Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №295/3765/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/3765/26 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Бондар О.О., Шевчук А.М.

розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №295/3765/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова кдомпанія «Кредит-Капітал» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Зосименко О.М. в м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1176116 від 14.12.2023 в розмірі 22 710,21 грн., з яких: 4 598,99 грн – заборгованість за тілом кредиту та 18 111,22 грн – заборгованість за відсотками. Також просило стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

В обґрунтування позову зазначало, що 14.12.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1176116, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит у сумі 4600 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Вказує, що відповідно до п.1.4 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1176116 строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 25 днів. Зазначає, що товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Вказує, що в порушення вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконала свої зобов`язання – не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. Зазначає, що станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача за кредитним договором становить 22 710,21 грн., яка складається з: 4 598,99 грн - заборгованості за тілом кредиту; 18 111,22 грн - заборгованості за відсотками. Вказує, що 21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1176116 від 14.12.2023. Враховуючи вищевикладене просило задовольнити позов в повному обсязі, а також стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 травня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1176116 від 14.12.2023 в сумі 9 197,98 грн з яких: 4 598,99 грн заборгованість за тілом кредиту та 4 598,99 грн заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 078,31 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення відсотків в сумі 13 512,23 грн ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати у вказаній частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що підписуючи кредитний договір, відповідач погодилася, що вона до його підписання ознайомилася з усіма умовами, на яких ТОВ «Селфі Кредит» здійснює кредитування, а також свідомо обрала умови кредитування, викладенні у договорі. ОСОБА_1 свідомо звернулася до ТОВ «Селфі Кредит» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердила, що повністю розуміє всі умови договору та погоджується з ними та прийняла на себе зобов`язання сплачувати платежі за кредитом. Виконання ОСОБА_1 умов договору, а саме оплата процентів за кредитним договором №1176116 від 21.06.2020 в сумі 1215,41 грн підтверджує отримання коштів саме відповідачем, оскільки відповідач визнала умови договору про надання кредитних коштів, а саме виконання зобов`язань: часткова сплата тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Зазначає, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами розпочалося з 14.12.2023 з дотриманням визначеної пунктом 1.4 договору періодичності платежів у 25 днів. Здійснений відповідачем платіж від 25.12.2023 в рахунок погашення частини тіла кредиту та відсотків зумовив правомірне коригування дати наступного платежу до 19.01.2024. У подальшому нарахування відсотків здійснювалося безперервно до 21.06.2024, тобто виключно до моменту укладення договору факторингу №21062024 від 21.06.2024 та переходу права вимоги. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 травня 2026 року в частині незадоволених вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом в сумі 13 512,23 грн., а тому в іншій частині не переглядається судом апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 14 грудня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1176116.

Відповідно до п.1.1 даного договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 4600 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (п. п. 1.2 - 1.4 договору).

Пунктом 1.5 договору передбачено, що тип процентної ставки фіксований. Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Згідно п.1.6 договору мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 59995,62% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40020 грн (п. п. 1.7, 1.8 договору).

Відповідно до п.2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

Пунктом 2.2 договору сума кредиту перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення договору. Дата надання кредиту: 14.12.2023.

Згідно п.5.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що порушення умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Також, ОСОБА_1 була ознайомлена з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, що є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №1176116 від 14.12.2023, про що свідчить її підпис одноразовим ідентифікатором Н608.

Вказаний договір та додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н608 14.12.2023 13:24:21.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнту ОСОБА_1 з якою укладено договір №1176116 від 14.12.2023 ідентифікований ТОВ «Селфі Кредит», акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕПЦ у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор – Н608; час відправки ідентифікатору позичальнику – 14.12.2023; номер телефону на який було відправлено ідентифікатор – 380733187449.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 14.12.2023, який також підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н608, остання проінформована про тип кредиту, валюту кредиту, суму, строк кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1176116 від 14.12.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 21.06.2024 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №1176116 від 14.12.2023 в розмірі 22 710,21 грн., яка складається з: 4 598,99 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 111,22 грн заборгованості за відсотками.

Колегією суддів також встановлено, що листом від 20.10.2025, наданим ТОВ «Пейтек Україна» підтверджується, що між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 03.05.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 14.12.2023 13:26:12 на суму 4600 грн., призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-260326/72248-БТ від 31.03.2026 слідує, що ОСОБА_1 було емітовано карту НОМЕР_2 . 14.12.2023 на карту ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 4600 грн.

21.06.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) набуває права вимоги від ТОВ «Селфі Кредит» (клієнта) та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Внаслідок передачі права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до п.7.1 договору факторингу сторони домовилися, що фінансування (ціна договору) складає 2479762,78 грн без ПДВ.

Згідно платіжної інструкції №3392 від 21.06.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Селфі Кредит» за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №21062024 від 21.06.2024 - 2479762,78 грн.

Актом приймання-передачі реєстру боржників від 21.06.2024 до договору факторингу стверджується, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 21.06.2024.

Згідно витягу реєстру боржників до договору факторингу №21062024 від 21.06.2024 ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №1176116 від 14.12.2023, загальна сума заборгованості становить 22 710,21 грн.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 18 111,22 грн не є співмірною сумі споживчого кредиту – 4 600,00 грн., що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, тому суд першої інстанції дійшов до висновку про зменшення розміру відсотків до 4 598,99 грн.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що 14 грудня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1176116.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 4 600 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (п. п. 1.2 - 1.4 договору).

Пунктом 1.5 договору передбачено, що тип процентної ставки фіксований. Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1176116 від 14.12.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 21.06.2024 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №1176116 від 14.12.2023 в розмірі 22 710,21 грн., яка складається з: 4 598,99 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 111,22 грн заборгованості за відсотками.

22 листопада 2023 року прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону №3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24.12.2023; крім того в силу приписів п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом №3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.

Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Оскільки договір про надання споживчого кредиту №1176116 від 14.12.2023 був укладений сторонами 14.12.2023 та діяв в період дії п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», то відсотки необхідно обраховувати наступним чином в межах заявленого строку, а саме з 14.12.2023 по 21.06.2024:

- за період з 14.12.2023 по 22.04.2024 відсоткова ставка 2,2%, що погоджена сторонами в п.1.5 договору, відтак відсотки за вказаний період складають 13 257,20 грн (із розрахунку 4600 грн х 2,2% х 131 день);

- за період з 23.04.2024 по 21.06.2024 відсоткова ставка 1,5%, що передбачена п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», відтак відсотки за вказаний період складають 4140 грн (із розрахунку 4600 грн х 1,5% х 60 днів).

Таким чином, загальний розмір відсотків за договором про надання споживчого кредиту №1176116 від 14.12.2023 за період з 14.12.2023 по 21.06.2024 складає 17 397,20 грн.

На виконання умов договору ОСОБА_1 сплачено: 25.12.2023 відсотків в сумі 1214,40 грн., відтак заборгованість за відсотками складає 16 182,80 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 11 583,81 грн не відповідає вимогам закону.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання споживчого кредиту №1176116 від 14.12.2023 в частині нарахування відсотків. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову у вказаній частині, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про часткове задоволення вимоги в частині стягнення залишку заборгованості по відсотках у розмірі 11 583,81 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом у сумі 13 512,23 грн скасувати та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про часткове задоволення вказаної вимоги та стягнути на користь позивача залишок заборгованості за відсотками в сумі 11 583,81 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено на 91,50%, то з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути 2436,10 грн (із розрахунку 91,50% від 2662,40 грн) судового збору за подання позову.

Апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено на 85,72%, то з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути 3 423,31 грн (із розрахунку 85,72% від 3993,60 грн) судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 травня 2026 року скасувати в частині незадоволеної вимоги та в частині судового збору і ухвалити у вказаних частинах нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишок заборгованості за нарахованими відсотками за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1176116 від 14.12.2023 у розмірі 11 583,81 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2436,10 грн та в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 423,31 грн., а всього 5 859,41 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Павицька Т. М.

Судді Бондар О. О.

Шевчук А. М.