Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 12 липня 2026 р.
Справа: №280/1437/26
Суддя: Кисіль Роман Валерійович
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2026 року Справа № 280/1437/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул. Штабна, буд. 13, приміщення 19, м. Запоріжжя, 69000) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі – позивач, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») до Тернопільської митниці (далі – відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000043/2 від 27.01.2026.
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по даній справі, призначити справу за цим позовом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України).
Також позивачем подана заява про забезпечення позову.
На обґрунтування позовних вимог позивач (представник позивача) посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 20.02.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.
Також ухвалою від 20.02.2026 було зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/1437/26, дію рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000434/2 від 18.12.2025.
03.03.2026 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування відзиву зазначено, що в поданих позивачем документах, на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 04.03.2026 у задоволенні клопотання Митниці щодо розгляду в судовому засіданні з викликом сторін адміністративної справи №280/1437/26 відмовлено.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, судом встановлено наступне.
05 квітня 2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Запоріжжя) (Покупець) уклало з компанією «JIANGMEN SULONG VEHICLE MANUFACTURING CO.,LTD.» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний Контракт №SLG/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємними частинами даного контракту.
На виконання зовнішньоекономічного контракту №SLG/1 від 05.04.2023, згідно із рахунками-фактурами (інвойсами) №SLG2025-13 від 21.10.2025 позивачем на митну територію України ввезено товари.
23 січня 2026 року уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40АА №26UA403070000661U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:
Товар №1«Колісний транспортний засіб з двома колесами (мотоцикл), категорія L3, новий, 102шт., марка - SPARK, модель - SP200R-32, тип двигуна бензиновий, робочий об`єм циліндра – 196,0см3 (усього 19992,0см3), номери двигунів- немає даних, номери рам: LNGPCMXJ0TL602053; LNGPCMXJ2TL602054; LNGPCMXJ4TL602055; LNGPCMXJ6TL602056; LNGPCMXJ8TL602057; LNGPCMXJXTL602058; LNGPCMXJ1TL602059; LNGPCMXJ8TL602060; LNGPCMXJXTL602061; LNGPCMXJ1TL602062; LNGPCMXJ3TL602063; LNGPCMXJ5TL602064; LNGPCMXJ7TL602065; LNGPCMXJ9TL602066; LNGPCMXJ0TL602067; LNGPCMXJ2TL602068; LNGPCMXJ4TL602069; LNGPCMXJ0TL602070; LNGPCMXJ2TL602071; LNGPCMXJ4TL602072; LNGPCMXJ6TL602073; LNGPCMXJ8TL602074; LNGPCMXJXTL602075; LNGPCMXJ1TL602076; LNGPCMXJ3TL602077; LNGPCMXJ5TL602078; LNGPCMXJ7TL602079; LNGPCMXJ3TL602080; LNGPCMXJ5TL602081; LNGPCMXJ7TL602082; LNGPCMXJ9TL602083; LNGPCMXJ0TL602084; LNGPCMXJ2TL602085; LNGPCMXJ4TL602086; LNGPCMXJ6TL602087; LNGPCMXJ8TL602088; LNGPCMXJXTL602089; LNGPCMXJ6TL602090; LNGPCMXJ8TL602091; LNGPCMXJXTL602092; LNGPCMXJ1TL602093; LNGPCMXJ3TL602094; LNGPCMXJ5TL602095; LNGPCMXJ7TL602096; LNGPCMXJ9TL602097; LNGPCMXJ0TL602098; LNGPCMXJ2TL602099; LNGPCMXJ5TL602100; LNGPCMXJ7TL602101; LNGPCMXJ9TL602102; LNGPCMXJ0TL602103; LNGPCMXJ2TL602104; LNGPCMXJ4TL602105; LNGPCMXJ6TL602106; LNGPCMXJ8TL602107; LNGPCMXJXTL602108; LNGPCMXJ1TL602109; LNGPCMXJ8TL602110; LNGPCMXJXTL602111; LNGPCMXJ1TL602112; LNGPCMXJ3TL602113; LNGPCMXJ5TL602114; LNGPCMXJ7TL602115; LNGPCMXJ9TL602116; LNGPCMXJ0TL602117; LNGPCMXJ2TL602118; LNGPCMXJ4TL602119; LNGPCMXJ0TL602120; LNGPCMXJ2TL602121; LNGPCMXJ4TL602122; LNGPCMXJ6TL602123; LNGPCMXJ8TL602124; LNGPCMXJXTL602125; LNGPCMXJ1TL602126; LNGPCMXJ3TL602127; LNGPCMXJ5TL602128; LNGPCMXJ7TL602129; LNGPCMXJ3TL602130; LNGPCMXJ5TL602131; LNGPCMXJ7TL602132; LNGPCMXJ9TL602133; LNGPCMXJ0TL602134; LNGPCMXJ2TL602135; LNGPCMXJ4TL602136; LNGPCMXJ6TL602137; LNGPCMXJ8TL602138; LNGPCMXJXTL602139; LNGPCMXJ6TL602140; LNGPCMXJ8TL602141; LNGPCMXJXTL602142; LNGPCMXJ1TL602143; LNGPCMXJ3TL602144; LNGPCMXJ5TL602145; LNGPCMXJ7TL602146; LNGPCMXJ9TL602147; LNGPCMXJ0TL602148; LNGPCMXJ2TL602149; LNGPCMXJ9TL602150; LNGPCMXJ0TL602151; LNGPCMXJ2TL602152; LNGPCMXJ4TL602153; LNGPCMXJ6TL602154. Календарний рік виготовлення - 2026. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: JIANGMEN SULONG VEHICLE MANUFACTURING CO.,LTD.
Товар №2 «Частини, призначені виключно або переважно для поршневих двигунів зіскровим запалюванням. Запасні частини до мототехніки, не військового призначення: Кільце стопорне поршня / Piston Retaining Ring - 50шт».
Товар №3 «Обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору та очищення повітря для двигунів внутрішнього згоряння. Запасні частини до мототехніки: Елемент повітряного фільтра SP200R-32 / Air Filter Element SP200R-32 47шт; Фільтр повітряний у зборі SP200R–32 / Air Filter Assembly SP200R-32 - 11шт».
Товар №4 «Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах для напруги не більш як 60 В: Блок перемикачів лівий SP200R-32 / Left Switch Block SP200R-32 - 9шт; Блок перемикачів правий SP200R-32 / Right Switch Block SP200R-32 - 9шт.
Товар №5 «Частини та пристрої до гальмівних систем мототехніки, дискових або барабанних: Педаль гальма SP200R-32 / Brake Pedal SP200R-32 - 17шт».
Товар №6 «Частини та пристрої до мототехніки, ходові колеса та їх частини: Диск колісний задній коричневий SP250R-32 / Brown Rear Wheel SP250R-32 - 6шт; Колісний диск передній коричневий SP250R-32 / Brown Front Wheel SP250R-32 - 6шт; Диск колісний передній синій SP200R-32 / Blue Front Wheel SP200R-32 - 6шт; Колісний диск передній білий SP200R-32 / White Front Wheel SP200R-32 - 14шт; Колісний диск передній червоний SP200R-32 / SP200R-32 Red Front Wheel - 12шт; Колісний диск задній червоний SP200R-32 / SP200R-32 Red Rear Wheel - 12шт; Колісний диск задній білий SP200R-32 / SP200R-32 White Rear Wheel - 12шт».
Товар №7 «Інші частини та пристрої, призначені для встановлення та функціонування виключно на мототехніці: Амортизатор передній лівий SP200R-32 / Front Left Shock Absorber SP200R-32 - 6шт; Амортизатор передній правий SP200R-32 / Front Right Shock Absorber SP200R-32 - 6шт; Облицювання передньої фари основне чорне SP200R–32 / Black Main Headlight Trim SP200R-32 - 14шт; Ніжка перемикання передач SP200R-32 / Shifter Foot SP200R-32 - 12шт; Облицювання передньої фари SP250R-32 / Headlight Trim SP250R-32 - 7шт; Підніжка центральна SP200R-32 / Center Footrest SP200R-32 - 7шт; Підніжка збоку SP200R-32 / Side Footrest SP200R-32 - 7шт; Маятник заднього колеса SP200R-32 / SP200R-32 Rear Swingarm - 2шт; Скло вітрове SP200R-32 / SP200R-32 Windshield - 13шт; Важіль перемикання передач SP 250SC-2 / SP250SC-2 Gear Shift Lever - 13шт; Підніжка збоку SP 250SC-2 / SP250SC-2 Side Stand- 14шт».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист №б/н від 21.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) №SLG2025-13 від 21.10.2025; коносамент №ZJSM25110070 від 04.11.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №625087 від 13.01.2026; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №F/26/01/44 від 23.01.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг №4 від 23.01.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідки про транспортні витрати №б/н від 23.01.2026; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №263 від 28.10.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - Прайс-лист від 22.09.2025; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 – 3021, 3023) - Комерційна пропозиція від 22.09.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-13 від 02.10.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-13-z від 02.10.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SLG/1 від 05.04.2023; внутрішній договір (контракт) комісії №210825-1 від 02.01.2025; внутрішній договір (контракт) комісії - Доручення №0209С від 02.09.2025; договір (контракт) про перевезення №84 від 04.01.2023; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №25C4407M1045/00051 від 04.11.2025; інші некласифіковані документи - Список номерів рам від 21.10.2025; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від 21.10.2025.
Під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, 26.01.2026 митним органом було надіслано повідомлення наступного змісту: «Повідомлення від митниці декларанту. Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту №SLG/1 від 05.04.2023 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була.
Згідно до пункту 12 заявки №263 від 28.10.2025 на міжнародне морське перевезення додаткова послуга у вигляді перевантаження(«overload») Замовником ТОВ «Мототехімпорт» у Експедитора «Imogate Solution Sp.z.o.o» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку №F/26/01/44 від 23.01.2026 та акту виконаних робіт №4 від 23.01.2026, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено перевантаження.
У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч.2 ст.53 МКУ надати документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
Листом від 26.01.2026 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надало Митниці пояснення щодо зауважень, а також наголосило на відсутності правових підстав для витребування експортної декларації країни відправлення, оскільки вона не надавалась продавцем. У цьому ж листі позивачем повідомлено, що інші додаткові документи (зокрема, експортна декларація) надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
27.01.2026 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000043/2, відповідно до якого митна вартість задекларованих Товарів скоригована Митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, згідно з положеннями ст.64 МКУ. Також було оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000043/2.
Вважаючи таке рішенні відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19.02.2019 у справі №804/1316/16, від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15, від 12.07.2023 у справі №380/6441/22) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанови Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №480/4423/18 від 09.05.2025 у справі №160/11936/24, від 08.08.2025 у справі №460/164/24, від 29.12.2025 у справі №300/6315/24 та інші).
Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, Митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:
«…Витрати на перевезення враховують: ТЕО за межами території України – 30 доларів США; фрахт з урахуванням перевалки та ННР по маршруту ЦЗЯНМЕНЬ, Китай – Пшемисль – Мостиська, Україна, навантажувально-розвантажувальні операції в порту –2970,00 доларів США; доставка по маршруту Пшемисль – Мостиська Україна – Тернопіль, Україна – 890 доларів США. Загальна вартість наданих послуг склала 3890,00 дол. США, включаючи перевантаження контейнерів.
Відповідно до 1.2 договору про транспортно-експедиторське обслуговування №84 від 04.01.2023 передбачено, що при підтвердженні заявки експедитор вказує в заявці перелік послуг, їх вартість, розмір плати Експедитора. Підписана Сторонами заявка є невід`ємною частиною даного Договору.
Проте, відповідно до пункту 12 заявки №263 від 28.10.2025 на міжнародне морське перевезення додаткова послуга у вигляді перевантаження («overload») Замовником ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» у Експедитора «Imogate Solution Sp.z.o.o» не замовлялась, що не відповідає наданим до митного оформлення рахунку №F/26/01/44 від 23.01.2026 та акту виконаних послуг №4 від 23.01.2026, де до вартості морського фрахту та міжнародної залізничної поставки включено перевантаження.
Крім того, у наданих до митного оформлення рахунку про надання транспортно експедиційних послуг від 23.01.2026 №F/26/01/44 та Акті виконаних робіт №4 від 23.01.2026 наявні відомості щодо плати за фрахт з урахування перевалки на НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) та відсутні відомості щодо плати за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження їх на потяг.
У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 23.01.2026 №26UA403070000661U6 та коносаменті від 04.11.2025 №ZJSM25110070 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнері з порту JIANGMEN, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладних УМВС від 13.01.2026 №625087 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Пшемисль/Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. Вищенаведені факти не дають можливості перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару.
Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме – витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ.
У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.»
Такі твердження митного органу, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку товару, як це передбачено ч.10 ст.58 МКУ. Зокрема, рахунок на оплату ТЕО №F/26/01/44 від 23.01.2026, акт виконаних робіт №4 від 23.01.2026 та довідка про транспортні витрати б/н від 23.01.2026 детально розкривають структуру витрат: ТЕО за межами України – 30,00 дол. США, фрахт з урахуванням перевалки та НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) – 2 970,00 дол. США, доставка за маршрутом Пшемисль – Мостиська – Тернопіль – 890,00 дол. США, загальна сума – 3 890,00 дол. США. Ці документи є взаємопов`язаними та узгодженими, що виключає будь-які розбіжності в розрахунку митної вартості.
Стосовно посилання митного органу на п.1.2 Договору про транспортно експедиторське обслуговування №84 від 04.01.2023, де передбачено, що підписана заявка є невід`ємною частиною договору та вказує перелік послуг і їх вартість, слід зазначити, що заявка №263 від 28.10.2025 саме й визначає загальну вартість послуг у 3890,00 дол. США за маршрутом Цзянмень, Китай Тернопіль, Україна, без виділення окремих додаткових витрат у п.12, оскільки перевалка та НРР невід`ємною складовою частиною фрахту та доставки, а не окремою «додатковою послугою». Це підтверджується п.11 заявки, де чітко вказано «доставка за маршрутом за 1 контейнер: ЦЗЯНМЕНЬ - Тернопіль - 3 890,00 дол. США», що охоплює весь комплекс послуг, включаючи перевантаження, як це деталізовано в подальших рахунку та акті.
Митний орган помилково інтерпретує відсутність явного згадування «overload» (перевантаження) у п.12 заявки №263 як невідповідність рахунку №F/26/01/44 та акту №4, де перевантаження включено до вартості фрахту та залізничної доставки. Однак, відповідно до п.1.1 та2.1.2 Договору №84, експедитор має право укладати договори з перевізниками та організовувати перевалку, перепакування тощо за рахунок клієнта, що є стандартною практикою мультимодальних перевезень. Перевантаження в порту Гданськ є невід`ємним елементом маршруту (морський транспорт з Цзянмень до Гданська за коносаментом №ZJSM25110070 від 04.11.2025, далі – залізничний до Тернополя за накладною №625087 від 13.01.2026), і його вартість інтегрована в загальну суму фрахту (2 970,00 дол. США), як підтверджено довідкою про транспортні витрати, де прямо вказано: «перевалка включена у вартість». Таким чином, відсутність окремого рядка для «overload» у заявці не є розбіжністю, а лише особливістю оформлення первинного документа, тоді як деталізація в рахунку та акті забезпечує повну прозорість відповідно до вимог ч.2 ст.53 МКУ.
Щодо відсутності в рахунку та акті відомостей про плату за зберігання контейнерів у порту призначення до перевантаження на потяг, заперечуємо це зауваження як необґрунтоване, оскільки такі витрати додатково не виникали під час перевезення. Коносамент №ZJSM25110070 підтверджує умови, за яких зберігання до перевантаження є частиною стандартних портових операцій, а не окремою платою. Митний орган не надав доказів існування додаткових витрат на зберігання, а декларант не зобов`язаний документувати відсутні витрати, якщо вони не впливають на митну вартість (ч.10 ст.58 МКУ передбачає врахування лише фактично понесених витрат на транспортування до кордону України). Відсутність окремого згадування не робить документи неповними, оскільки загальна структура витрат підтверджена первинними документами.
Відомості в митній декларації №26UA403070000661U6 від 23.01.2026 та коносаменті №ZJSM25110070 узгоджуються з накладною №625087, підтверджуючи мультимодальний характер перевезення з перевантаженням у Гданську. Це не свідчить про «додаткові витрати», а є стандартним процесом, вартість якого включена в заявлену транспортну складову. Митний орган не може трактувати перевантаження як окрему невраховану витрату без доказів її виключення з фрахту, що суперечить принципу об`єктивності контролю митної вартості (ст.54 МКУ). Надані документи дозволяють повну перевірку числових значень, і будь-які сумніви митниці є суб`єктивними, не підкріпленими фактами.
Зазначені «розбіжності» не відповідають критеріям ч.3 ст.53 МКУ, оскільки документи містять необхідні відомості про числові значення складових митної вартості. Відсутність окремих відомостей щодо вартості конкретних операцій не є підставою для сумнівів, якщо загальна сума підтверджена та не спростована митницею. Декларант застосував основний метод визначення митної вартості (ст.57 МКУ), і митний орган не має права на коригування без обґрунтованих підстав (ч.6 ст.54 МКУ). Таким чином, транспортна складова розрахована правильно, і зауваження митниці є безпідставними.
«Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту №SLG/1 від 05.04.2023 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була.
Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 (2008 року).
В рамках проведення консультацій декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст.53 МКУ.
На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо. Декларантом надіслано лист підприємства №б/н від 26.01.2026 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.».
Зауваження митного органу необґрунтовані, оскільки відповідно до ч.2 ст.53 МКУ перелік обов`язкових документів для підтвердження митної вартості вичерпний і не включає експортну декларацію країни експортера. Декларант надав повний пакет документів, що підтверджують ціну договору (фактурну вартість), зокрема зовнішньоекономічний контракт №SLG/1 від 05.04.2023 року, Специфікації №2025-13 та №2025-13-z від 02.10.2025 року, рахунок (інвойс) №SLG2025-13 від 21.10.2025 року, пакувальний лист, сертифікат походження №25C4407M1045/00051 від 04.11.2025 року, прайс-лист від 22.09.2025 року, комерційну пропозицію від 22.09.2025 року. Ці документи достовірно підтверджують вартість товару, яка фактично підлягає сплаті продавцю, та дозволяють застосувати основний метод визначення митної вартості за ст.57 МКУ, без потреби в додаткових перевірках через іноземні декларації.
Стосовно тлумачення п. 3.1.1 Контракту №SLG/1, де визначено зміст ціни FOB, митний орган помилково вважає відсутність експортної декларації країни відправлення підставою для сумнівів у митній вартості. Однак, умови FOB за Інкотермс 2010 передбачають, що продавець (експортер) несе витрати на експортне митне оформлення, але декларант (імпортер) не зобов`язаний надавати докази такого оформлення митному органу України, якщо первинні документи (контракт, інвойс тощо) не містять розбіжностей чи ознак підробки (ч.3 ст.53 МКУ). Посилання на Закон КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації» (маніфест №52 від 2008 року) є нерелевантним для застосування українського митного законодавства, оскільки МКУ не вимагає обов`язкового надання іноземних митних документів для підтвердження операцій, здійснених за кордоном. Такі документи можуть бути витребувані лише як додаткові за наявності обґрунтованих сумнівів (ч.3 ст.53 МКУ), але митний орган не навів конкретних фактів, що свідчать про неповноту чи недостовірність наданих відомостей.
Запит митного органу про надання копії декларації країни відправлення, надісланий у рамках консультацій за ч.5 ст.54 МКУ, не є обов`язковим для декларанта, оскільки п.2 та п.3 ст.53 МКУ дозволяють надання додаткових документів «за наявності» таких у декларанта. Декларант у листі №б/н від 26.01.2026 року чітко повідомив про відсутність можливості надати експортну декларацію, оскільки вона не була надана продавцем (експортером з Китаю), що є стандартною практикою в міжнародній торгівлі, де імпортер не завжди отримує копії внутрішніх документів експортера.
Відмова від надання необов`язкового документа не є підставою для коригування митної вартості, якщо первинні документи дозволяють упевнитися в достовірності заяви (ч.6 ст.54 МКУ). Митний орган не спростував достовірність наданих відомостей про судно, порти, сторони, дати, вагу, кількість та вартість товару, які узгоджуються між контрактом, інвойсом, коносаментом №ZJSM25110070 від 04.11.2025 року та залізничною накладною №625087 від 13.01.2026 року.
Відсутність експортної декларації не перешкоджає контролю за правильністю та повнотою визначення митної вартості, оскільки митний орган має право використовувати інші джерела інформації для перевірки (ч.5 ст.54 МКУ), але не може вимагати від декларанта документів, які не є в його розпорядженні та не входять до обов`язкового переліку. Вимога митниці суперечить принципу презумпції добросовісності декларанта (ст.52 МКУ) та не відповідає критеріям обґрунтованості сумнівів, наведеним у ч.6 ст.54 МКУ, таким як невірний розрахунок, неподання обов`язкових документів чи невідповідність методу. Надані документи є достатніми для застосування основного методу, і будь-які сумніви митниці щодо зовнішньоекономічної операції є суб`єктивними, не підкріпленими доказами, що робить зауваження безпідставними.
Таким чином, позивачем було надано необхідний пакет документів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, які у своїй сукупності підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом – за ціною договору (контракту). Надані документи не містили жодних суттєвих розбіжностей, які б ставили під сумнів достовірність заявленої ціни товару чи повноту врахованих транспортних витрат. Усі зауваження митного органу, що лягли в основу оскаржуваного Рішення, є формальними та ґрунтуються на необґрунтованих припущеннях.
Відтак, у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави, передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості та прийняття рішення про її коригування.
Щодо неправомірності визначення митної вартості.
Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення було грубо порушено вимоги статей 54, 57, 58 МК України, а висновки про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості ґрунтуються на припущеннях, а не на фактичних даних.
Позивачем було надано необхідний перелік документів, передбачених ч.ч. 2-3 ст.53 МК України, які однозначно ідентифікують товар, підтверджують його ціну та містять всі складові митної вартості. Зауваження митниці, на яких ґрунтується прийняття рішення про коригування митної вартості, носять суто формальний характер. Митний орган не навів жодних доказів того, що ці «розбіжності» вплинули на вартість товару або призвели до її заниження. Згідно з практикою Верховного Суду, формальні недоліки в документах не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у визнанні митної вартості, якщо основні документи дозволяють встановити дійсну вартість угоди.
Відповідно до ст.57 МК України, у разі неможливості застосування основного методу, митний орган зобов`язаний послідовно переходити до застосування інших методів (2-го, 3-го і т.д.). В Оскаржуваному рішенні у графі 33 зазначено, що методи 2 (щодо ідентичних товарів) та 3 (щодо подібних товарів) не застосовані через «відсутність інформації». Таке твердження є суперечливим та необґрунтованим, оскільки митний орган, володіючи єдиною автоматизованою інформаційною системою Держмитслужби, має доступ до цінової інформації щодо тисяч оформлених декларацій. Стверджуючи про відсутність інформації для методів 2 та 3 (де вимагається порівняння з товарами, що мають схожі фізичні характеристики, якість та репутацію на ринку), відповідач водночас знаходить «цінову інформацію» для застосування резервного методу 6. Це свідчить про умисне ігнорування методів 2 та 3 з метою застосування методу 6, який дає митниці більшу свободу (дискрецію) у виборі вищої ціни. Відповідачем не надано жодних документальних підтверджень проведення пошуку ідентичних чи подібних товарів та причин неможливості їх використання для оцінки, що є порушенням вимог щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.
При визначенні митної вартості за резервним методом (ст.64 МК України) митний орган здійснив коригування вартості до рівня від 3,76 до 8,10 USD/кг за різними запасними частинами до мототехніки (замість задекларованої вартості). При цьому, митний орган послався на наявну у нього цінову інформацію (МД від 03.10.2025 року №25UA403070008738U0, від 26.11.2025 року №25UA403070010844U9, від 25.09.2025 року №25UA403070008601U6, від 17.10.2025 року №25UA403070009344U3), проте не врахував обсяги партії та умови поставки.
Позивач здійснив закупівлю оптової партії мотоциклів та запасних частини безпосередньо у заводу-виробника JIANGMEN SULONG VEHICLE MANUFACTURING CO., LTD. Натомість митний орган для порівняння міг використати ціни на одиничні поставки, поставки через посередників або товари інших брендів, що мають кращу репутацію на ринку, але вищу ціну.
Згідно з Правилами застосування резервного методу, митна вартість повинна ґрунтуватися на раніше визнаних митних вартостях, однак з обов`язковим коригуванням на обсяг партії та комерційний рівень. Митницею таке коригування проведено не було, що призвело до безпідставного збільшення податкового навантаження на позивача.
Дії відповідача щодо невизнання заявленої митної вартості та прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000043/2 є втручанням у дискрецію суб`єкта господарювання щодо формування ціни товару. Митний орган підмінив собою сторону контракту, штучно встановивши ціну товару, яка не відповідає дійсним домовленостям сторін та фактично сплаченим коштам, що прямо суперечить принципам, закладеним у статті VII ГАТТ та Угоді про застосування статті VII ГАТТ.
Таким чином, відповідач не надав належних доказів того, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості, а отже, відповідно до частини сьомої статті 54 МКУ, заявлена позивачем митна вартість мала вважатися визнаною автоматично, а дії Відповідача грубо порушують вимоги пунктів 2 та 5 частини другої статті 55 МКУ щодо необхідності обґрунтування числового значення скоригованої вартості, що тягне за собою визнання оскаржуваного Рішення протиправним і його скасування.
Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
При цьому, суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховним Судом у постанові від 26 червня 2025 року у справі №520/13328/2020.
Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
За таких обставин суд вважає, що позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем товару була визначена необґрунтовано, що в свою чергу надавало б митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.
При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (вул. Штабна, буд. 13, приміщення 19, м. Запоріжжя, 69000) до Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46400) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000043/2 від 27.01.2026.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «13» липня 2026 року.
Суддя Р.В. Кисіль
Оригінал: reyestr.court.gov.ua