Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №643/18982/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року

м. Харків

справа № 646/18982/25

провадження № 22-ц/818/4313/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів –Маміна О.В, Мальований Ю.М

сторони справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Голуб Анна Ігорівна, Харківська міська рада

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2026 року у складі судді Семенової Я.Ю.,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду с заявою, в якій просить суд установити факт її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1988 року по день смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2026 року зупинено провадження за заявою ОСОБА_4 .

Ухвала мотивована тим, що результат розгляду даної справи безпосередньо пов`язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №646/18982/25-ц Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №644/2440/24-ц.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предметом розгляду у справі № 644/2440/24, яка перебуває на розгляді Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, є питання визначення належного способу захисту права у випадку звернення особи до суду після спливу строку для прийняття спадщини, за відсутності спору між спадкоємцями та інших спадкоємців. Разом з тим, зазначені правовідносини не є подібними до правовідносин, що є предметом розгляду за заявою ОСОБА_1 , оскільки у даній справі заява подана у межах шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, з метою підтвердження юридичного факту, який має значення для реалізації заявником особистих майнових прав.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що у жовтні 2025 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду с заявою, в якій просить суд установити факт її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1988 року по день смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2026 року зупинено провадження за заявою ОСОБА_4 .

Згідно відкритих даних ЄДРСР Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 06 березня 2026 року справу №644/2440/24 про встановлення факту, що має юридичне значення, передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що є підстави для відступу від висновку щодо застосування частини четвертої статті 315 ЦПК України, частини першої статті 1277 ЦК України в чинній редакції Закону № 3795-VI від 22 вересня 2011 року (з подальшими змінами) щодо можливості виникнення спору про право між особою, яка згідно із законом віднесена до певної черги спадкоємців та звернулася в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення для захисту її прав та інтересів під час вирішення питання щодо оформлення спадщини, та територіальною громадою, до моменту визнання судом спадщини відумерлою, викладених в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 554/1618/21, від 05 серпня 2025 року у справі № 389/803/24 та від 12 листопада 2025 року у справі № 475/49/25, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2024 року по справі № 641/683/23 та від 22 жовтня 2025 року у справі № 755/1235/24. Зазначено, що колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується із такими висновками та вважає, що оскільки спір про право на спадщину може існувати між особами, які мають або можуть набути право на спадкування, то до моменту визнання судом спадщини відумерлою не може йтися ні про який спір про право між особою, яка згідно із законом віднесена до певної черги спадкоємців та звернулася в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення для захисту її прав та інтересів під час вирішення питання щодо оформлення спадщини, та територіальною громадою. Тому, якщо виникнення права на спадкування залежить від наявності певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору з іншими спадкоємцями, розглядається за правилами окремого провадження.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 01 квітня 2026 року прийняв до розгляду справу №644/2440/24, призначив справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 частини першої статті 252 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) установлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Отже підставою для зупинення провадження у справі може бути прийняття палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду до свого розгляду іншої справи у подібних правовідносинах (стаття 403 ЦПК України).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

В іншій справі ЄСПЛ вказав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки у провадженні Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду перебуває цивільна справа № 644/2440/24, у межах якої вирішується питання щодо можливості відступу від висновку стосовно застосування частини четвертої статті 315 ЦПК України та частини першої статті 1277 ЦК України у редакції Закону № 3795-VI від 22 вересня 2011 року (з наступними змінами), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі.

У зазначеній справі Верховним Судом досліджується питання щодо можливості виникнення спору про право між особою, яка згідно із законом віднесена до певної черги спадкоємців та звернулася в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення для захисту її прав та інтересів під час вирішення питання щодо оформлення спадщини, та територіальною громадою, до моменту визнання судом спадщини відумерлою.

Водночас у цивільній справі № 643/18982/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, заінтересованою особою — Харківською міською радою — заявлено клопотання про залишення заяви без розгляду з підстав наявності спору про право.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 644/2440/24, провадження № 61-5490сво25.

Разом з тим, суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про інших осіб, окрім Харківської міської ради, на права та інтереси яких може вплинути судове рішення у даній справі, а заявником відповідних доказів суду не надано.

Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рябовола Володимира Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В. Маміна

Ю.М. Мальований