Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №645/5878/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 645/5878/25 Головуючий суддя І інстанції Шарко О. П.

Провадження № 22-ц/818/3792/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: спадкова

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Мойсюка Андрія Миколайовича на ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року, у цивільній справі №645/5878/25, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд усунути її від права на спадкування після смерті її бабусі – ОСОБА_3 .

Ухвалою Немишлянського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2025 року прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом. Відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом.

У судовому засіданні представника позивача заявив клопотання про призначення посмертної комісійної судово- медичної експертизи на вирішення якої поставити питання:

-Чи перебувала ОСОБА_3 за останній час свого життя у стані, який можна вважати безпорадним, виходячи із лікарської інформації з матеріалів справи, та, виходячи з наявної медичної документації, та

-Чи потребувала постійного стороннього догляду (чи могла самостійно пересуватися та забезпечувати самостійно власні побутові та гігієнічні потреби як то відвідування магазинів, лікарських закладів, аптек, приготування їжі в стоячому положенні, забезпечення інших базових потреб).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, оскільки, на його думку, його задоволення призведе виключно до затягування розгляду справи.

Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року клопотання представника позивача про призначення посмертної комісійної судово- медичної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом – задоволено.

Призначено по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом посмертну комісійну судово- медичну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

-чи перебувала ОСОБА_3 за останній час свого життя у

стані, який можна вважати безпорадним, виходячи із лікарської інформації з

матеріалів справи, та виходячи з наявної медичної документації, та

-чи потребувала постійного стороннього догляду (чи могла самостійно

пересуватися та забезпечувати самостійно власні побутові та гігієнічні

потреби як то відвідування магазинів, лікарських закладів, аптек,

приготування їжі в стоячому положенні, забезпечення інших базових потреб).

Проведення вказаної експертизи доручено: ДСУ "Харківське ОБ СМЕ" , адреса: м.

Харків, вулиця Дмитрівська, 14, надавши в розпорядження експертної установи матеріали цивільної справи № 645/5878/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за заповітом, з наявною в матеріалах справи медичною документацією ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову від виконання покладених на нього обов`язків за ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення судової експертизи покладено на позивача – ОСОБА_2 .

Роз`яснено сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Надано для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 645/5878/25

Провадження у справі на час проведення експертизи - зупинено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 – адвокат Мойсюк Андрій Миколайович подав апеляційну скаргу, у якій просить Скасувати ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова у справі №645/5878/25 від 25 березня 2026 року та направити справу №645/5878/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у повному обсязі.

Вказав, що судом при постановленні ухвали не було повно та всебічно з`ясовано обставину, що має значення для правильного вирішення питання про призначення експертизи, а саме те, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом, що підтверджено доказами, які перебувають у матеріалах справи, то ухвала Немишлянського районного суду м. Харкова у справі №645/5878/25 від 25 березня 2026 року є необгрунтованою, а відтак, підлягає скасуванню. Враховуючи те, що ч.5 ст.1224 ЦК України не поширюється на спадкування за заповітом, яке має місце у даній справі, то наявність чи відсутність факту ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані - не є обставиною, що має значення для справи та, відповідно, зазначена обставина не входить до предмета доказування.

Таким чином, вищезазначеною ухвалою призначено експертизу з питання, яке не входить до предмета доказування, що суперечить нормам, передбаченим ч.2 ст.102 ЦПК України та ч.1 ст.103 ЦПК України.

У письмовому відзиві представник позивача Мельниченко Є.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу залишити без змін.

Вказав, що скаржник безпідставно стверджує, що встановлення дійсного стану здоров`я та у зв`язку з цим потреба спадкодавця у безпорадному стані не входить до предмету доказування по даній справі. Цей аргумент є юридично хибним та спростовується безпосередньо змістом ч.ч. 5, 6 ст. 1224 ЦК України в яких визначено, що; суд може усунути спадкоємця від права на спадкування, якщо буде встановлено, що він ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані; положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Щодо аргументу скарги про «затягування» розгляду справи, вказано, що право сторони на отримання доказу шляхом призначення судової експертизи гарантоване ЦПК України і не може бути обмежене міркуваннями про строки. Натомість саме апеляційне оскарження ухвали про призначення експертизи — процесуального акту, який за загальним правилом окремому оскарженню не підлягає та не зупиняє провадження — фактично і є тим процесуальним інструментом, який призвів до зупинення розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про судове засідання, чия явка не є обов`язковою, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду – залишити без змін.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що зміст позовних вимог та наявні у матеріалах справи фактичні дані, потребують з`ясування стану ОСОБА_3 та чи потребувала постійного стороннього догляду, імперативні приписи процесуального закону відносно обов`язковості призначення експертизи при необхідності встановлення психічного стану особи, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення по справі посмертної комісійної судово- медичної експертизи, з метою вирішення спірних питань щодо можливості ОСОБА_3 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складання заповіту, оскільки для правильного та об`єктивного вирішення заявлених позивачем вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу положень ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами статті 100 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Тобто призначення експертизи забезпечить дотримання судом основоположних прав сторін на рівність і змагальність, забезпечить можливість захисту власної позиції позивачу, тоді як висновок експерта, його прийняття як доказу буде досліджуватися у загальному порядку при розгляді справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За змістом положень ч. 5 вищевказаної статті суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справа. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

В силу ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до частин 4-6 ст.103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.

Згідно до правових висновків ВС у релевантних за обставинами справах № № 61-1302св18, 404/2163/16-ц, 61-6041св20: усунення спадкоємця від права на спадкування необхідно встановити сукупність трьох обставин: (1) спадкодавець перебував у безпорадному стані; (2) спадкоємець знав про такий стан; (3) спадкоємець умисно ухилявся від надання допомоги. Перша з цих обставин — встановлення безпорадного стану — є невід`ємним елементом предмета доказування. Відповідно, твердження скаржника про те, що дане питання «не входить до предмета доказування», суперечить прямому тексту закону та усталеній практиці Верховного Суду і є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з аргументами, які були висловлені проти доводів скарги у відзиві про те, що наявність заповіту не тільки не виключає застосування ч. 5 ст. 1224 ЦК України, а входить до меж доказування, як підстава позову, який заявлений до Відповідача - спадкоємця за заповітом, про усунення її від спадкування. Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 у справі № 712/15543/17 прямо зазначив, що ухилення від надання допомоги безпорадному спадкодавцеві може бути підставою для усунення від спадкування навіть у разі наявності заповіту. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ. Отже, колегія суддів відхиляє наведені з цього приводу доводи скарги, за їх безпідставністю.

Суд правильно вважав, що питання про те, чи перебувала ОСОБА_3 у безпорадному стані з медичної точки зору — чи могла самостійно пересуватися, забезпечувати власні побутові та гігієнічні потреби, — є питанням, що потребує спеціальних медичних знань. Жодного висновку експерта з цього питання у матеріалах справи немає. Матеріали справи містять виписки з ЛДЦ «ЛОРІТОМ» за 2020 та 2022 роки з переліком вкрай важких діагнозів (цукровий діабет 2 типу важкої форми, діабетична стопа з ампутацією II пальця, гіпертонічна хвороба III ступеня, серцева недостатність IIА ст., хронічна хвороба нирок 3А ст., дисциркуляторна енцефалопатія, залізодефіцитна анемія важкого ступеня та ін.). Оцінити ці дані в сукупності та зробити висновок про ступінь функціональних обмежень пацієнтки — виключна компетенція судового медика.

Тому суд першої інстанції правомірно, з дотриманням всіх процесуальних вимог ст.ст. 102–105 ЦПК України, задовольнив клопотання про призначення експертизи.

Також є необґрунтованими твердження у скарзі відповідача щодо можливого затягування розгляду справи, що не підтвердженою жодними належними доказами в матеріалах справи.

Що стосується зупинення провадження у справі, то проведення експертизи триває певний час, тому суд першої інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі на час її проведення відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України з урахуванням розумних строків розгляду справи.

З огляду на зміст заявленого позову, зважаючи на необхідність встановлення психічного стану померлої ОСОБА_3 в момент підписання нею заповіту, на підтвердження обґрунтування позовних вимог позивача, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо доцільності проведення експертизи з метою встановлення психічного стану особи і не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про призначення посмертної комісійної судово-медичної експертизи.

Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно визначив наявність підстав для призначення судової експертизи, яка необхідна для повного, об`єктивного і всебічного встановлення обставин справи та для правильного вирішення спору по суті саме з таким питанням.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки не вирішено спір по суті.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Мойсюка Андрія Миколайовича –залишити без задоволення.

Ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року-залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 10 липня 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії Ю.М. Мальований.

О.Ю. Тичкова.