Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №641/10201/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 641/10201/25 Головуючий суддя І інстанції Онупко М. Ю.

Провадження № 22-ц/818/3879/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України в особі представника Ляшенка Олексія Олександровича на рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року, у цивільній справі № 641/10201/25, за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою,

в с т а н о в и в:

29 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з заявою, заінтересовані особи: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою.

Заява мотивована тим, що заявниця є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . За життя ОСОБА_2 у шлюбі не перебував, дітей не мав. Так ОСОБА_2 у 2024 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Сповіщенням № 039/10 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.10.2024 року її було повідомлено про те, що її син - ОСОБА_2 , зник безвісті 23.10.2024 в районі населеного пункту Зелений шлях Курської області РФ. За даним фактом слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 1 у Харківській області 07.11.2024 року розпочато розслідування у кримінальному провадженні № 12024221150001467 Станом на 24.12.2025 року їй не відомо фактичне місцезнаходження її сина ОСОБА_2 , інформація про його загибель та/або перебування у полоні також відсутня.

Вказала, що станом на день зникнення – 24.10.2024 року ОСОБА_2 займав посаду стрільця – санітара відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 1 батальйону ВЧ НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 зазначила, що метою її звернення до суду є виключення військовослужбовця ОСОБА_2 зі списків особового складу військової частини та виплата всіх належних сум родичам військовослужбовця, що за відсутності достовірних відомостей про існування між сторонами спору про право, підлягає розгляду в порядку окремого провадження; оформлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) захисника України; отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , оголошення його померлим необхідне для реалізації прав заявника, в тому числі щодо спадкування та для отримання соціальних виплат передбачених законодавством України.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила суд оголосити померлим військовослужбовця стрільця – санітара відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 1 батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, який зник безвісті 24 жовтня 2024 року поблизу н.п. Зелений Гай Рильського району Курської області Російської Федерації під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсіч і стримування збройної агресії з боку Російської Федерації, дату смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою – задоволено.

Оголошено померлим громадянина України ОСОБА_2 , уродженця м. Харкова, Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Днем смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України в особі представника Ляшенка Олексія Олександровича подало апеляційну скаргу, у якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволення заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду, обставинам справи,.

Також вказує, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що днем смерті ОСОБА_2 слід вважати день набрання рішенням суду законної сили, оскільки у справах про оголошення особи померлою ймовірним днем смерті є день гаданої смерті відповідної особи, тобто в даному випадку день зникнення безвісти – 24 жовтня 2024 року.

Посилаючись на ч. 2 ст. 46 ЦК України вказує, що обставини справи не дають підстав припускати смерть ОСОБА_2 в певний час і за певних обставин, а тому відсутні підстави для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних в ч. 2 ст. 46 ЦК України. Вважає, що подана ОСОБА_1 заява є передчасною.

Вказав, що термін обчислюється з дня закінчення воєнних дій (ч. 2 ст. 46 ЦК). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Тобто, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діям, може бути оголошена померлою, не раніше спливу шести місяців від дня закінчення воєнних дій. Дослідивши матеріали справи, Міноборони вважає, що оскільки за наданими до заяви документами ОСОБА_2 зник безвісти 23.10.2024 року в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не припинені, а тому вказана заява по оголошення його померлим є передчасною.

Зауважив, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване в апеляційному порядку рішення про оголошення ОСОБА_2 померлим, до спливу законодавчо встановленого шестимісячного строку від дня закінчення воєнних дій, чим допустив порушення вимог частини другою статті 46 ЦК України. Таким чином, оскільки станом на поточний момент день закінчення воєнних дій відсутній, то відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, у зв`язку із чим звернення заявника до суду із заявою в порядку

окремого провадження є передчасним та зазначена заява підлягає відхиленню. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Тобто, якщо є можливість встановити конкретну дату або період, коли сталася подія, що призвела до ймовірної загибелі особи (наприклад, дата ракетного удару, під час якого загинула особа), суд може визначити цю дату як день смерті. Судом першої інстанції у своєму рішенні від 30.03.2026 зазначено, що згідно наявної інформації та результатів службового розслідування, 23.10.2024 під час ведення активних бойових дій ОСОБА_2 зник безвісти. Однак, суд першої інстанції ухвалив рішення, яким визначив, що днем смерті ОСОБА_2 вважати день набрання рішенням суду законної сили. Вважаємо, що дата смерті впливає на право отримання соціальних виплат, зокрема: одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, пенсії у зв`язку з втратою годувальника, інших соціальних виплат та пільг членам сім`ї загиблого.

У письмовому відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Сергєєв М.А. просить у задоволенні апеляційної скарги Міністерства оборони України відмовити у повному обсязі, а рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 30.03.2026 по судовій справі №641/10201/25, яким задоволено заяву ОСОБА_1 , – залишити без змін.

Вказав, що щодо порядку оголошення фізичної особи померлою внаслідок бойових дій

ВП ВС вирішила виключну правову проблему в постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22, де визначила, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи (пункт 72). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 24 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання, у зв`язку з військовою агресією російської федерації в районі н.п. Зелений Шлях курської області рф. Інтенсивні ворожі обстріли із реактивної артилерії та мінометів з боку незаконних збройних формувань окупаційної влади рф є обставинами, що загрожували життю та здоров`ю, і можуть давати підстави припускати загибель особи. Це прямо підпадає під дію частини другої статті 46 ЦК України. Місце зникнення – зона активних бойових дій: в районі н.п. Зелений Шлях Курської області російської федерації. Згідно до листа командувача угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » - військового керівника на території російської федерації ОСОБА_3 від 27.03.2026 № УВК/920 вбачається, що відповідно від 27.11.2024 року населений пункт Зелений Шлях Суджанського району Курської області російської федерації, який розташований вздовж автошляху Рильск-Коренево-Суджа, перебував у сірій зоні. Станом на 08.01.2025 року населений пункт Зелений Шлях Суджанського району Курської області російської федерації перейшов під повний контроль Збройних Сил російської федерації по теперішній час. Станом на 27.03.2026 року активні бойові дії в районі населеного пункту Зелений Шлях Суджанського району Курської області російської федерації відсутні. Отже, оскільки бойові дії в районі зникнення ОСОБА_2 , 2003 р.н., завершилися у січні 2025 року, тому шестимісячний строку слід обраховувати з вказаної дати. Шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 46 ЦК України, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, вже минув. Станом на момент подання заяви суду та завершення активних бойових дій на відповідній території спливло понад 11 місяців. Про місце перебування військовослужбовця ОСОБА_2 , 2003 р.н., немає жодних відомостей, за цей час не було підтверджено факт перебування останнього у полоні. Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників. Підставою для оголошення особи померлою в судовому порядку є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. Суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржене рішення суду відповідає.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності і обґрунтованості заяви, адже від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок російської збройної агресії проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав ОСОБА_1 як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Суд при цьому навів наступні мотиви свого рішення.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи.

При цьому якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Оскільки сукупністю об`єктивних і переконливих доказів підтверджено, що ОСОБА_2 , виконуючи бойове завдання в н.п. Зелений Шлях Суджанський район Курської області безвісти пропав 23 жовтня 2024 року за обставин, які загрожували йому смертю або дають підстави вважати його загиблим, тому з урахуванням перебігу шестимісячного строку, що минув з дня його імовірної загибелі, заяву ОСОБА_1 судом задоволено.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Згідно наявних у справі доказів судом встановлено, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , актовий запис № 45 (а.с.17).

Рішенням Комінтернівського районного сулу м. Харкова від 06.04.2018 року (справа № 641/279/18, провадження № 2/641/724/2018) шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрований у м. Харкові, відділі актів громадянського стану Фрунзенського районного управління юстиції, актовий запис № 336 розірвано (а.с.14).

Відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрували шлюб 07.11.2019 року, актовий запис № 5173 (а.с.13).

З витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 219 від 24.07.2024 року матрос призваний під час мобілізації ОСОБА_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 24.07.2024 року № 176-РС, призначеного на посаду стрільця-санітара відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти НОМЕР_5 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , ВОС – 100915М/658, шпк «матрос». З 24.07.2024 року зараховано до списків частини та вважати таким, що прийняв справу та посаду (а.с.18).

Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 2780/убд від 27.10.2025 року підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно в період з 23.10.2024 по 23.10.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Суджанський районі Курської області (а.с.20).

Згідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин № 20250310-1295 від 10.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник на території бойових дій (під час воєнних дій), особа рядового або начальницького складу. Кримінальне провадження № 12024221150001467 від 07.11.2024 року ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області (а.с.23).

Також з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024221150001467 від 07.11.2024 року вбачається, що 06.11.2024 року до чергової частини ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 стосовно того, що 23.10.2024 року зник безвісті поблизу н.п. Зелений Шлях, Курської обл., його син, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_6 від 06.11.2024) (а.с.24).

Відповідно до довідки-доповіді за фактом зникнення безвісті особового складу військової частини НОМЕР_1 № 6723/ОКП від 24.10.2024 року, з доповіді командира НОМЕР_5 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_8 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_8 приблизно о 15 год – 15 год 30 хв, в ході виконання бойового завдання згідно бойового розпорядження командира 1 бмп № 90/1134/дск від 22.10.2024 року в районі населеного пункту Зелений Шлях Курської обл. РФ за координатами (36U НОМЕР_7 ), в наслідок ворожих штурмових дій зник безвісті, ймовірно загинув ОСОБА_2 .

З листа ДП «Український національний центр розбудови миру», а саме виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме інформація про підтвердження про перебування у полоні, про стан здоров`я від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутня (а.с.62).

Відповідно до листа № 2262193 від 22.01.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери дані щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.

Згідно до відповіді № 2262222 від 22.01.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , дата реєстрації: 23.09.2011 року.

Листом ГУ ДМС у Харківській області № 6301.10-1721/63.1-26 від 23.01.2026 року підтверджується, що за обліками ГУ ДМС України в Харківській області відсутні відомості щодо отримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

З листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19.5.1/4978-26-Вих від 23.01.2026 року вбачається, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 24.10.2024 по 23.01.2026 (станом на 09:35) в базі даних не виявлено.

Відповідно до листа Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Харківській області № 40647-2026 від 27.01.2026 року вбачається, що згідно з обліками інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 24.01.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою, яка перебуває у державному розшуку за відділом поліції № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області з 06.11.2024, кримінальне провадження № 12024221150001467 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, як особа, що зникла безвісті за особливих обставин. Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розшуку за вчинення кримінального правопорушення не перебував та не перебуває; в період з 01.01.2024 по 31.12.2025 звернення до органів, (підрозділів) поліції від його імені не надходили. Згідно з даними ІП «Адмінпрактика» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 23.01.2026 до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.161-162).

Також з листа адміністрації Слобідського району Харківської міської ради Харківської області № 03.2.1-25/176/0/167-26 від 30.01.2026 року вбачається, що відповідно до інформації Управління соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на обліку не перебуває, жодних державних соціальних допомог та компенсацій не отримує. За даними Реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими відомостями щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) адміністрація району не володіє (а.с.153).

Листом СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 30.01.2026 року № 45452-2026 підтверджується, що у СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області на даний час проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024221150001467 від 07.11.2024, за ч. 1 ст. 115 КК України. Статус вказаного провадження: у провадженні, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває. Крім того, ОСОБА_2 було перевірено за базами НПУ, та встановлено, що останній до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, до органів НПУ не звертався, судимостей не має, перебуває у розшуку як зникла безвісті особа, фактичне місцезнаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на теперішній час не встановлено (а.с.154).

З листа координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими № 222/кш/6868 від 04.04.2025 року вбачається, що в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими містяться наступні відомості: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутнє підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування в полоні, стан здоров`я та місце утримання (а.с.159).

Згідно листа № 19.5.1/4978-26-Вих від 23.01.2026 року Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відповідно до пунктів 12, 15 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 року за № 1319/38655, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 24.10.2024 року по 23:01.2026 (станом на 09:35) громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в базі даних не виявлено.

З листа Державної податкової служби України (ДПС) № 1203/5/99-00-12-04-02-05 від 29.01.2026 року вбачається, що згідно з актуальними, наявними в ДПС, даними ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не перебуває на обліку в контролюючих органах як фізична особа-підприємець (а.с.164-165).

Відповідно до листа Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації від 16.02.2026 року вбачається, що до бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості стосовно особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), надходила за період з 01.06.2024 року по 30.11.2025 року від страхувальників відповідно до додатку. За даними інформаційних систем Пенсійного фонду України станом на лютий 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як одержувач пенсії на обліку не перебуває (а.с.168).

Як вбачається з листа командувача угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » - військового керівника ЗСУ на території РФ ОСОБА_3 від 27.03.2026 № УВК/920 вбачається, що відповідно від 27.11.2024 року населений пункт Зелений Шлях Суджанського району Курської області РФ, який розташований вздовж автошляху Рильск-Коренево-Суджа, перебував у сірій зоні. Станом на 08.01.2025 року населений пункт Зелений Шлях Суджанського району Курської області РФ перейшов під повний контроль Збройних Сил РФ по теперішній час. Станом на 27.03.2026 року активні бойові дії в районі населеного пункту Зелений Шлях Суджанського району Курської області РФ відсутні (а.с.183).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно зі статтею 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Оголошення особи померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94пс24) було зазначено про таке: «... правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родині суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії Росії проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Отже, телеологічне тлумачення норми права дозволяє врахувати специфіку випадків зникнення фізичних осіб під час активних бойових дій і акцентувати увагу на суспільній потребі у встановленні справедливості та визначеності щодо статусу зниклої особи, але лише після спливу розумного строку для її пошуку.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі Наказ № 376).

Згідно до листа командувача угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » - військового керівника на території російської федерації ОСОБА_3 від 27.03.2026 року № УВК/920 вбачається, що відповідно від 27.11.2024 року населений пункт Зелений Шлях Суджанського району Курської області російської федерації, який розташований вздовж автошляху Рильск-Коренево-Суджа, перебував у сірій зоні. Станом на 08.01.2025 року населений пункт Зелений Шлях Суджанського району Курської області російської федерації перейшов під повний контроль Збройних Сил російської федерації по теперішній час. Станом на 27.03.2026 року активні бойові дії в районі населеного пункту Зелений Шлях Суджанського району Курської області російської федерації відсутні.

Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішення припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені у статті 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Отже, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

При розгляді справ цієї категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Правом, яке держава має захищати та забезпечувати можливість для його реалізації, в даному випадку є право заявника, як матері військовослужбовця, на оголошення її сина померлим, що, у свою чергу, стане підставою для реалізації останньою інших прав та обов`язків, пов`язаних зі смертю сина, зокрема, спадкування майна померлого та набуття нею статусу члена сім`ї загиблого та отримання державних соціальних гарантій, передбачених для членів родини загиблих військовослужбовців.

Натомість, реалізація вказаних прав в позасудовому порядку наразі неможлива з об`єктивних причин відсутності у заявника документу, передбаченого чинним законодавством, який посвідчує факт смерті особи і дозволяє здійснити державну реєстрацію смерті особи органами ДРАЦС України.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що з 24.10.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній за місцем свого проживання, не отримує з моменту зникнення доходів, не є внутрішньо переміщеною особою, державний кордон України або лінію розмежування він не перетинав, інформація щодо загибелі ОСОБА_2 , підтверджена дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на те, що відомостей про місце перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом на день розгляду справи по суті не було встановлено, як і не встановлено відомостей, які б свідчили про те, що він переховується від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності, а тому суд дійшов вірного висновку про наявність достатніх підстав для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 .

Згідно з частиною 2 статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У постанові від 11.12.2024 року у справі №755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» містяться відомості лише щодо відповідних території України, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Відомості щодо періоду ведення бойових дій в районі населеного пункту Зелений Шлях Суджанського району Курської області РФ, як ймовірного місця загибелі ОСОБА_2 , у вказаному наказі дійсно відсутні.

За повідомленням командування угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » - військового керівника на території російської федерації ОСОБА_3 від 27.03.2026 року № УВК/920 вбачається, що відповідно від 27.11.2024 року населений пункт Зелений Шлях Суджанського району Курської області російської федерації, який розташований вздовж автошляху Рильск-Коренево-Суджа, перебував у сірій зоні. Станом на 08.01.2025 року населений пункт Зелений Шлях Суджанського району Курської області РФ федерації перейшов під повний контроль Збройних Сил РФ по теперішній час. Станом на 27.03.2026 року активні бойові дії в районі населеного пункту Зелений Шлях Суджанського району Курської області РФ відсутні.

Таким чином шестимісячний строк з дня закінчення воєнний дій у справі, що розглядається, суд вважає за необхідне відраховувати з 01.02.2025, і на даний час цей строк закінчився.

У постановах від 26.04.2023 у справі №337/3725/22, від 29.03.2023 у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, у тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені в постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі №607/1612/23.

За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова в позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2024 у справі №127/28463/23.

07.07.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №685, якою затвердив Порядок встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до абз. 19 п. 5 Порядку до заяви про встановлення відповідного факту загибелі може додаватися рішення суду, яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, але тільки у разі відсутності документів, передбачених абзацами чотирнадцятим, шістнадцятим цього пункту, а саме: копії висновку судово-медичної експертизи (дослідження), що засвідчує факт смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, або копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ; копії довідки про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану; свідчення (заява) командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа, або свідчення (заяви) не менше ніж двох свідків, які разом з особою брали безпосередню участь у заходах, про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, - у разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п`ятнадцятим цього пункту.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Отже, оскільки бойові дії в районі зникнення ОСОБА_2 , 2003 р.н., завершилися у січні 2025 року, тому шестимісячний строку слід обраховувати з вказаної дати.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

В п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

В постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23, від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23, від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначається, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Враховуючи, що службовим розслідуванням причин та умов факту зникнення безвісти військовослужбовців, зокрема і ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_1 не встановлено конкретної дати, з якої можна встановити факт загибелі ОСОБА_2 , бойові дії тривали в тому районі до січня 2025 року, колегія суддів вважає, в даному випадку суд відповідно змісту норми ч. 3 ст. 46 ЦК України та згаданих висновків касаційного суду обґрунтовано зазначив датою смерті – день набрання законної сили рішення суду.

Встановивши, що є підстави припустити з високим ступенем вірогідності, що старший солдат ОСОБА_2 , щодо якого відсутні відомості про місце його перебування, а у справі немає доказів того, що ОСОБА_2 на час розгляду цієї заяви є живим і перебуває в полоні, а у матеріалах справи відсутні достатні докази, які давали б обґрунтовані підстави припускати загибель ОСОБА_2 , 2003 р.н., саме 24 жовтня 2024 року, тому днем смерті необхідно вважати день набрання законної сили судовим рішення про оголошення громадянина померлим.

Тому, у суду були всі необхідні та достатні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим громадянина України ОСОБА_2 , уродженця м. Харкова, Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . Днем смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково оголосив фізичну особу померлою з дня набрання законної сили рішенням суду, колегія суддів відхиляє, оскількі рішення суду відповідає нормі ч.3 ст.46 ЦК України.

Так, згідно ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Отже, оголошення особи померлою від дня її вірогідної смерті у разі припущення її загибелі у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом є дискреційним правом суду, яке ґрунтується на обґрунтованій вірогідності, що особа може з`явитися, або якщо будуть одержані відомості про місце її перебування, внаслідок чого відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК України суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Під час апеляційного розгляду справи до суду апеляційної інстанції 08.07.2026 року від заявниці надійшли документи про те, що після ухвалення оскарженого по справі рішення в результаті репатріаційних заходів та проведеної в межах досудового слідства № 12025042110002067 судово-молекулярної експертизи № СЕ-19/105-26/3986-БД від 22.04.2026 року був ідентифікований труп її сина ОСОБА_2 .

Так, згідно копії постанови від 01.05.2026 слідчого СВ Дніпровського РУП № 1 ГУНП у Дніпропетровській області Забєліна В.В., винесеної у кримінальному провадженні № 12025042110002067 від 08.08.2025, труп особи чоловічої статі, реєстраційний номер в морзі 20250804010002814 від 07.08.2025, - визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі даної постанови слідчого та лікарського свідоцтва про смерть Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харків Харківського міжрегіонального управління Мін`юсту України 15 травня 2026 року актовим записом № 95 зареєстровано смерть ОСОБА_2 , 2003 р.н. 23 жовтня 2024 року (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_8 )

Надаючи оцінку цим доказам, колегія суддів зважає на те, що у даній справі на день ухвалення оскарженого рішення суду не було встановлено достатніх обставин для ухвалення рішення про оголошення особи померлою від дня її вірогідної смерті, а тому суд першої інстанції діяв відповідно до змісту вказаної норми ч. 3 ст. 46 ЦК України, наведені з цього приводу доводи скарги є необґрунтованими належними і допустимими доказами.

Разом з тим, з огляду на те, що вищевказана постанова слідчого та свідоцтво про смерть були складені після ухвалення оскарженого рішення суду – зазначені в цих нових доказах істотні факти щодо смерті військовослужбовця ЗС України ОСОБА_2 23 жовтня 2024 року, - не були і не могли бути відомі заявнику та суду на час розгляду справи, внаслідок чого вони для суду є нововиявленими обставинами, а тому відповідно до визначених у нормі ст. 367 ЦПК України меж апеляційного розгляду справи, - не розглядаються.

З цих підстав зацікавлені учасники справи не позбавлені права звернутися до суду першої інстанції про перегляд оскарженого рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до статей 423–429 ЦПК України

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України в особі представника Ляшенка Олексія Олександровича-залишити без задоволення.

Рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 30 березня 2026 року-залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 10 липня 2026 року.

Головуючий В.Б.Яцина.

Судді колегії Ю.М.Мальований.

О.Ю.Тичкова.