Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №260/916/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/916/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській, яким просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку пенсії з 01.07.2025 на підставі оновленої довідки за №XP18466/ПМ2025 від 08.01.2026 року про розмір мого грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 18.06.2025 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці, без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1 з урахуванням індексації;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії з 01.07.2025 на підставі оновленої довідки за №ХР18466/ПМ2025 від 08.01.2026 про розмір мого грошового забезпечення, складеної ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 18.06.2025 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного в указаній довідці, та відповідно до ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», від 09.04.1992 №2262-XIII, без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1 з урахуванням індексації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду ІНФОРМАЦІЯ_2 було підготовлено довідку №XP18466/ПМ2025 від 08.01.2026 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року для перерахунку пенсії з 01.07.2025 року. Позивач звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки. Однак, відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач вважає, що після отримання у січні 2026 року оновленої довідки від ІНФОРМАЦІЯ_3 з усіма складовими грошового забезпечення, у відповідача виник обов`язок провести перерахунок пенсії позивача.

Вказує на те, що є всі законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки, із зазначенням всіх складових грошового забезпечення, в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №704, а тому відмова відповідача у здійсненні обчислення і перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року, яка оформлена листом є протиправною.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що з 20.05.2023 постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 передбачає, що розміри посадових окладів за військовим званням військовослужбовців розраховуються з суми 1762,00 грн. Окрім того, вважає, що рішення суду на підставі якого видана оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача не містить зобов`язань щодо здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області перерахунку пенсії та врахування при цьому даних довідок, тому підстави для здійснення перерахунку станом на сьогодні відсутні.

Крім того, представник зазначив, що станом на 01 липня 2025 року не відбулось зміни розміру грошового забезпечення громадян, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-XII за відповідною посадою, як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку для видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення, отже відсутні правові підстави для видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки, після набрання чинності 20.05.2023 Постановою №481, змінились правила обчислення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за якими станом на 01 липня 2025 року розмір грошового забезпечення не підвищився.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/7349/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 видав довідку №XP18466/ПМ2025 від 08.01.2026 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, за посадою, яку позивач займав на день звільнення.

21 січня 2026 року позивач звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі зазначеної довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №XP18466/ПМ2025 від 08.01.2026 року.

04 лютого 2026 року листом №1175-869/В-02/8-0700/26 ГУ ПФ України в Закарпатській області відмовило в перерахунку пенсії заявника на підставі оновленої довідки. Відповідач зазначив, що з 01.07.2025 року фактичної зміни грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців не відбулося. Отже, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії заявника згідно вказаної довідки.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

Суд враховує те, що спірні правовідносини виникли з приводу перерахунку пенсії позивача.

Порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій регулюється нормами ст.63 Закону. Так, ч.1 зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

При цьому п.4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Вказане кореспондується також з примітками до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Виходячи з наведеного, первинно розміри посадових окладів військовослужбовців було поставлено в залежність від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Разом з цим, 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103, п.6 якої внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі, п.4 Постанови №704 викладено в такій редакції: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва №826/6453/18 від 29.01.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови №103.

Частиною 2 ст.265 КАС України передбачені наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, відповідно до яких такий втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, починаючи з 29 січня 2020 року норми п. 6 постанови №103 та внесені до п. 4 Постанови №704 зміни втратили чинність та не підлягають застосуванню.

Статтею 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

В подальшому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі №320/29450/24 визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі №320/29450/24 залишено без змін.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18 червня 2025 року, а відтак пункт 2 постанови КМУ №481 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з 18 червня 2025 року.

Статтею 6 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 №2017-III визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 дійшов правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. З огляду на що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, на думку суду, в даному випадку наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відтак у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262.

Згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі Порядок №45), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, в порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому на підставі списків, поданих головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, на вказані органи покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.

Згідно ч.2, 3 ст. 51 Закону перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

На виконання вищезазначених законодавчих норм, ІНФОРМАЦІЯ_2 видав позивачу довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 18.06.2025, яка була скерована до органу Пенсійного фонду України.

Суд вважає, що надходження до територіального органу Пенсійного фонду України від уповноваженого органу довідки про розмір та складові грошового забезпечення є підставою для проведення відповідного перерахунку пенсії пенсіонера.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду в постанові від 10.10.2019 у справі №522/17864/15-а, відповідно до якого органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсій, а здійснюють її перерахунок та нарахування на підставі отриманих від уповноважених органів документів про види і розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у відповідних довідках.

Вищенаведене свідчить про протиправність не проведення відповідачем перерахунку та виплати пенсії позивача з урахуванням виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області протиправно відмовило у проведенні перерахунку та виплаті позивачу пенсії з 01.07.2025 року на підставі наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №XP18466/ПМ2025 від 08.01.2026 року про грошове забезпечення станом на 18.06.2025 року.

Разом з тим, вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1 з урахуванням індексації є передчасною, адже спірні правовідносини між учасниками справи в цій частині ще не виникли.

Оскільки, пенсійним органом ще не здійснено перерахунок призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Крім цього, суд зазначає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення, що має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами. Порушення прав, свобод чи інтересів особи-фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності відповідного органу щодо неї.

Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні наслідки, тобто, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Положеннями КАС України не встановлено можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов`язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 21.02.2018 року у справі №826/15718/16, від 24.04.2018 року у справі №167/592/17, від 31.07.2018 року у справі №348/9/17, від 23.10.2018 року у справі №344/4560/17 та від 14.02.2019 року у справі №362/7962/15-а.

При цьому, позивачем не надано доказів того, що після перерахунку, здійсненого на виконання даного рішення суду, його пенсія буде перевищувати максимальний розмір.

У відповідності до вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №XP18466/ПМ2025 від 08.01.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.07.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №XP18466/ПМ2025 від 08.01.2026 року з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк