Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №136/294/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/294/26

провадження № 1-кп/136/13/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, в режимі відеоконференції, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025060000002 від 02.01.2026, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козинці, Липовецького району, Вінницької області, та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, офіційно не працює, одружений, в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України

за участю сторін кримінального провадження

з боку обвинувачення

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з боку захисту

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів для власних потреб без мети збуту, достовірно знаючи, що канабіс є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пов`язаних із порушенням правил обігу наркотичних засобів, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.12.2005, діючи умисно, у невстановлений органом досудового розслідування час та невстановленому місці, незаконного придбав канабіс у вигляді рослин роду Конопля, яку переніс до домогосподарства, у якому проживає та яке розташоване по АДРЕСА_1 , де вказані рослини почав приводити в стан готовий для використання, а саме висушив, та частково подрібнив, з метою подальшого власного вживання шляхом куріння, та продовжував зберігати за власним місцем проживання без мети збуту.

У подальшому 08.01.2026 під час проведення працівниками ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області обшуку на підставі ухвали слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області справа № 136/7/26 від 06.01.2026 у домоволодінні ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_7 добровільно видала подрібнену речовину рослинного походження зовні схожу на рослини конопель у подрібненому та сухому стані, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/102-26/630-НЗПРАП від 09.01.2026, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – «канабіс», маса якого становить 131,85 г (у перерахунку на висушену речовину).

Крім цього, у подальшому в ході обшуку:

- в коридорі житлового будинку виявлено подрібнену речовину рослинного походження, зовні схожу на рослини конопель у подрібненому та сухому стані, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/102-26/626-НЗПРАП від 09.01.2026, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – «канабіс», маса якого становить 1,88 г (у перерахунку на висушену речовину);

- в тумбочці спальної кімнати житлового будинку виявлено паперовий згорток із подрібненою речовиною рослинного походження, зовні схожу на рослини конопель у подрібненому та сухому стані, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/102-26/627-НЗПРАП від 13.01.2026, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – «канабіс», маса якого становить 11,46 г (у перерахунку на висушену речовину);

- на столі, в гаражному приміщенні виявлено поліетиленовий пакет білого кольору із написом «HOROSO» з вмістом речовини рослинного походження у подрібненому стані, зовні схожі на рослини конопель, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/102-26/631-НЗПРАП від 12.01.2026 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, загальною масою у перерахунку на висушену речовину 430,80 г;

- на горищі будинку виявлено полімерний пакет білого кольору із вмістом із речовини рослинного походження, зовні схожої на рослини конопель у подрібненому та сухому стані, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/102-26/629-НЗПРАП від 12.01.2026, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – «канабіс», маса якого становить 555,99 г (у перерахунку на висушену речовину);

- на горищі будинку на підлозі та на бантинах виявлено стебла рослин у сухому стані, зовні схожі на рослини конопель, які згідно висновку експерта № СЕ-19/102 -26/628-НЗПРАП від 12.01.26 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, загальною масою у перерахунку на висушену речовину 5 025,93 г.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб – канабіс, загальною масою у перерахунку на висушену речовину – 6 157,91 г, що відповідно до таблиці № 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 є особливо великим розміром, оскільки перевищує 2 500 г для вказаного наркотичного засобу.

Такі умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у особливо великих розмірах.

Обвинувачений у судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 3 ст. 309 КК України визнав повністю, погодившись із кваліфікацією вчиненого ним діяння, при обставинах вказаних в обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений надав покази відповідно до яких підтвердив, що знайшов канабіс на фермі, скосив, зібрав та приніс його за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , з метою подальшого вживання. Обвинувачений достовірно знав, що скошені та зібрані ним рослини є саме рослинами коноплі, оскільки вживав їх тривалий період. Підтвердив, що зберігав рослини коноплі переважно у вигляді гіляк, при цьому розумів, що законодавством заборонено зберігання наркотичних засобів. Водночас зазначив, що будь-яких дій зі збутом наркотичних засобів не вчиняв, а використовував лише для особистого вживання через куріння сигарети. Після проведеного правоохоронними органами обшуку, у ОСОБА_3 було відібрано кров для аналізу, за результатами якого встановлено вживання обвинуваченим канабіноїдів. Про вчинене жалкує та кається.

Суд переконався, що покази обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Інші учасники судового провадження не оскаржують фактичних обставин кримінального провадження.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження суд, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, стосуються речових доказів та процесуальних витрат. Судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а тому не має сумніву в добровільності їх позиції, роз`яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбані, виготовлені та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, у особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 309 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 309 КК України у виді 5 років позбавлення волі, оскільки виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та без призначення реального позбавлення волі.

Обвинувачений просив суд врахувати його щире каяття стосовно вчиненого, відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд за його батьками похилого віку та дружиною, просив не призначати йому реальне позбавлення волі.

Захисник обвинуваченого звернув увагу суду на те, що його підзахисний повністю визнав свою вину, під час обшуку вказав правоохоронним органам на місця знаходження у нього рослин коноплі та добровільно їх видав, позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, неофіційне працевлаштування, яке дозволяє йому бути єдиним утримувачем у сім`ї, після вчиненого до кримінальної відповідальності не притягувався. Враховуючи зазначене просив призначити мінімальний розмір покарання передбачене санкцією ч. 3 ст. 309 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як тяжкий злочин та повністю визнає свою вину.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, а також здійснення благодійного платежу для потреб Збройних Сил України в сумі 8 000 грн. на рахунок військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Щире каяття це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене.

При цьому, суд також враховує, що у постанові від 18.09.2019 (справа № 166/1065/18) Верховний Суд зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання факту скоєння злочину, ще й дійсне визнання власної провини, щирий жаль та осуд своєї поведінки.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_3 вид та міру покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особи винуватого, який соціально адаптований, усвідомлює невідворотність покарання, за місцем проживання та місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює не офіційно на посаді охоронника у приватного підприємця.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде мінімальне покарання у виді позбавлення волі передбачене санкцією статті, за якою інкриміновано його діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України» від 12 січня 2012 року), який у своїх рішеннях зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду.

Зважаючи на тяжкість вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, відсутність у обвинуваченого наміру розповсюджувати наркотичні засоби іншим особам; особи винного, спосіб його життя, наявність таких захисних факторів, як те, що обвинувачений має в своєму оточенні осіб, які мають на нього позитивний вплив, обвинувачений востаннє притягувався до кримінальної відповідальності понад 19 років тому, протягом 2025 – 2026 років до адміністративної відповідальності не притягувався, враховуючи висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк, за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціальних-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, суд вважає, що обставини цього конкретного кримінального провадження, які підлягають врахуванню, і додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання є підставами для висновку про можливість досягти мети заходу примусу зі звільненням ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України із покладенням обов`язків, що передбачені ст. 76 КК України.

На переконання суду, іспитовий строк сприятиме формуванню у ОСОБА_3 звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про долю речових доказів та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було накладено арешт на майно ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області № 136/7/26 від 09.01.2026, відтак питання про його скасування суд вирішує відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 65, ч. 3 ст. 309 України, ст.ст. 349, 368, 374, 381, 382, 394, 395, 532 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.

Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області № 136/7/26 від 09.01.2026 - скасувати.

Речові докази:

- наркотичний засіб - канабіс, загальною масою у перерахунку на висушену речовину 6 157,91 г. та насіння канабісу вагою 2 308,13 г. – знищити;

- електроміксер МП-201 та кухонні ваги Royal Kuche – повернути власникам - родинні Пруських, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 20 719 (двадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 40 коп.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Липовецький районний суд Вінницької області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_9