Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №163/586/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/586/26 Провадження №33/802/709/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю представника Волинської митниці Держмитслужби Федчишина Р.А. ( в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді провадження у справі за протоколом про порушення митних правил № 0180/20500/24, складеним щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , з 28.12.2020 по 27.07.2023 директора ТОВ «Корд Авто» (код ЄДРПОУ 44086705), РНОКПП НОМЕР_1 , за ознаками правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Відповідно до вищевказаного протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України за наступних обставин.

Так, 23 травня 2024 року головний державний інспектор Волинської митниці склав протокол про те, що декларант ОСОБА_1 , який в період з 28.12.2020 по 27.07.2023 перебував на посаді директора ТОВ «КОРД АВТО» (код ЄДРПОУ 44086705), під час митного оформлення товарів «транспортні засоби…» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ №№: UA205140/2023/003888 від 18.01.23, UA205140/2023/003989 від 18.01.23, UA205140/2023/003737 від 18.01.23, UA205140/2023/000420 від 04.01.23, UA205140/2023/003892 від 18.01.23, UA205140/2023/004086 від 19.01.23, UA205140/2023/002901 від 14.01.23, UA205140/2023/002903 від 14.01.23, UA205140/2023/003886 від 18.01.23, UA205140/2023/004833 від 21.01.23, UA205140/2023/000678 від 05.01.23, UA205050/2023/003960 від 03.01.23, UA205050/2023/003961 від 03.01.23, UA205050/2023/003967 від 03.01.23, UA205140/2023/004102 від 19.01.23, UA205140/2023/004957 від 23.01.23, UA205140/2023/000709 від 05.01.23, UA205140/2023/004001 від 18.01.23, UA205140/2023/003902 від 18.01.23, UA205140/2023/005266 від 23.01.23, UA205140/2023/004039 від 19.01.23 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 1 124 019,59 грн., шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 за №№: PL/MF/AR 0612006 від 17.01.23, PL/MF/AR0612007 від 09.01.23, PL/MF/AR 0612010 від 09.01.23, PL/MF/AR 0612024 від 23.12.22, PL/MF/AR 0612025 від 17.01.23, PL/MF/AR 0612026 від 17.01.23, PL/MF/AR 0612027 від 13.01.23, PL/MF/AR 0612028 від 13.01.23, PL/MF/AR 0612029 від 16.01.23, PL/MF/AR 0612030 від 17.01.23, PL/MF/AR 0612031 від 03.01.23, PL/MF/AR 0612032 від 02.01.23, PL/MF/AR 0612034 від 02.01.23, PL/MF/AR 0612036 від 29.12.22, PL/MF/AR 0612037 від 16.01.23, PL/MF/AR 0612038 від 19.01.23, PL/MF/AR 0612039 від 04.01.23, PL/MF/AR 0612041 від 09.01.23, PL/MF/AR 0612042 від 09.01.23, PL/MF/AR 0612043 від 19.01.23, PL/MF/AR 0612045 від 16.01.23, факт видачі яких уповноваженим органом Республіки Польща не підтверджено, містять неправдиві відомості щодо країни походження товару та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митних деклараціях типу ІМ40ДЕ.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.485 МК України.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто за недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Не погодившись із таким судовим рішенням Волинська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України і накласти на нього стягнення згідно санкції статті. Судові витрати просить покласти на ОСОБА_1 .

В обґрунтування апеляційних вимог митний орган посилається на те, що під час розгляду місцевим судом не враховано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 22.01.2024 №2601-ІОА.4331.67.2023 (вх. Держмитслужби №2146/11/15 від 22.01.2024), від 06.02.2024 №2601-ІОА.4331.67.2023 (вх. Держмитслужби №3745/11/15 від 06.02.2024, відповідно до якої сертифікати з перевезення товару EUR.1 зазначені в таблиці 1 протоколу не були підтверджені Митним Офісом м. Кельце. У даному випадку в результаті проведеної перевірки Митним Офісом м. Кельце не підтверджено дані сертифікати з перевезення товару EUR.1. Саме у Протоколі I Угоди про асоціацію наведений зразок Сертифіката з перевезення товару, у якому в пункті 11 зазначається «митний дозвіл» із наведенням митного підрозділу, країни або території видачі, що завіряється підписом уповноваженої посадової особи та засвідчується відтиском печатки. Вказує, що у цій справі в сертифікатах з перевезення EUR.1 в пункті 11 митним органом, який їх видав, указано митницю м. Кельце. Проте уповноважений митний орган Республіки Польща своїми листами від 22.01.2024 та від 06.02.2024 не підтвердив видачу цих сертифікатів.

Крім того, вважає, що не надання ТОВ «Корд Авто» на запит Волинської митниці оригіналу сертифікатів, додатково підтверджує умисел вказаного суб`єкта ЗЕД щодо безпідставності отримання преференції.

Звертає увагу і на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції не враховано акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Корд Авто» вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання пільги і звільнення від оподаткування, де сума несплачених митних платежів становить 1 124 019, 59, у тому числі мито – 936 682,99 грн., ПДВ -187 336,60 грн. та підлягає доплаті до Державного бюджету, який наявний в матеріалах справи, є належним та допустимим доказом та не потребують додаткового підтвердження.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши представника митниці Федчишина Р.А., який скаргу підтримав з підстав викладених у ній, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до приписів ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст.486 МК України регламентовано, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України вказаних вимог закону дотримав.

Рішення про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, суддя мотивував тим, що митним органом не здобуто та матеріали справи не містять достатніх і достовірних доказів стверджувати, що зазначені у протоколі № 0180/20500/24 сертифікати з перевезення товару EUR.1, факт видачі яких уповноваженим органом Республіки Польща не підтверджено, містять неправдиві відомості щодо країни погодження товару та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митних деклараціях типу ІМ40ДЕ.

Так, за диспозицією ст.485 МК України настає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0180/20500/24 від 23 травня 2024 року, у провину ОСОБА_1 ставиться те, що він вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 1 124 019,59 грн., шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, факт видачі яких уповноваженим органом Республіки Польща не підтверджено, містять неправдиві відомості щодо країни погодження товару та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митних деклараціях типу ІМ40ДЕ.

Згідно матеріалів митної справи, на митну територію України в адресу ПП «КОРД АВТО» товару «транспортні засоби» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: UA205140/2023/003888 від 18.01.23, UA205140/2023/003989 від 18.01.23, UA205140/2023/003737 від 18.01.23, UA205140/2023/000420 від 04.01.23, UA205140/2023/003892 від 18.01.23, UA205140/2023/004086 від 19.01.23, UA205140/2023/002901 від 14.01.23, UA205140/2023/002903 від 14.01.23, UA205140/2023/003886 від 18.01.23, UA205140/2023/004833 від 21.01.23, UA205140/2023/000678 від 05.01.23, UA205050/2023/003960 від 03.01.23, UA205050/2023/003961 від 03.01.23, UA205050/2023/003967 від 03.01.23, UA205140/2023/004102 від 19.01.23, UA205140/2023/004957 від 23.01.23, UA205140/2023/000709 від 05.01.23, UA205140/2023/004001 від 18.01.23, UA205140/2023/003902 від 18.01.23, UA205140/2023/005266 від 23.01.23, UA205140/2023/004039 від 19.01.23 і випуск товару у вільний обіг підтверджується приєднаними до протоколу копіями зазначених митних декларацій.

Крім того, преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1: PL/MF/AR 0612006 від 17.01.23, PL/MF/AR0612007 від 09.01.23, PL/MF/AR 0612010 від 09.01.23, PL/MF/AR 0612024 від 23.12.22, PL/MF/AR 0612025 від 17.01.23, PL/MF/AR 0612026 від 17.01.23, PL/MF/AR 0612027 від 13.01.23, PL/MF/AR 0612028 від 13.01.23, PL/MF/AR 0612029 від 16.01.23, PL/MF/AR 0612030 від 17.01.23, PL/MF/AR 0612031 від 03.01.23, PL/MF/AR 0612032 від 02.01.23, PL/MF/AR 0612034 від 02.01.23, PL/MF/AR 0612036 від 29.12.22, PL/MF/AR 0612037 від 16.01.23, PL/MF/AR 0612038 від 19.01.23, PL/MF/AR 0612039 від 04.01.23, PL/MF/AR 0612041 від 09.01.23, PL/MF/AR 0612042 від 09.01.23, PL/MF/AR 0612043 від 19.01.23, PL/MF/AR 0612045 від 16.01.23, у яких органом їх видачі зазначено митний орган у м. Кельце Республіки Польща..

Отже, декларантом було надано митниці товаросупровідні документи, на підставі яких ним зазначена інформація щодо товару, та вся наявна у нього інформація про товар.

При цьому, під час проведення митного огляду товарів у митниці не виникало жодних зауважень чи сумнівів щодо сертифікатів та інформації яка в них була зазначена. За результатами митного оформлення товар був випущений у вільний обіг.

Апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що митне оформлення завершене, а його результати на час розгляду справи не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.

Так, підставою для складання протоколу про порушення митних правил слугувала відповідь податкової адміністрації у м.Кельце Республіки Польща інформація від 22.01.2024 № 2601-ІОА.4331.67.2023 та від 06.02.2024 №2601-ІОА.4331.67.2023, згідно якої за результатами проведеної перевірки вищевказані сертифікати з перевезення товару EUR.1 не були підтверджені Митним Офісом у м. Кельце.

Твердження про те, що ці сертифікати не видавалися, містять неправдиві відомості щодо країни погодження товару, листи податкової адміністрації у м. Кельце Республіки Польща не містять.

Для підтвердження або спростування такої обставини зазначений орган Республіки Польща просив Держмитслужбу України надіслати на їх адресу оригінали цих сертифікатів.

Проте, матеріали справи не містять доказів витребування зазначених оригіналів сертифікатів та їх скерування на адресу уповноваженого органу Республіки Польща.

На розгляд справи як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді таких доказів представник митниці також не надав, хоча для цього, з огляду на дату складання протоколу (23.05.2024), було більш як достатньо часу.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні результати документальної перевірки в порядку ст. 345-354 МК України з оформлення відповідного рішення про визначення митних грошових зобов`язань.

Так, після одержання відповідні від органів іноземних держав закон зобов`язував провести митний орган документальну перевірку, однак, доказів того, що така перевірка була проведена матеріали справи не містять та суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Отже, у матеріалах справи відсутні достатні та достовірні докази для того, щоб вважати, що сертифікати з перевезення товару EUR.1, не видавалися, містять неправдиві відомості щодо країни погодження товару.

У відповідності до ч.1, п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад правосуддя відноситься змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ст.62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а) викладено правовий висновок, згідно якого у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» – суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Розумний сумнів це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять належних відомостей та доказів того, що ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів під час митного оформлення товару, шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару EUR.1, факт видачі яких уповноваженим органом Республіки Польща не підтверджено, містять неправдиві відомості щодо країни походження товару та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в митних деклараціях типу ІМ40ДЕ, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Постанова судді є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 червня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,- без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк