Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №639/1006/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 639/1006/25

Номер провадження 22-ц/818/389/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Візіра О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 24 червня 2025 року в складі судді Труханович В.В., присяжних Кривич Г.В., Мельнікової Т.Л. по справі № 639/1006/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , звернулась до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Заява мотивована тим, що вона є дружиною зниклого безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім неї, у ОСОБА_4 є мати ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 .

Зазначила, що у вересні 2022 року її чоловік ОСОБА_4 вступив до лав Збройних Сил України, його було зараховано до складу військової частини НОМЕР_1 , де він проходив військову службу як солдат 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти.

У період з вересня 2022 року по лютий 2023 року ОСОБА_4 перебував у розташуванні військової частини НОМЕР_1 та виконував бойові завдання як у складі підрозділу, так і в районі ведення активних бойових дій. Його служба була безпосередньо пов`язана з виконанням обов`язків у зоні проведення бойових дій, що включало участь у оборонних діях, штурмових завданнях та протидії агресії противника.

Вказала, що 08 лютого 2023 року отримала повідомлення від командира військової частини НОМЕР_1 про те, що її чоловік, ОСОБА_4 , солдат в/ч НОМЕР_1 , захищаючи суверенітет та незалежність України, 06 лютого 2023 року зник безвісти.

На підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 13 лютого 2023 року № 168 було проведено службове розслідування, за результатами якого було встановлено, що ОСОБА_4 06 лютого 2023 року зник безвісти під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини, поблизу м. Бахмут Донецької області.

Зазначила, що з моменту зникнення ОСОБА_4 минуло понад два роки. Оголошення померлим ОСОБА_4 необхідне для прийняття спадщини та для реалізації соціальних прав членів сім`ї загиблого і виплати коштів.

Просила оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україна, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії рф.

24 червня 2025 року через систему «Електронний суд» Військова частина НОМЕР_1 надала пояснення, в яких підтвердила, що ОСОБА_4 є зниклим безвісти з 06 лютого 2023 року.

24 червня 2025 року через систему «Електронний суд» Міністерство оборони України надало пояснення, в яких просило врахувати висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 щодо строків звернення до суду, ухвалити рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах воєнного стану.

Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 24 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Оголошено померлим громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пісочин Харківського району Харківської області, солдата військової частини НОМЕР_1 , під час захисту Батьківщини, ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області. Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті м. Бахмут, Бахмутський район, Донецька область, Україна.

Рішення суду мотивовано тим, що встановлені судом обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель під час виконання бойового завдання чоловіка заявниці ОСОБА_4 , та існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення його померлим під час виконання військового обов`язку із захисту Батьківщини від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Бахмут Донецької області.

На вказане судове рішення 30 червня 2025 року Міністерство оборони України через систему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду – скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 зник безвісти 06 лютого 2023 року в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не припинені, а тому заява про оголошення його померлим є передчасною. Суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення про оголошення ОСОБА_4 померлим до спливу законодавчо встановленого шестимісячного строку від дня закінчення воєнних дій, чим допустив порушення вимог частини 2 статті 46 ЦК України. Оскільки станом на поточний момент день закінчення воєнних дій відсутній, то відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, у зв`язку із чим звернення заявниці до суду із заявою в порядку окремого провадження є передчасним, а заява підлягає відхиленню.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

31 березня 2026 року від представника ОСОБА_1 адвоката Семенова Є.С. надійшли пояснення, в яких він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вказав, що чоловік заявниці під час своєї імовірної загибелі перебував безпосередньо на бойовій позиції, що підтверджується матеріалами службового розслідування. У заявниці наявне фото, на якому чітко видно мертве тіло ОСОБА_4 , що однозначно підтверджує факт загибелі особи і робить твердження апелянта про передчасність оголошення особи померлою необґрунтованими.

В судове засідання апеляційного суду стоорни-учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 09 липня 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

ОСОБА_1 отримано 23 квітня 2026 року (а.с. 111, т. 2);

адвокатом Семеновим Єгором Сергійовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , отримано в електронному кабінеті 18 квітня 2026 року (а.с. 105, т. 2);

Міністерством оборони України отримано в електронному кабінеті 18 квітня 2026 року (а.с. 107, т. 2);

представником Ляшенком Олексієм Олександровичем, який діє в інтересах Міністерства оборони України, отримано в електронному кабінеті 18 квітня 2026 року (а.с. 108, т. 2);

Другим відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримано в електронному кабінеті 18 квітня 2026 року (а.с. 106, т. 2);

ОСОБА_2 – повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 112–113, т. 2), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 103, т. 2);

ОСОБА_3 отримано в електронному кабінеті 18 квітня 2026 року (а.с. 109, т. 2);

Військовою частиною НОМЕР_1 отримано в електронному кабінеті 18 квітня 2026 року (а.с. 110, т. 2).

16 квітня 2026 року від представника МО - Ляшенка Олексія Олександровича надійшла заява про розгляд справи без участі.

17 квітня 2026 року від представника ОСОБА_1 - Семенова Єгора Сергійовича надійшла заява про розгляд справи без участі представника та заявника.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міністерства оборони України задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 21 січня 1997 року перебувають у шлюбі (а.с. 7-8, 122 том 1).

Cолдат ОСОБА_4 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 31 жовтня 2022 року приступив до виконання службових обов`язків за посадою гранатометника 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 (а.с. 148 том 1).

06 лютого 2023 року ОСОБА_4 зник безвісти під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, пов`язаних із захистом Батьківщини, поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.

Сестра ОСОБА_4 – ОСОБА_6 отримала сповіщення сім`ї № 290/210 від 07 лютого 2023 року, яким її було повідомлено про те, що її брат солдат ОСОБА_4 , навідник 2 відділення 3 взводу 3 роти військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 06 лютого 2023 року біля м. Бахмут Донецької області (а.с. 101 том 1).

Згідно акту службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 13 лютого 2023 року, 06 лютого 2023 року під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, було втрачено зв`язок з навідником 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти солдатом ОСОБА_4 .

З пояснень молодшого сержанта 3 штурмової роти ОСОБА_7 та старшого стрільця 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти солдата ОСОБА_8 стало відомо, що 06 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, солдат ОСОБА_4 рухався в складі штурмової групи на визначені позиції. Близько 23:00 години штурмова група потрапила в засідку збройних сил російської федерації, які відкрили вогонь з кулеметів по військовослужбовцям 3 штурмової роти. В результаті обстрілу штурмової групи, четверо військовослужбовців 3 штурмової роти отримали серйозні поранення. Солдат ОСОБА_4 разом з іншими військовослужбовцями своєї групи, попавши в засідку, намагались евакуювати поранених та вийти з оточення ворога, проте близько 23:30 години зв`язок з військовослужбовцями обірвався. На даний час інформація про місце знаходження військовослужбовців відсутня, на зв`язок солдат ОСОБА_4 або інші військовослужбовці з тієї групи не виходили. У зв`язку з веденням активних бойових дій, встановити додаткові обставини, або зібрати пояснення немає можливості (а.с. 140-142 том 1).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13 лютого 2023 року № 168 службове розслідування визнано завершеним. Встановлено, що 06 лютого 2023 року під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області було втрачено зв`язок з навідником 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти солдатом ОСОБА_4 . Зникнення безвісти трапилось під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не являється особою, яка добровільно здалась у полон, самовільно залишив військову частину, місце служби або дезертирував (а.с. 9, 103, 138-139 том 1).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2023 року до відділення поліції №2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_6 про те, що 06 лютого 2023 року було втрачено будь-який зв`язок з братом ОСОБА_4 , 1977 року народження, що був призваний до ЗСУ солдатом, навідником 2 відділення 3 взводу 3 роти військової частини НОМЕР_1 , який у той час був біля АДРЕСА_1 (а.с. 10, 102 том 1).

Також у якості доказів представником заявниці надані фото з телеграм каналу, на яких, зі слів ОСОБА_1 , зображено ОСОБА_4 (а.с. 104, 105 том 1).

З відповіді Головного управління ДПС у Харківській області від 25 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_4 нарахований дохід – виплати військовослужбовцям: за лютий 2023 року, з березня по серпень 2023 року відсутня інформація про доходи, надалі нараховано дохід у період з 01 вересня 2023 року по 28 лютого 2025 року (а.с. 84-86 том 1).

Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби у відповіді від 24 квітня 2025 року повідомлено, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 06 лютого 2023 року по 24 квітня 2025 року в базі даних не виявлено (а.с. 88 том 1).

ГУНП в Харківській області надало інформацію щодо ОСОБА_4 згідно з даними обліків інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 29 квітня 2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває у розшуку як безвісти зниклий 06 лютого 2023 року у населеному пункті Бахмут Донецької області (а.с. 92-94 том 1).

Як вбачається з відповіді Першого відділу ДРАЦС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, перевіркою облікових даних архівного фонду Відділу актових записів про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено (а.с. 124-125 том 1).

З відповіді ГУ ДМС у Харківській області від 27 травня 2025 року вбачається, що за обліками відомчої інформаційної системи серед осіб, які звернулись з питання оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, в період з 06 лютого 2023 року по теперішній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не значиться (а.с. 135 том 1).

ДП «Український національний центр розбудови миру» листом від 27 травня 2025 року повідомило, що відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру Національного інформаційного бюро, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні (а.с. 129 том 1).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- оголошення фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Вказані процедури є відмінними між собою, мають певні особливості та різні правові наслідки.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно із частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно із частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи (постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 357/9150/24, провадження № 61-2282св25).

Таким чином, оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю (постанова Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 465/3147/22, провадження № 61-1296св24).

Цивільним законодавством передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців ( постанова Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23)).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення померлим свого чоловіка ОСОБА_4 . В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що ОСОБА_4 був військовослужбовцем, 06 лютого 2023 року з ним було втрачено зв`язок під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надала копії сповіщення сім`ї № 290/210 від 07 лютого 2023 року про зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 ; витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13 лютого 2023 року № 168 про завершення службового розслідування, за результатами якого встановлено факт зникнення безвісти ОСОБА_4 06 лютого 2023 року під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області за обставин, що загрожували йому смертю; витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 лютого 2023 року; фото з телеграм каналу, на яких, зі слів ОСОБА_1 , зображено ОСОБА_4 .

Також з витребуваних доказів судом встановлено, що відомості про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_4 не виявлено; за оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон в період з 06 лютого 2023 року він не звертався; ОСОБА_4 перебуває у розшуку як безвісти зниклий 06 лютого 2023 року у населеному пункті Бахмут Донецької області; актових записів про смерть ОСОБА_4 не виявлено; відомості про перебування ОСОБА_4 в полоні відсутні.

Вказані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_4 , проте дають підстави для обґрунтованого припущення його смерті за обставин, що підтверджені цими доказами. Наявні в справі матеріали не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 та надають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання ним обов`язків військової служби 06 лютого 2023 року біля населеного пункту Бахмут Донецької області. Будь-які відомості про те, що ОСОБА_4 живий, перебуває у полоні, виїхав за межі України тощо, у матеріалах даної цивільної справи відсутні.

Ураховуючи викладене, за наявності обґрунтованих припущень про факт смерті ОСОБА_4 у зв`язку з воєнними діями, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення особи померлою.

Доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України про те, що подання ОСОБА_1 цієї заяви до суду є передчасним, оскільки воєнні дії тривають, колегія суддів відхиляє.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, з якого вбачається, що бойові дії у населеному пункті Бахмут завершені 12 грудня 2023 року, а з 13 грудня 2023 року місто Бахмут є тимчасово окупованим.

З урахуванням вищенаведеного висновку Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у розглядуваній справі має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_4 (населений пункт Бахмут Донецької області), тобто у даному випадку з 13 грудня 2023 року, а отже на момент звернення ОСОБА_1 (14 лютого 2025 року) до суду і на час ухвалення судом першої інстанції рішення (24 червня 2025 року) - вказаний строк сплив.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області), від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області).

Отже, доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України висновків суду по суті справи не спростовують.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційна скарга Міністерства оборони України задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 24 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 13 липня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина