Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №619/5470/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року

м. Харків

справа № 619/5470/25

провадження № 22-ц/818/3508/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів колегії – Маміної О.В., Мальованого Ю.М.,

сторони справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 лютого 2025 року ухвалене у складі судді Калиновської Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ТОВ «Коллект-Центр» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №2105453480205 від 23.02.2021 у розмірі 44261.26 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,4 грн та 16000,00 грн витрат понесених на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 23.02.2021 між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 укладено Договір №2105453480205. 01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105453480205. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105453480205. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2105453480205 від 23.02.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 59708.64 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -3800.00 грн, - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 55908.64 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 44261.26 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3800.00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 40461.26 грн.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 лютого 2025 року позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором №2105453480205 від 23.02.2021 у розмірі 35226,00 грн, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1927,74 грн. та витрат на оплату правової допомоги в розмірі 3000,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що позивачем належними та допустимими доказам доведено факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору та отримання останнім грошових коштів. Також позивачем доведено факт заміни кредитодавця, на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги. Позивачем доведено розмір нарахованої заборгованості в сумі 35226,00 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування. Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку про повне задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив докази що містяться в матеріалах справи що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення. Зазначає що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, якими зокрема є первинні банківські документи. Крім того апелянт вказує що позивачем не доведено факту переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача оскільки останнім не надано доказів на здійснення оплати за вказаними договорами та не було повідомлено боржника про відступлення права вимоги.

16.04.2026 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зазначає що доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать дійсним матеріалам справи. Суд першої інстанції повно дослідив матеріали справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансових послуг №2105453480205 в електронній формі, за умовами якого Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на суму 3800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані умов цього Договору, його додатків та правил (а.с. 19-20).

Кредитний договір підписаний електронним підписом Позичальника шляхом відтворенння позичальником одноразового ідентифікатора (Y2) (а.с. 20).

Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві – анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

У п. 1.4 договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 1,4% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б; г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в; д) тип процентної ставки- фіксована.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «СЛУЖБА МІТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ». Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua.

Додатку №1 до кредитного договору є анкета-заява, яка є невід`ємною частиною договору і яка також підписана відповідачкою за допомогою електронного підпису шляхом відтворення нею одноразового ідентифікатора (Y2), вбачається, що сторони погодили строк кредитування, який складає 365 днів з правом повернення кредиту достроково.

У Додатку №2 до кредитного договору №2105453480205 встановлено графік платежів і відображений розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.(а.с.39)

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором (Y2), вбачається, що в ньому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту, сума/ліміт кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту; інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка; тип процентної ставки; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача; реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту та інше.(а.с.40)

Із інформації щодо дій позичальника ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Служба Міттєвого Кредитування», вбачається хронологія дій позичальника щодо укладення кредитного електронного кредитного договору.(а.с.41)

Як вбачається із інформації, наданої ТОВ ФК"Вей Фор Пей", датованої 05.05.2025 року, 23.02.2021 року о 20 годині 13 хвилині 05 секунді за допомогою платіжної системи ТОВ ФК"ВЕЙ ФОР ПЕЙ" на виконання кредитного договору №2105453480205 на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 3800,00 грн.(а.с.44 зворот).

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, за умовами якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 21-25).

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників за факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року вбачається що клієнт передав а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 31632 шт. (а.с.26 зворот).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 03.12.2021 року до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року вбачається що TOB «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2105453480205 на загальну суму 35226,00 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 3800,00 грн; заборгованості по відсоткам в сумі 31426,00 грн (а.с. 27-29).

Відповідно до платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 року вбачається що ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило переказ грошових коштів на суму 5 535,543,12 грн, отримувач – ТОВ «Служба миттєвого кредитування», призначення платежу – оплата лоту згідно договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року без ПДВ.(а.с.25 зворот).

10.01.2023 року між TOB «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» укладений договір відступлення прав вимоги за №10-01/2023 (а.с. 9-14), за умовами якого TOB «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні TOB «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року сторони вказаного акту ТОТ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за грошовими зобов`язаннями зазначеними у п.1 та п.2 цього акту і вважають що грошові зобов`язання з моменту підписання даного акту припиненими в повному обсязі. Зі змісту п.1 вказаного акту вбачається що заборгованість за договором №10-01/2023 про відступлення прав вимог від 10.01.2023 року у розмірі 5312491,59 грн є однією із вимог що були припинені шляхом зарахування зустрічної вимоги (а.с.15).

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №10-01/2023 від 10.01.2023 року, вбачається що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 207307 шт (а.с.16).

Як вбачається із витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_3 за кредитним договором №2105453480205 на загальну суму 59708,64 грн яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 3800,00 грн; заборгованості по відсоткам в сумі 55908,64 грн (а.с. 16-18).

Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Оскільки умови договорів розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент, а саме споживач послуг банку, лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони не досягли б згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

За обставинами даної справи позичальник (відповідач ОСОБА_1 ) шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора Y2, отриманого від позивача23.02.2021 на укладення кредитного договору № 2105453480205, тобто договір вважається укладеними у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх їх істотних умов.

Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем підписано особисто, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. Відповідач під час укладення кредитного договору, ознайомився з його текстом та істотними умовами кредитування а саме: сумою кредиту, процентною ставкою, строком кредитування, графіком платежів та порядком погашення заборгованості, що підтверджується особистим підписом позичальника. Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, та відповідач не факту його підписання, суд приходить до висновку, що остання погодилася з його умовами та зобов`язалася виконувати їх.

Доводи Відповідачки про недотримання АТ «Банк Кредит Дніпро» вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування, зокрема що передбачені паспортом споживчого кредиту є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема копією кредитного договору, в якому зазначено всі істотні умови договору, в тому числі щодо відсоткової ставки та порядку нарахування відсотків за користування кредитом.

Факт видачі кредитних коштів позичальнику підтверджується інформацією наданої ТОВ ФК"Вей Фор Пей", датованої 05.05.2025 року, відповідно до якої 23.02.2021 року о 20 годині 13 хвилині 05 секунді за допомогою платіжної системи ТОВ ФК"ВЕЙ ФОР ПЕЙ" на виконання кредитного договору №2105453480205 на картковий рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 3800,00 грн.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного суду які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23 в яких викладено що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Доводи апеляційної скарги щодо не підтвердження належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів, апеляційним судом до уваги не приймається оскільки зазначене суперечить наявним в матеріалам справи доказам та власним поясненням відповідача зроблених у суді першої інстанції.

Так відповідно до заяви від 08.12.2025 року поданою представником відповідача, вбачається що остання частково погоджується з позовними вимогами та зазначає що факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів є беззаперечним. Часткове визнання позову свідчить про відсутність спору між сторонами щодо відповідної частини обставин та правовідносин, а тому посилання апелянта на недоведеність позовних вимог є суперечливими та спрямованими виключно на переоцінку вже встановлених судом обставин.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Колегія суддів вважає доведеним позивачем перехід прав вимог до відповідача за кредитним договором №2105453480205 від 23.02.2021, що підтверджується, зокрема : копією договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 (а.с. 21-25); копією акту приймання-передачі реєстру боржників за факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року(а.с.26 зворот), копією реєстру боржників від 03.12.2021 року до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (а.с.27-29), копією платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 року (а.с.25), копією договору відступлення прав вимоги за №10-01/2023 від 01.10.2023 року, копією акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року.(а.с.15), копією акту приймання-передачі реєстру боржників та копією реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №10-01/2023 від 10.01.2023 року (а.с. 16-18)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суду не надано доказів на спростовування презумпції правомірності договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року та договору відступлення прав вимоги за №10-01/2023 від 01.10.2023 року.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Відповідно до статті 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Вказаний висновок підтримано у постановах Верховного Суду у справах №296/10217/15-ц від 07 липня 2020 року, №912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, №910/18943/20 від 27 липня 2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Коллект Центр» надало розрахунок заборгованості за кредитом, відповідно до якого вбачається що за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за наданим кредитом, яка станом на 29.08.2025 року становить 59708,64 грн що складається з тіла кредиту – заборгованості за кредитом 3800,00 грн та заборгованості по відсоткам – 55908,64 грн (а.с.8).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, складеного ТОВ «Служба миттєвого кредитування», ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, внаслідок чого станом на 30.11.2021 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 35226,00 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 3800,00 грн, заборгованості за відсотками в сумі 31426,00 грн (а.с. 45).

Відповідно до розрахунку заборгованості складеного TOB «Вердикт Капітал» за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за наданим кредитом, яка станом на 10.01.2023 року становить 59708,64 грн що складається з тіла кредиту – заборгованості за кредитом 3800,00 грн та заборгованості по відсоткам – 55908,64 грн (а.с.8).

За умовами п. 1.1. договору про надання фінансових послуг № 2105453480205 від 23.02.2021 ( а.с. 19 – 20) товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків правил.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Згідно з п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 1,4 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих то центів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначено п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначено п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п.п. 1.4.1., 1.4.2. договору нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Згідно з п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.

Водночас, у Заяві-Анкеті (для отримання кредиту), який є Додатком № 1 до Кредитного договору, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з примірним (типовим) кредитним договором та усіма його додатками, включаючи правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування», що розміщені на Офіційному сайті www.bistrozaim.ua, виявив бажання отримати кредит на особисті потереби у розмірі 3800,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково позичальник зобов`язався повернути кредит у розмірі 3800,00 грн та сплатити проценти у розмірі 851,20 грн.

Як установлено судом, первісним кредитором ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» надано розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 2105453480205 від 23.02.2021 за період з 23.02.2021 по 01.12.2021, згідно якого загальна заборгованість становить 35226,00 грн, з яких: тіло 3800,00 грн, та відсотки 31426,00 грн.

Разом з тим, ТОВ «Вердикт Капітал» надано розрахунок станом на 10.01.2023 за період з 01.12.2021 по 22.02.2022, згідно якого загальна заборгованість становить 59708,64 грн, з яких заборгованість по основній сумі кредиту – 3800,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 55908,64 грн.

Позивач враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути заборгованість у розмірі 44261.26 , з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3800.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 40461.26 грн.

Водночас доказів, які б підтверджували, що ТОВ «Вердикт Капітал» мало право нараховувати ОСОБА_1 за період з 01.12.2021 до 22.02.2022 відсотки за користування коштами за Кредитним договором № 2105453480205 від 23.02.2021, суду не надано, що позбавляє суд можливості перевірити законність їх нарахування, а тому за наявними у матеріалах справи доказами неможливо встановити відповідність нарахованих ТОВ «Вердикт Капітал» відсотків за користування кредитом за вказаний період у згаданому розмірі їх реальному використанню.

Зважаючи на встановлені судом обставини у справі та з огляду на погоджені між сторонами умови кредитного договору, колегія суддів погоджується із висновками суду про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за договором №2105453480205 від 23.02.2021 року в розмірі 35226,00 грн.

Доводи апеляційної щодо неправомірності нарахування відсотків є безпідставними, оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до статтей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України та умовами кредитного договору.

Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 лютого 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В. Маміна

Ю.М. Мальований