Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №756/3375/26 — Оболонський районний суд міста Києва

13.07.2026 Справа № 756/3375/26

Справа № 756/3375/26

№ 3/756/1383/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Ковальової В.М., за участі секретаря судового засідання Бура М.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, розглянула матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи невідоме, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, –

УСТАНОВИВ:

До Оболонського районного суду міста Києва 05.03.2026 надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 571400 від 20.01.2026, 20.01.2026 о 20:30 у м. Києві по вул. Скляренка, 5, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП України за ознаками керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, визнав, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не заперечував.

Захисник фактичних обставин правопорушення не оспорював, проте просив не застосовувати до ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Свою позицію захисник обґрунтував тим, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія та права керування транспортними засобами не набував, а тому позбавлення права, яке в особи відсутнє, є неможливим.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 20.01.2026 о 20:30 у м. Києві по вул. Скляренка, 5, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу за згодою водія за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 (прилад ARHK-0477, тест № 3520), за результатами якого о 22:18 у ОСОБА_1 встановлено 0,81 проміле алкоголю. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився.

Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП України уповноваженою на те службовою особою.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, у розумінні ст. 251 КУпАП України, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 571400 від 20.01.2026, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

– актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким результат огляду ОСОБА_1 становив 0,81 проміле, з яким останній погодився;

– показанням приладу Drager Alcotest 6820 (тест № 3520), відповідно до якого 20.01.2026 о 22:18 у ОСОБА_1 виявлено 0,81 проміле алкоголю;

– направленням на огляд водія транспортного засобу від 20.01.2026, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя;

– карткою обліку адміністративного правопорушення від 20.01.2026;

– свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_1 ;

– відеозаписами з нагрудних відеокамер, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора з результатом 0,81 проміле, а також складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення з його змістом і роз`ясненням прав.

Наведені докази є належними та допустимими, узгоджуються між собою та у сукупності, з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Норми права, що підлягають застосуванню.

У рішенні у справі «О`Галлоран та Френсіс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини вказав, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодилися нести певну відповідальність і виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП України керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 266 КУпАП України огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Позиція суду за наслідками розгляду справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, знайшла своє підтвердження зібраними у справі доказами та узгоджується з визнанням ОСОБА_1 своєї вини у судовому засіданні.

Отже, у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів захисника про неможливість застосування до ОСОБА_1 позбавлення права керування транспортними засобами у зв`язку з відсутністю в нього посвідчення водія суд зазначає таке.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП України є імперативною та безальтернативною: вона передбачає накладення штрафу з обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами. Отже, позбавлення права керування транспортними засобами є обов`язковим додатковим стягненням, і суд не наділений повноваженнями звільнити особу від його застосування чи замінити його іншим стягненням.

Право керування транспортними засобами виникає в особи незалежно від оформлення посвідчення водія, яке лише посвідчує наявність такого права. Позбавлення права керування транспортними засобами унеможливлює набуття та реалізацію особою цього права протягом визначеного строку, у тому числі отримання посвідчення водія. Тому відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія на момент вчинення правопорушення не звільняє його від додаткового стягнення та не є підставою для відступу від імперативних приписів санкції.

Крім того, тлумачення, запропоноване захистом, ставило б осіб, які керують транспортними засобами, не маючи посвідчення водія, у привілейоване становище порівняно з водіями, які таке посвідчення мають, що суперечило б принципу рівності перед законом і меті адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд враховує щире розкаяння винного (ст. 34 КУпАП України). Обставин, що обтяжують відповідальність (ст. 35 КУпАП України), судом не встановлено. Разом з тим санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП України є визначеною й безальтернативною, а тому наведена обставина не впливає на вид і розмір стягнення.

За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 40-1 КУпАП України з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 251, 252, 256, 268, 280, 283, 284 КУпАП України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу у зазначений строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку ст. 308 КУпАП України зі стягненням подвійного розміру штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було оскаржено.

Суддя В. М. Ковальова