОСОБА_1 . Нехтуючи загальноприйнятими нормами та порушуючи громадський порядок, який полягає у порушенні безпечності громадського спокою, нехтуванні Указу Президента України, яким введено правовий режим воєнного стану, на згаданій земельній ділянці, 05.10.2024 було організовано захід - дрифтинг (заїзд) під назвою «Форсаж».

Особи, які мешкають неподалік від зазначеної вище ділянки стверджували, що з вересня 2024 року постійно чути шум та неприємний звук від автомобілів, які їздять на перегоновому треку. Шум чути як в приміщенні будинку, так і на території домоволодіння цих власників, він постійно заважає та створює неприємні емоції, негативно впливає на психоемоційний стан мешканців, а на фоні військового стану - викликає почуття страху, оскільки нагадує звуки повітряної тривоги та систематичні обстріли країною-агресором.

З метою повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин 31.10.2024, в рамках кримінального провадження, проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210 за участі контролюючих органів, зокрема, представників ДТЕК Київські Регіональні Електромережі, Київського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України, ГУ ДСНС України в Київській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області та Боярської ОТГ.

За результатом проведеного огляду виявлені та зафіксовані наступні порушення: місце розташування смітників; відсутність пожежних щитів; відсутність резервуарів з водою (штучні вододжерела); на території розміщена відкрита тимчасова електромережа (подовжувач); відсутні протишумові екрани (на встановлення яких необхідно проєкт та дозвіл).

Начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Каленюк М. С., як уповноважена особа, яку було залучено до огляду, показав, що земельна ділянка із асфальтним покриттям, на якій здійснюється дрифтинг, огородження парканом із металопрофілю та не має властивості поглинання шуму, тобто по периметру ділянки відсутня санітарно-захисна зона, адже для організації санітарно-захисної зони має бути проєкт для організації санітарно-захисної зони та документ, який підтверджує її затвердження, а також виявлена відсутність шумопоглинаючих екранів.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами.

Окрім цього, Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173 (далі - Правила) визначаються основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення.

Пунктом 5.4 Правил визначено, що промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Також, для визначення і встановлення санітарно-захисної зони на підставі чинних нормативів і з урахуванням фактичного впливу готують Проєкт визначення санітарно-захисної зони конкретного об`єкта, який у подальшому проходить державну санітарно-епідеміологічну експертизу в Державній установі «Інститут громадського здоров`я ім. О. М. Марзеєва НАМН України», а Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надає висновок.

Зважаючи на викладене вище, суд погоджується з відповідачем-2, що навколо траси для проведення перегонів та дрифтингу, оскільки це є джерелом підвищених рівнів шуму, необхідне створення санітарно-захисної зони, яка повинна захищати населення від впливу несприятливих чинників, в даному випадку – гучного шуму.

Разом з тим, такої зони не створено, що підтверджує незаконність проведення перегонів та дрифтингу на вказаній земельній ділянці.

Також відповідно до норм статі 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови.

При цьому, суд вважає неприйнятними посилання позивача на висновки Санітарно-гігієнічної лабораторії ТОВ «Укрхіманаліз» відповідно до протоколів № 13142-1, № 13142-2, № 13142-3, № 13142-4, № 13142-5 згідно з критеріями ДСН № 463 «Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.02.2019», що еквівалентний та почастотний рівень широкосмугового шуму на межі санітарно-захисної зони та в межах найближчої житлової забудови на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210 не перевищує допустимих рівнів, оскільки з вказаних протоколів неможливо встановити яка кількість одночасно дрифтуючих автомобілів/інших транспортних засобів досліджувалась.

Натомість, проведення масового заходу з великою кількістю автомобілів (інших транспортних засобів) в активному використанні (у т.ч. дрифтування) не може прирівнюватись до робочого використання однієї/декількох автомобілів, щодо яких було здійснено дослідження вимірювання шумів та складено відповідні протоколи.

Представником позивача не спростовано висновків відповідачів, що шум, який доноситься до житлових будинків під час проведення автомобільних заходів, є вищим за встановлені законодавством норми, оскільки треки використовуються для проведення автомобільних або мотоциклетних перегонів, а також проведення тренувань або змагань з дрифтингу, який являє собою джерело підвищеного рівня шуму та вібрації.

Крім того, Фастівським РУ ГУ ДСНС України у Київській області за результатом проведеного огляду виявлено та зафіксовано ряд порушень у сфері пожежної безпеки, а саме: не визначено органами місцевого самоврядування місця запасу води для пожежогасіння, а також він фактично відсутній (пункт 1.11 глави 1 розділу ІІІ Правил); не встановлено пожежні щити (стенди) на території об`єкта (пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил); на території земельної ділянки експлуатується тимчасова електромережа (пункт 1.8 розділу ІІ Правил).

Абзацом 15 частини першої статті 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Відповідно до норм статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проєктами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Окрім цього, відповідно до статті 31 Закону України «Про транспорт» визначено, що до земель автомобільного транспорту належать землі, надані в користування під споруди і устаткування енергетичного, гаражного та паливно-роздавального господарства, автовокзали, автостанції, лінійні виробничі споруди, службово-технічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотранспортні, транспортно-експедиційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні та для перечеплення, службові та культурно-побутові приміщення й інші об`єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв`язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.

Землі, що знаходяться під автомобільними дорогами загального користування та їх спорудами, надаються дорожнім організаціям у користування відповідно до чинного законодавства.

Отже, всі користувачі земельної ділянки зобов`язані використовувати її за цільовим призначенням, зокрема для того, щоб забезпечити збереження землі, її ресурсів, надр і їх законне та раціональне використання. Такий обов`язок не є ілюзорним. Його порушення може тягнути відповідні негативні наслідки.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 3222486600:04:002:0210, власником якої є ОСОБА_1 , відповідно до цільового призначення, не може використовуватись для дрифтингу, оскільки така діяльність здійснюється всупереч установленому порядку.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що відповідно до протоколу № 279 засіданням оперативного штабу Ради оборони Київської області від 14.10.2024 було правомірно вирішено заборонити на земельній ділянці кадастровий номер 3222486600:04:002:0210, розташованій на території Тарасівської сільської ради Фастівського району, проведення автомобільних заходів до моменту припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану на всій території України або до окремого розпорядження.

Більш того, суд наголошує, що спірний пункт протоколу № 279 стосується виключно проведення масових автомобільних заходів на вказаній земельній ділянці та адресований Фастівській районній військовій адміністрації, Виконавчому комітету Боярської міської ради, Головному управлінню Національної поліції в Київській області та Управлінню патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції України для врахування під час виконання їх безпосередніх обов`язків при прийнятті рішень, а не до загального здійснення господарської діяльності позивача, як то помилково вважає останній.

Отже, відповідачами було досліджено та надано оцінку колективній скарзі та долученим доказам й документам до неї, а не оцінювалась законність проведення заходу позивачем 11-13.10.2024, що свідчить про помилковість трактування представником позивача щодо прямого порушення майнових прав позивача спірним рішенням.

Слід зазначити, що наданий до матеріалів справи дозвіл Фастівської районної військової адміністрації Київської області на проведення заходу у період 11– 13.10.2024 не може бути взятий судом до уваги як належний та допустимий доказ на спростування обґрунтованості рішення, прийнятого відповідачем-1, оформленого протоколом № 279 від 14.10.2024.

Зазначені документи не перебувають у безпосередньому взаємозв`язку, регулюють різні правовідносини та є непов`язаними в застосуванні у часі, у зв`язку з чим дозвіл не може впливати на оцінку правомірності рішення, прийнятого відповідачем-1.

Як наслідок, аргументи позивача щодо непропорційності спірного рішення та протиправного обмеження охоронюваних законодавством України прав на мирне володіння своїм майном без правових на те підстав є безпідставними та помилковими з підстав невірного та хибного трактування як норм чинного законодавства так і суті спірного рішення.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з приписами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ради оборони Київської області, Київської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування пункту 1.1. рішення від 14.10.2024 №279 – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13 липня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.